Рішення № 137353407, 11.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем його бабою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_1 , є рідним онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на житловий будинок із господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Осівської сільської ради Дубровицького, на даний час Сарненського району, Рівненської області.

Заявник зазначає, що житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті зазначене майно фактично прийняла його дружина ОСОБА_2 , оскільки на день смерті чоловіка проживала та була зареєстрована разом із ним за вказаною адресою. Проте право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 вона не оформила.

Крім того, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянки, які належали їй на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії РВ №037864, серії РВ №019067 та серії РВ №066660.

З метою оформлення спадкових прав після смерті баби заявник звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі А.В. Однак нотаріусом було роз`яснено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, заявником у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини не подано, а також не надано документів, які б підтверджували його постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою. У зв`язку із цим заявнику роз`яснено право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або в судовому порядку встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник вказує, що фактично проживав разом із бабою ОСОБА_2 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вів із нею спільне господарство, доглядав її до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті продовжує проживати та користуватися вказаним будинком і земельними ділянками. Однак зареєстроване місце проживання заявника було за іншою адресою, у зв`язку з чим він не має можливості підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини документами про реєстрацію місця проживання. Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки без відповідного судового рішення він позбавлений можливості оформити спадкові права після смерті ОСОБА_2 .

Від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що подану заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що є сусідом заявника ОСОБА_1 та проживає неподалік від нього. Свідок зазначив, що заявник ще з дитинства, приблизно з 10-12 років, проживав разом із бабою та дідом у житловому будинку по АДРЕСА_1 . Брат заявника проживав із батьками, тоді як ОСОБА_1 постійно проживав саме з бабою та дідом, доглядав їх, а після смерті поховав. Також свідок підтвердив, що на час смерті ОСОБА_2 заявник тривалий час проживав разом із нею у вказаному житловому будинку та після її смерті продовжує проживати у цьому будинку.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є сусідкою заявника, проживає у АДРЕСА_1 з 1998 року та добре знає обставини проживання ОСОБА_1 . Свідок підтвердила, що заявник з дитинства проживав разом із ОСОБА_2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 , доглядав її та перебував разом із нею на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13 грудня 2017 року виконавчим комітетом Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, про що 13 грудня 2017 року складено актовий запис №16 (а.с. 6).

Заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується сукупністю наданих суду документів про народження та укладення шлюбу.

Так, із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 26 червня 1986 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками зазначені: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про народження матері заявника серії НОМЕР_3 , виданого 15 липня 1957 року, вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками зазначені: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 (а.с. 8).

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 13 травня 1979 року, вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с. 9).

Отже, вказані документи у своїй сукупності підтверджують родинний зв`язок заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 як онука з бабою.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 10 вересня 1956 року, з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу їм присвоєно спільне прізвище « ОСОБА_10 » (а.с. 18).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 07 вересня 2007 року Осівською сільською радою Дубровицького району Рівненської області (а.с. 19).

З довідки виконавчого комітету Дубровицької міської ради №154/02 від 12 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , 1930 року народження, постійно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1964 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із ним за вказаною адресою була зареєстрована його дружина ОСОБА_2 з 1964 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Із виписки з погосподарської книги №3, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради 19 березня 2026 року за №164/02, вбачається, що згідно з погосподарською книгою №3, особовий рахунок № НОМЕР_7 , будинок АДРЕСА_1 обліковується за померлим ОСОБА_3 , а земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд становить 0,22 га (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно, зокрема на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Осівської сільської ради Дубровицького, на даний час Сарненського району, Рівненської області.

Факт належності спадкодавцю земельної ділянки підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №037864, виданого ОСОБА_2 , відповідно до якого вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Державний акт видано на підставі розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації від 28 жовтня 2003 року №424 (а.с. 15).

Крім того, належність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №019067, виданого ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації від 28 жовтня 2003 року №424, щодо земельної ділянки, розташованої на території Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с. 16).

Також матеріали справи містять копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №066660, виданого ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Дубровицької районної державної адміністрації від 28 жовтня 2003 року №424, щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с. 17).

З довідки виконавчого комітету Дубровицької міської ради №155/02 від 12 березня 2026 року вбачається, що померла ОСОБА_2 постійно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 1964 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . У довідці зазначено, що вона була зареєстрована і проживала одна. Підставою видачі довідки зазначено погосподарську книгу №2 за 2016-2020 роки, особовий рахунок № НОМЕР_8 (а.с. 10).

Разом з тим обставина відсутності зареєстрованого місця проживання заявника за однією адресою зі спадкодавцем сама по собі не спростовує фактичного постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки для застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України має значення саме фактичне постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем, а не лише формальна реєстрація місця проживання.

Як вбачається з акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи, складеного Дубровицькою міською радою 19 березня 2026 року, заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак його фактичним місцем проживання зазначено адресу: АДРЕСА_1 . У зазначеному акті зафіксовано, що на звернення ОСОБА_1 проведено обстеження матеріально-побутових умов місця проживання, під час якого встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 дійсно фактично проживає у с. Осова за вказаною адресою (а.с. 11-12).

Факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у судовому засіданні підтвердили, що заявник фактично проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю бабою ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , доглядав її та вів із нею спільне господарство.

Для юридичного оформлення спадкових прав заявник звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі Анни Валеріївни. Листом приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі А.В. №93/01-16 від 20 березня 2026 року заявнику роз`яснено, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не була заведена. У зв`язку з тим, що заявником не подано заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, а також не надано доказів, передбачених частиною третьою статті 1268 ЦК України, які підтверджують постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, нотаріусом роз`яснено необхідність звернення до суду для встановлення юридичного факту спільного проживання або для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 14).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру №84599227 від 20 березня 2026 року, сформованого приватним нотаріусом Скирею А.В., за параметрами запиту щодо ОСОБА_2 , дата смерті 2017 рік, інформація у Спадковому реєстрі відсутня, тобто спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 13).

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин зі спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус не має можливості оформити спадщину, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцю можливість успадкувати майно, однак оформлення права власності на спадкове майно здійснюється у встановленому законом порядку після підтвердження факту прийняття спадщини.

Крім того, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно зі спадкодавцем, законом установлено презумпцію прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання спадкоємцем заяви про відмову від спадщини у строк, встановлений законом.

За змістом статті 1268 ЦК України причини постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини правового значення не мають, а визначальним є сам факт такого проживання на час відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому встановлення такого факту у справах про спадкування здійснюється судом на підставі оцінки всієї сукупності доказів, які підтверджують сталість, реальність та безперервність проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи надані заявником докази у їх сукупності, суд враховує, що факт смерті спадкодавця ОСОБА_2 підтверджений свідоцтвом про смерть; родинний зв`язок заявника зі спадкодавцем підтверджений свідоцтвами про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу; наявність спадкового майна підтверджується довідками органу місцевого самоврядування, випискою з погосподарської книги та державними актами на право власності на земельні ділянки; відсутність заведеної спадкової справи підтверджується витягом зі Спадкового реєстру; неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку без підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем підтверджується письмовим роз`ясненням приватного нотаріуса.

Суд також бере до уваги, що акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 19 березня 2026 року узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили фактичне проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті. Вказані докази є взаємопов`язаними, послідовними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які посилається заявник. При цьому наявність довідки про те, що ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала одна, не спростовує встановленого судом фактичного проживання заявника разом із нею, оскільки така довідка відображає дані погосподарського обліку та реєстрації, тоді як предметом розгляду у цій справі є саме фактичне постійне проживання, яке підтверджується іншими належними і допустимими доказами.

Надані заявником докази відповідно до вимог статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення факту, що має юридичне значення. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заявлених вимог.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки є передумовою реалізації ним права на оформлення спадкових прав після смерті баби, а в іншому, ніж у судовому порядку, заявник позбавлений можливості встановити цей факт, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у заяві, знайшли своє підтвердження, є достовірними, обґрунтованими і сумніву в суду не викликають, відтак заяву слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 293, 294, 315, 316, 318, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем його бабою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Заінтересована особа: Дубровицька міська рада, вул. Воробинська, 16, м. Дубровиця, Сарненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Оборонова І.В.