Ухвала суду № 137350420, 12.06.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/61/26

Провадження № 2/669/154/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Юрчук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Прядуна Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я заяву позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову та заяв про збільшення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані накази голови Фермерського господарства «Вільний селянин» про скорочення штату та його звільнення з посади радника голови з юридичних питань на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконними, необґрунтованими та винесеними з порушенням встановленого законом порядку. Позивач вказує, що реальних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося, а рішення про скорочення посад і затвердження нового штатного розпису приймалися одноособово головою ФГ з перевищенням повноважень, без належного волевиявлення загальних зборів та без врахування його прав як законного спадкоємця покійного засновника господарства.

Крім того, позивач стверджує про наявність тривалого конфлікту щодо розподілу спадщини батька, а оскаржувані рішення відповідача вважає формою протиправного морального тиску й мобінгу з боку керівництва підприємства (його матері та сестри) з метою змусити його відмовитися від своїх корпоративних та майнових прав. Позивач також наголошує на порушенні його трудових прав, оскільки його без відома та згоди було звільнено з попередньої посади тракториста-машиніста, а всі кадрові маніпуляції та переведення приховувалися службовими особами господарства, що позбавило його можливості своєчасно отримати копії наказів та інформацію про зміну істотних умов праці.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року було відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

12 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову (Вх. № 2238/26вх), в якій обґрунтовує необхідність розширення підстав позовних вимог щодо скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди. Позивач посилається на ч. 3 ст. 49 ЦПК України та зазначає, що оспорювані накази про його скорочення є протиправними, зокрема, через нелегітимність голови ФГ «Вільний селянин» ОСОБА_2 .

Заявник стверджує, що після смерті його батька не приймалися рішення загальних зборів щодо зміни організації праці, визначення часток у статутному капіталі та обрання нового голови господарства, а самого позивача незаконно усунули від управління ФГ як спадкоємця.

Крім того, у заяві позивач скаржиться на недобросовісну, на його думку, процесуальну поведінку представника відповідача адвоката Прядуна Р.В., який заперечує проти прийняття попередніх заяв та начебто приховує необхідні для вирішення спору документи. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить суд прийняти та приєднати до матеріалів справи заяву № 7, а також застосувати до адвоката відповідача заходи процесуального примусу та ініціювати його дисциплінарну відповідальність.

ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав зазначену заяву.

Представник відповідача Прядун Р.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви з тих міркувань, які були ним озвучені раніше при вирішенні заяв про зміну (доповнення) підстав позову.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Реалізація визначеного ч. 3 ст. 49 ЦПК України процесуального права на зміну або доповнення підстав позову не є абсолютною і не може здійснюватися свавільно. Межі такого доповнення чітко лімітовані предметом доказування у конкретній справі. Підставами позову є виключно ті юридичні факти, які зумовлюють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Натомість викладені у заяві № 7 доводи щодо нелегітимності органів управління ФГ «Вільний селянин», відсутності рішень загальних зборів після смерті батька позивача , а також неотримання ним 50% голосів у статутному капіталі як спадкоємцем, за своєю правовою природою належать до сфери корпоративного та спадкового права. Ці обставини мають автономне правове регулювання та не можуть бути предметом судового дослідження в межах поточного провадження.

Предметом розгляду у справі № 669/61/26 є виключно законність розірвання трудового договору за процедурою скорочення штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Для вирішення цього спору правове значення має лише дотримання відповідачем вимог трудового законодавства (факт скорочення посади, дотримання строків попередження, аналіз переважного права на залишення на роботі та пропонування вакансій). Натомість суб`єктивні судження позивача про «критичну некомпетентність» адвоката Прядуна Р.В., його «конфлікт професійних інтересів» , порушення ним правил адвокатської етики , а також звинувачення представника відповідача та головуючого судді у «приховуванні доказів» чи «спільній зацікавленості» лежать поза межами предмета доказування у трудовому спорі.

Цивільне судочинство базується на принципах концентрації та процесуальної ефективності, що виключає можливість штучного затягування розгляду справи шляхом завантаження матеріалів обставинами, які не мають ознак належності та відносності до суті позову. Намагання позивача пов`язати правомірність наказу про звільнення з перевіркою повноважень бенефіціарних власників підприємства чи дисциплінарними проступками адвоката є спробою вийти за рамки первісних позовних вимог.

Оскільки наведені у заяві № 7 фактичні обставини жодним чином не впливають на встановлення умов розірвання трудових відносин, а вимоги про застосування до адвоката заходів процесуального примусу та ініціювання його дисциплінарної відповідальності є безпідставними, у задоволенні заяви № 7 про зміну (доповнення) підстав позову слід відмовити.

Крім цього, 27 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (Вх. № 1941/26вх), в якій просив прийняти цю заяву до розгляду, приєднати її до матеріалів цивільної справи № 669/61/26 та збільшити розмір заявлених до стягнення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з відповідача на свою користь 47555 гривень замість первісно визначених 1999 гривень.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що протиправні дії та рішення Фермерського господарства «Вільний селянин» щодо його незаконного звільнення завдали йому глибоких і тривалих моральних страждань. Позивач вказує на погіршення стану здоров`я через постійний психологічний тиск (мобінг) з боку керівництва підприємства, яке є його близькими родичами (матір`ю та сестрою), що призвело до порушення сну, серцевих болів та необхідності лікування. Крім того, незаконні кадрові маніпуляції та приховування документів з боку відповідача підірвали його ділову репутацію як професійного юриста, призвели до руйнування нормальних життєвих і сімейних зв`язків, а також змусили витрачати значну кількість часу, зусиль та нервових ресурсів для відновлення справедливості в судовому порядку. На підставі статей 23, 1167 ЦК України та керуючись ч. 2 ст. 49 ЦПК України, яка дозволяє збільшувати позовні вимоги до закінчення підготовчого засідання, позивач просив суд задовольнити його клопотання в повному обсязі.

У зв`язку з цим позивач просить прийняти заяву до розгляду та збільшити розмір позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди, стягнувши з ФГ «Вільний селянин» на свою користь 55 555 гривень.

ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав зазначену заяву.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні з приводу заяви про збільшення позовних вимог зазначив, що грошова компенсація моральної шкоди стягується у випадку порушення законних прав та інтересів позивача внаслідок протиправних дій відповідача. Процесуальна поведінка учасників справи не є підставою для збільшення чи зменшення розміру моральної шкоди. В зв`язку з чим, просив врахувати вказані доводи під час розгляду справи по суті.

Також, 12 червня 2026 року позивач подав до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову (Вх. № 2252/26вх), в обґрунтування якої зазначив, що після відкриття провадження та в ході розгляду справи суттєво збільшився обсяг його моральних страждань. Це зумовлено недобросовісною і протиправною процесуальною поведінкою відповідача, який приховує докази, подає недостовірні пояснення та ухиляється від надання суду документів щодо легітимності винесення спірних наказів, зміни організації праці та складу засновників фермерського господарства. Позивач вказує, що такі дії представників відповідача, невизнання ними обставин спору, а також ігнорування його прав як спадкоємця призвели до тривалого нервового напруження, порушення звичного способу життя та додаткових витрат часу і емоцій у доказуванні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За вимогами ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний суд у постанові № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює заяву позивача як заяву про збільшення позовних вимог, що виражено у збільшенні грошового еквіваленту в частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 1999 грн до 55555 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви № 7 від 12 червня 2026 року (Вх. № 2238/26вх) позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Прийняти заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 27 травня 2026 року (Вх. № 1941/26вх) та від 12 червня 2026 року (Вх. № 2252/26вх) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Роз`яснити відповідачеві, що він має право надати відзив на уточнені позовні вимоги у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановити відповідачці п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відкласти підготовче судове засідання на 12 серпня 2026 року на 10 год 00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ