Ухвала суду № 137351423, 09.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/22252/25

Провадження № 2/369/7744/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши позовну заяву Служби у справах дітей Боярської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька, без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач Служба у справах дітей Боярської міської ради звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька, без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 02 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України та позивачу було роз`яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.

Позивачу Службі у справах дітей Боярської міської ради було відправлено копію ухвали Києво-Святошинського районного суду про залишення поданої позовної заяви без руху та надано строк тривалістю 10 днів для виправлення недоліків.

Позивач Служба у справах дітей Боярської міської ради є учасником підсистеми «Електронний суд», та отримує всі судові документи безпосередньо у день їх винесення.

За приписами статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року про залишення позовної заяви Служби у справах дітей Боярської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька, без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів, без руху була надіслана позивачу Службі у справах дітей Боярської міської ради в їх електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 30 квітня 2026 року.

Так, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду № 759/14068/19 від 30 листопада 2022 року, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати процесуальні документи і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано процесуальні документи суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про наявність процесцальних документів.

Відтак, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та подав позовну заяву до суду з використанням підсистеми "Електронний суд", самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суд доходить висновку, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року про залишення позовної заяви Служби у справах дітей Боярської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька, без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів без руху вважається врученою позивачу в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу позивача зазначену ним.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Разом з тим, сторони у розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

Таким чином, вимоги ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем на даний час, не усунуто, заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження позивачем вчинено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки, позивач не усунув недоліки позовної заяви, то позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Служби у справах дітей Боярської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька, без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА