Рішення № 137351032, 12.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4748/26

Провадження № 2/750/2726/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Косенка О.Д. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

у квітні 2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі Відповідач) заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101329675 від 26.08.2024 у розмірі 6727 грн. 41 коп. та судового збору.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що між сторонами 26.08.2024 укладено кредитний договір № АВН0СТ155101329675, відповідно до умов якого Банк надав Відповідачу кредит в сумі 10 000 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами договору. У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов за кредитним договором станом на 22.04.2026 остання має заборгованість в розмірі 6727 грн 41 коп., яка складається з наступного: 5174 грн 69 коп. заборгованість за кредитом; 1395 грн 44 коп. заборгованість по відсоткам; 157 грн 28 коп. заборгованість за пенею, яку Позивач просить стягнути.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач копію ухвали суду отримала 19 травня 2026 року, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15 серпня 2019 року Відповідач звернулася до АТ «Акцент-Банк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», та своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір між нею та банком про надання банківських послуг.

26 серпня 2024 року Відповідач підписала простим електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка».

26 серпня 2024 року Відповідач підписала простим електронним підписом заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101329675, згідно якої отримала кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 24 місяці. Сторони також погодили, що ця заява складена в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або простим/удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку.

Згідно до п. 6 Заяви про надання послуги «Швидка готівка», за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75% річних.

Розмір щомісячного платежу 822,04 грн. (п.7 Заяви про надання послуги «Швидка готівка»).

Відповідно до меморіального ордеру № TR.39044658.45680.5422 від 26.08.2024 АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором № АВН0СТ155101329675 від 26.08.2024 виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн., відповідно до умов договору.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, однак, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач станом на 22.04.2026 має заборгованість по кредиту в розмірі 6727 грн 69 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 5174 грн 69 коп., заборгованості за процентами 1395 грн 44 коп., заборгованості за пенею 157 грн 28 коп.

Відповідачем вказаного розрахунку не спростовано.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт користування Відповідачем кредитними коштами підтверджується наданою Позивачем випискою по картці.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, Відповідач суду не надала.

За вказаних обставин, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконувала, суд знаходить підстави для стягнення з Відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами, що становить 6570 грн 13 коп.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає таке.

Пунктом 12 заяви передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, нарахування АТ «Акцент-Банк» штрафних санкцій у сумі 157,28 гривень є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення залишку непогашеної Відповідачем суми (тіла) кредиту та відсотків у розмірі 6570 грн 13 коп.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково (97,66%), тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судовий збір у розмірі 2600 грн 10 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101329675 від 26.08.2024 у розмірі 6570 (шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 13 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» у відшкодування сплаченого судового збору 2600 (дві тисячі шістсот) гривень 10копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Олег КОСЕНКО