Рішення № 137352535, 11.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 552/5425/25

Провадження № 2/553/217/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

11.06.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від АТ "СЕНС БАНК" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 86 483,99 грн, з яких: 41 115,98 грн - прострочене тіло кредиту, 9 273,67 грн - відсотки за користування кредитом, 34 314,57 грн - тіло кредиту, 1 779,77 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість),

- судові витрати : 2 422,40 грн - судовий збір та 7 388,99 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позову зазначено, що 30.05.2016, між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; найменування продукту - «Максимум»; мета кредиту - споживчі потреби; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200 000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії на дату укладення договору - 1 000,00 грн; процентна ставка - 40% річних для торгових операцій та /або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - DMC GOLD; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів він виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день звернення до суду має заборгованість в розмірі 86 483,99 грн.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів Акціонерне товариство «Альфа-Банк» було затверджено рішення про зміну найменування Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Зазначене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Інші заяви по суті справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Полтави Кузіної Ж.В. від 04.07.2025 позовну заяву передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025, визначено головуючого суддю Подмаркову Ю.М.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 04.08.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 27.08.2025 о 08:45 год.

27.08.2025 сторони на судовий розгляд не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 09.15 год. 14.10.2025.

14.10.2025 судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С., яка вказала, що не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 09.00 год. 14.11.2025.

14.11.2025 судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С., яка вказала, що не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку з відрядженням до м. Києва, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 09.00 год. 25.12.2025.

25.12.2025 судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С., яка вказала, що не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 11.00 год. 10.02.2026.

10.02.2026 та 17.03.2026 судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С., яка вказала, що не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку з її перебуванням у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, що підтверджується листом непрацездатності.

07.05.2026 судовий розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С., яка вказала, що не може бути присутньою у судовому засіданні у зв`язку з тим, що приймає участь в слідчих діях, а саме проведенні допиту підозрюваного в органах досудового розслідування, жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, представником відповідача суду надано не було.

11.06.2026 відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній".

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

11.06.2026 до суду вчергове надійшло клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Александрової Д.С. про відкладення судового розгляду справи у зв`язку з тим, що вона перебуває у відпустці за межами України. Жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, суду надано не було.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (частина 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Права та обов`язки сторін визначені статтями 43 та 49 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. (частина 3 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України)

При цьому відповідно до положень частини 1 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

За правилами п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

За весь час перебування справи в провадженні суду, з часу відкриття провадження у справі, відповідач жодного разу не прибув у судове засідання, представник відповідача адвокат Александрова Д.С. неодноразово направляла через систему "Електронний суд" клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка не з`явилась в судове засідання та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що підтверджені належними доказами.

Разом з тим, представник відповідача адвокат Александрова Д.С., посилаючись на те, що не може бути присутньою у судовому засіданні, не надала жодного доказу на підтвердження цих обставин.

Суд вважає клопотання такими, що направлені на затягування розгляду справи та містять ознаки зловживання процесуальними правами у розумінні пункту 1 частини 2 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на вище викладене, ураховуючи, що відповідач та представник відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не надали доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, суд визнає неявку без поважних причин та розглядає справу за відсутності відповідача та його представника на підставі наявних у ній даних та доказів.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та його представника та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуальногокодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30.05.2016 Глазком Є.О. підписано Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». (а. с. 8)

У п.п. 2.1. Анкети-Заяви від 30.05.2016 про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» вказано, що «Я, ОСОБА_1 , підписанням цієї Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з ПАТ «Альфа-Банк» (далі Договір), підтверджую, що: Анкета Заява про акцепт Публічної пропозиції є акцептуванням Публічної пропозиції у розумінні статті 642 Цивільного кодексу України, моєю згодою на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з ПАТ «Альфа-Банк» (далі Договір) та укладення банківських послуг на умовах визначених Публічною пропозицією за Продуктам и Банку».

30.05.2016 ОСОБА_1 підписана Оферта на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 30.05.2016. В якій ОСОБА_1 у п. 2 пропонує Банку відкрити йому рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривія та випустити міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 роки з моменту її випуску. У п.3 пропонує банку надати йому кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку ЕПЗ у розмірі 200 000,00 грн

Зазначені умови викладені в Оферті відображені в Акцепті пропозиції про укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 30.05.2016. (а. с. 9 з. с.)

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», затверджено статут АТ «Сенс Банк».

Факт надання кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 30.05.2016 по 01.03.2025, договір № 630418186, з якої вбачається, що відповідач розраховувався даною платіжною карткою, знімав готівку та періодично погашав заборгованість за кредитним договором. (а. с. 13-23).

Відтак, позивачем умови кредитного договору по видачі відповідних сум кредиту були виконані в повному обсязі.

Сторона позивача зазначає, що в свою чергу, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 86 483,99 грн, та складається із 41 115,98 грн - прострочене тіло кредиту, 9 273,67 грн - відсотки за користування кредитом, 34 314,57 грн - тіло кредиту, 1 779,77 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість). (а. с. 7)

30.04.2025 позивачем була направлена відповідачу вимога про усунення порушень.

Мотиви з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При укладенні кредитного договору, сторони керувались частиною першоюстатті 634 ЦК України, згідно умов якої договором приєднання договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідностатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банком виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо видачі кредиту.

Статтею 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини другої статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина першастатті 626 ЦК України).

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 630418186, станом на 10.04.20235 наявна заборгованість у сумі 86 483,99 грн, та складається із 41 115,98 грн - прострочене тіло кредиту, 9 273,67 грн - відсотки за користування кредитом, 34 314,57 грн - тіло кредиту, 1 779,77 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість), що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно достатті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Водночас, аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

У цій справі позивачем суду надано лише договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, витяг, свідоцтво адвоката Цимбала В.І. на представництво інтересів довірителя, статут АТ «Сенс Банк» та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, однак доказів того, що договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 складено в рамках цивільної справи про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити розмір відшкодування.

З огляду на викладене, на підставі частини 2 статті 134 ЦПК України, якою передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2026 року у справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26).

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість у розмірі 86 483 (вісімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн 99 к., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 41 115,98 грн, за відсотками за користування кредитом у розмірі 9 273,67 грн, за тілом кредиту у розмірі 34 314,57 грн та 1 779,77 грн - овердрафт (несанкціонована заборгованість).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - акціонерне товариство "СЕНС БАНК", місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ: 23494714;

відповідач - ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Карлівка Полтавської обл., зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 11.06.2026.

Головуюча Ю.М. Подмаркова