Рішення № 137347678, 12.06.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/836/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом у якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , який він разом з усім своїм майном заповів позивачці. Позивачка спадщину після смерті батька прийняла, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати за нею право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки ОСОБА_3 .

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1-А2 житловою площею 77,0 кв.м. та загальною площею 163,3 кв. м., сараю літ. Б1., убиральні літ. В1, надвірних споруд - № 1-8.

При житті ОСОБА_3 заповідав відповідний житловий будинок та все своє майно позивачу ОСОБА_1 .

Однак, ОСОБА_1 відповідну спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала та спадкове майно не оформлювала.

Батько позивача, ОСОБА_2 , будучи сином померлого ОСОБА_3 , прийняв спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори, внаслідок чого було відкрито спадкову справу та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на землю, що підтверджується копією спадкової справи №571/2003.

ОСОБА_2 не переоформлював на себе житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 .

Батько позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть та свідоцтвами про народження та укладення шлюбу.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 склав заповіт на свою дочку ОСОБА_1 на все своє майно, яке буде йому належати за законом на момент смерті.

Позивачка відповідно до ст. 1233 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька та їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на землю, що підтверджується копією спадкової справи №161/2014.

Позивачка, як спадкоємець за заповітом, звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини на житловий будинок, після померлого ОСОБА_2 та їй нотаріусом було роз`яснено, що через відсутність всіх належних правовстановлюючих документів на спадкове майно необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивачка спадщину після смерті батька прийняла, є спадкоємцем за заповітом, вищенаведене спадкове майно дійсно належало спадкодавцю, відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування на вказане спадкове майно.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , м, право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А1-А2 житловою площею 77,0 кв.м. та загальною площею 163,3 кв. м., сараю літ. Б1., убиральні літ. В1, надвірних споруд - № 1-8в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков