Рішення № 137350717, 11.06.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/203/26

Провадження по справі 2/281/260/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.

за участю: секретаря судових засідань Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 26.08.2023 року Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 436 від 26.08.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.08.2023 року.

Сторони від спільного проживання мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спільне подружнє життя не склалося, оскільки протягом шлюбу сімейні відносини поступово погіршувались через різні погляди на сімейне життя. З боку відповідача позивачка постійно отримує психологічний тиск, що шкодить її здоров`ю та здоров`ю дітей. На даний час з відповідачем сімейні стосунки майже не підтримує. Сторони мають різні погляди на шлюб та сім`ю, з огляду на повну відсутність взаєморозуміння між ними позивачка вважає подальше збереження шлюбу неможливим.

Позивачка у позовній заяві просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, час на примирення не надавати, справу розглядати без її участі, позовні вимоги задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. Також відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на сайті суду. Жодних заперечень, заяв чи клопотань від нього не надходило, причини неявки не повідомив.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.08.2023 року Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 436 від 26.08.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.08.2023 року.

Сторони від спільного проживання мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Відносини, які склалися між позивачкою та відповідачем привели до взаємного відчуження, подальше спільне життя позивачки та відповідача як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Примирення між позивачкою та відповідачем на даний час неможливе, фактично шлюбні відносини припинені і позивачка просить суд задоволити позовні вимоги, а відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно правової позиції закладеної в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та небажанні проживання однією сім`єю, а відповідач з цього приводу не заперечив, суд приходить до висновку про те, що сім`ю зберегти немає можливості, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому суд вважає за можливе розірвати шлюб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 247, 265 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110-113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовільнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 26.08.2023 року Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що складено відповідний актовий запис № 436 від 26.08.2023 року- розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Галина Свинченко