Рішення № 137348225, 12.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1569/26

Провадження № 2/459/658/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Жураковського А.І.

з участю секретаря судових засідань Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

20.04.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість в розмірі 8516,20 грн, а також судовий збір у розмір 2662,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.05.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1899188, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що знайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Останній отримав кредит у розмірі 2200 грн, строком на 29 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9% за добу.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов ТОВ «ФК «Верона» відступило ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 8516,20 грн, з яких 2200 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6316,20 грн прострочена заборгованість за процентами.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

19.05.2026 надійшли до суду додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких просив зменшити витрати на професійну правничу допомогу. Вважає заявлений розмір витрат неспівмірним, необгрунтованим та таким, що не відповідає складності справи. Також просив перевірити суд нараховані позивачем проценти та розгляд справи проводити у його відсутності, так як він проходить військову службу.

08.06.2026 сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у своїй заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 31.05.2021 між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1899188, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 2200 грн строком на 29 днів, тобто до 28.06.2021 включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % від суми кредиту в день.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до довідки про ідентифікацію відповідач ідентифікований одноразовим ідентифікатором G7821.

Згідно із інформаційною довідкою вих. № 1903/2026-3 від 19.03.2026 первісний кредитор виконав своє зобов`язання, передбачене договором, шляхом перерахування коштів на картку НОМЕР_1 у розмірі 2200 грн 31.05.2021.

01.12.2023 між ТОВ «ФК «Верона» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023.

Відповідно до п.1.1 Договору відступлення права вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Джобер» за плату, а ТОВ «ФК «Джобер» відступає ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023 заборгованість становить 8516,20 грн, з яких 2200 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6316,20 грн прострочена заборгованість за процентами.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитами відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Сторона відповідача не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 2200 грн. та визнає той факт, що має перед позивачем заборгованість за тілом кредиту та не погоджується із розміром нарахованих процентів.

Судом було встановлено, що відповідно до п. 3.2 Кредитного договору № 1899188, проценти нараховуються Кредитодавцем в день надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за Кредитом до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит.

Таким чином, договором чітко встановлено максимальний строк нарахування відсотків 29 днів. Нарахування відсотків за межами цього строку прямо суперечить умовам договору.

Відтак, правильний розрахунок відсотків відповідно до умов договору: 2 200,00 грн ? 1,9% ? 29 днів = 1 212,20 грн.

Більше того, вказана сума підтверджується також Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, складеною самим Кредитодавцем при укладенні договору, де відсотки за користування кредитом визначені у розмірі 1 212,20 грн.

Позивач заявляє до стягнення відсотки у розмірі 6 316,20 грн, що на 5 104,00 грн перевищує суму, визначену договором та розраховану Кредитодавцем власноруч.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України проценти нараховуються до дня повернення позики включно, якщо інше не встановлено договором. Договором встановлено обмеження не більше строку кредиту (29 днів).

Нарахування відсотків за ставкою 1,9% на добу (що становить 693,5% річних) за межами строку договору є зловживанням правом та порушує принцип розумності і справедливості (ст. 3 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, загальна сума заборгованості Відповідача становить 3412,20 грн, з яких 2200 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1212,20 грн прострочена заборгованість за процентами.

Отже, позов задовольняється частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2662,40 грн та 13000 грн відповідно.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором про надання правової допомоги від № 09/07/2025 від 09.07.2025, додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги № 09/07/2026 від 09.07.2025, актом про отримання правової допомоги від 02.06.2026, платіжною інструкцією № 2822 від 02.06.2026, рахунком № 02.06.2026-85.

Враховуючу категорію справи, заперечення відповідача, обсяг наданих адвокатом послуг, результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню та відшкодуванню у сумі 3000 грн, що відповідає критеріям співмірності та обґрунтованості.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1209 грн. судового збору згідно з таким розрахунком: 3412,20 (сума задоволених позовних вимог)*100/8516,12 (сума заявлених позовних вимог) = 40,07% (частина задоволених позовних вимог); 2662,4*40,07% /100%= 1066,82 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» ( 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, б. 12, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 1899188 від 31.05.2021 у розмірі 3412 гривень, з яких 2200 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1212,20 грн прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 3000 грн витрат на правничу допомогу та 1066,82 грн сплаченого судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.06.2026

Суддя: А. І. Жураковський