Ухвала суду № 137345328, 11.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/5878/26

В справі 760/11621/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

11 червня 2026 року в м. Києві

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

заявника - адвоката ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №12019100090011522 від 20.11.2019.

ІІ. Мотивувальна частина

У червні 2026 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року у справі №760/18578/21 (провадження №1-кс/760/6507/21) на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2148634680000), у кримінальному провадженні №12019100090011522 від 20.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що ОСОБА_5 набув право власності на вказану квартиру та не був присутнім при розгляді питання про арешт, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України надає йому право заявити клопотання про скасування арешту. Послався на те, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року у справі №760/19597/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 30 листопада 2020 року та скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 , унаслідок чого, як стверджує адвокат, право власності на квартиру поновлено за ОСОБА_5 . Зазначив також, що арешт, накладений у межах іншого кримінального провадження (№12021000000000041), скасовано ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року. З огляду на це адвокат доводив, що потреба у збереженні арешту відпала, оскільки наявний арешт перешкоджає ОСОБА_5 здійснити перереєстрацію права власності та реалізувати свої права власника, гарантовані ст. 41 Конституції України і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100090011522 триває; попри вимушені перерви у його здійсненні, станом на цей час провадження має перспективу завершення. Звернув увагу, що законність набуття ОСОБА_5 права власності на квартиру є сумнівною та потребує, зокрема, кримінально-правової оцінки в межах цього провадження. З огляду на те, що квартира може бути визнана відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади, Прокурор наполягав на необхідності збереження арешту з метою запобігання відчуженню майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому цим пунктом, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, обов`язок доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість скасування арешту, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, - кримінальне провадження №12019100090011522 від 20.11.2019, у межах якого здійснюється досудове розслідування за фактом заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Постановою процесуального керівника від 15 липня 2021 року вказана квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року (справа №760/18578/21) клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на квартиру шляхом позбавлення права на її відчуження - з метою забезпечення збереження речового доказу.

Звертаючись із клопотанням про скасування арешту, адвокат фактично обґрунтовує його поновленням права власності ОСОБА_5 за наслідками вирішення цивільного спору з ОСОБА_6 (рішення від 14 лютого 2022 року у справі №760/19597/21). Разом з тим слідчий суддя зауважує, що арешт у цьому кримінальному провадженні накладено не з огляду на належність квартири тій чи іншій особі, а у зв`язку з її статусом речового доказу та необхідністю забезпечення його збереження. Предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100090011522 є, зокрема, правомірність вибуття квартири зі спадкової маси померлого ОСОБА_7 та законність подальшого ланцюга правочинів, унаслідок яких право власності на майно перейшло, у тому числі, до ОСОБА_5 . За таких обставин вирішення цивільного спору між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не усуває кримінально-процесуальної потреби у збереженні арешту та не свідчить про відпадіння підстав, з якими закон пов`язує можливість його застосування.

Більше того, обставини, встановлені під час досудового розслідування, вказують на ймовірність того, що за відсутності спадкоємців за заповітом і за законом квартира може бути визнана відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади міста Києва (ст. 1277 ЦК України). Збереження арешту у такому разі забезпечує можливість захисту відповідного публічного інтересу та запобігає відчуженню майна до завершення кримінального провадження і встановлення всіх обставин набуття права власності на нього.

Посилання адвоката на скасування арешту ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року не може бути підставою для задоволення цього клопотання, оскільки зазначеною ухвалою скасовано інший арешт, накладений у межах іншого кримінального провадження (№12021000000000041) ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року. Така ухвала не має преюдиційного значення для вирішення питання про збереження арешту, накладеного у кримінальному провадженні №12019100090011522, та не свідчить про відпадіння потреби в арешті у цьому провадженні.

Доводи про порушення гарантованого ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції права власності слідчий суддя відхиляє. Втручання у право ОСОБА_5 на мирне володіння майном у цьому випадку здійснюється на підставі закону, переслідує легітимну мету - забезпечення збереження речового доказу та інтересів кримінального провадження - і є пропорційним.

З огляду на викладене, враховуючи, що досудове розслідування триває та має перспективу завершення, квартира зберігає статус речового доказу, а законність набуття права власності на неї є предметом кримінально-правової оцінки, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у застосуванні арешту не відпала, а заявником не доведено наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 174 КПК України, для його скасування. За таких обставин клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170, 174, 537 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.У задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовити

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: