Ухвала суду № 137350419, 12.06.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/61/26

Провадження № 2/669/154/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Юрчук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Прядуна Р.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я заяву позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Білогірського районного суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані накази голови Фермерського господарства «Вільний селянин» про скорочення штату та його звільнення з посади радника голови з юридичних питань на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконними, необґрунтованими та винесеними з порушенням встановленого законом порядку. Позивач вказує, що реальних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не відбулося, а рішення про скорочення посад і затвердження нового штатного розпису приймалися одноособово головою ФГ з перевищенням повноважень, без належного волевиявлення загальних зборів та без врахування його прав як законного спадкоємця покійного засновника господарства.

Крім того, позивач стверджує про наявність тривалого конфлікту щодо розподілу спадщини батька, а оскаржувані рішення відповідача вважає формою протиправного морального тиску й мобінгу з боку керівництва підприємства (його матері та сестри) з метою змусити його відмовитися від своїх корпоративних та майнових прав. Позивач також наголошує на порушенні його трудових прав, оскільки його без відома та згоди було звільнено з попередньої посади тракториста-машиніста, а всі кадрові маніпуляції та переведення приховувалися службовими особами господарства, що позбавило його можливості своєчасно отримати копії наказів та інформацію про зміну істотних умов праці.

Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року було відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

28 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову (Вх. № 1965/26вх), в якій зазначив, що під час судового засідання 27 травня 2026 року представник відповідача адвокат Прядун Р.В. допустив злісне порушення норм процесуального права та Правил адвокатської етики, що виявилося у процесуальній недобросовісності, неповазі до суду та учасників процесу, а також у навмисному приховуванні доказів (зокрема, редакцій статуту ФГ «Вільний селянин»).

11 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду іншу заяву про зміну (доповнення) підстав позову (Вх. № 2228/26вх). В її обґрунтування вказав, що оскаржувані накази про його скорочення та звільнення є незаконними, оскільки підписані керівником ФГ «Вільний селянин» Матвієць Т.Є. за відсутності належних повноважень та без рішення загальних зборів господарства. На думку заявника, справжніми мотивами звільнення є особиста помста родичів, тиск із метою примусу до відмови від спадщини батька (якому належало 100% голосів у статутному капіталі) та прагнення приховати факти підроблення установчих документів підприємства.

Обґрунтовуючи необхідність подання обох вищевказаних заяв, позивач посилається на положення ч. 3 ст. 49 ЦПК України та зазначає, що зазначені протиправні дії представника відповідача, затягування розгляду справи та заангажованість суду завдають йому додаткових моральних і ментальних страждань, а також перешкоджають ефективному захисту його порушених трудових прав. У зв`язку з цим, у межах кожної із заяв позивач просить суд прийняти доповнення підстав позову, витребувати додаткові документи щодо діяльності адвоката Прядуна Р.В., надати відповідачу строк для подання відзиву та ініціювати притягнення представника відповідача до дисциплінарної відповідальності за приховування обставин спору.

ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав зазначені заяви, з підстав вказаних у них.

Представник відповідача Прядун Р.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення зазначених заяв, вказавши, що доводи, зазначені у поданих позивачем заявах, ґрунтуються на припущеннях та не входять до предмету доказування в справі про поновлення трудових прав позивача.

Дослідивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Зміна підстав позову є процесуальним правом позивача, передбаченим ч. 3 ст. 49 ЦПК України, реалізація якого безпосередньо обмежена предметом спору та колом обставин, що входять до предмета доказування у конкретній справі. У доктрині цивільного процесуального права під підставами позову розуміють юридичні факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірних правовідносин. Натомість матеріали, факти та інформація, які заявник намагається ввести в процесуальне поле як «додані підстави позову» (зокрема, посилання на сімейні образи, корпоративні права, спадкування 100% голосів у статутному капіталі ФГ «Вільний селянин», перевірку повноважень та етики адвоката Прядуна Р.В., а також нотаріальні дії щодо майна), стосуються виключно спадкових, сімейних, кримінальних та корпоративних правовідносин.

Зазначені обставини жодним чином не пов`язані з правовою природою, матеріально-правовими підставами та предметом позову у даній справі № 669/61/26, що стосується виключно трудового спору про скасування наказів про скорочення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку. Інститут зміни підстав позову не може слугувати інструментом для штучного розширення меж судового розгляду та змішування автономних правових режимів (трудового та спадкового/корпоративного). До предмету доказування у справах про звільнення за скороченням штату входить виключно перевірка дотримання норм КЗпП України (наявність підстав для скорочення, переважне право на залишення на роботі, пропозиція вакансій), тоді як суб`єктивне сприйняття позивачем «справжніх мотивів скорочення» через призму «помсти за відмову від спадщини батька» та «чинення кармічної шкоди» лежить поза межами правового аналізу даного спору.

Крім того, заявником не доведено, яким саме чином обставини, пов`язані з «приховуванням від суду Статуту від 18 листопада 2019 року і Статуту від 09 червня 2021 року», оцінка ділових чи професійних якостей представника відповідача, або «ініціювання підвищення кваліфікації судді у ВККСУ та Національній школі суддів» можуть вплинути на підтвердження чи спростування обставин у поточному трудовому спорі. Науковий принцип концентрації цивільного процесу та судова практика наголошують на тому, що кожна зміна чи доповнення підстав позову має відповідати критерію відносності та процесуальної доцільності. Спроби позивача обґрунтувати незаконність звільнення фактами того, що «рідні сестра ОСОБА_2 і мати ОСОБА_3 прокляли його», а адвокат відповідача «не вставав, коли заходив головуючий суддя», мають характер суб`єктивних суджень та міжособистісного конфлікту, які не породжують трудових правових наслідків.

Згідно з принципом змагальності та диспозитивності, процесуальний інститут зміни підстав позову не може використовуватись як засіб для збору інформації чи створення преюдиції щодо інших потенційних або самостійних цивільно-правових і кримінальних спорів (зокрема, щодо «заборгованості за оренду 11 земельних паїв», «свавілля по квартирі АДРЕСА_1 » чи «оскарження бездіяльності поліції й детективів БЕБ»). Безконтрольне долучення до матеріалів справи обставин, що мають автономне правове регулювання, призводить до порушення принципу розумності строків судового розгляду та нівелює сутність правосуддя.

Оскільки фактичні підстави вважати, що наведені у заявах № 5 та № 6 обставини мають хоч якийсь юридичний чи логічний зв`язок із процедурою припинення трудового договору позивача, повністю відсутні, а самі заяви спрямовані на вихід за межі предмета доказування у трудовому спорі, у задоволенні заяв № 5 та № 6 про зміну (доповнення) підстав позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяв позивача ОСОБА_1 про зміну (доповнення) підстав позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Вільний селянин» про скасування наказів про скорочення і звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ