Рішення № 137344506, 10.06.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/895/25

Номер провадження 2/142/164/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.

з участю

секретаря судового засідання Шевчука Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019 у розмірі 15100 грн. У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.10.2019 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2855132 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду). За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 10 000 грн шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок. Позивач стверджує, що відповідач була належним чином ознайомлена з умовами кредитування та отримала кредитні кошти, однак свої зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів не виконала. 10.06.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, а 07.07.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» договір факторингу № ДФ-07072025, за якими до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 15 100 грн, з яких: 10 000 грн основний борг та 5 100 грн проценти за користування кредитом. Штрафні санкції, комісії та пеня до стягнення не заявлені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 11 листопада 2025 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

20 листопада 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 2168 від 17 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 20 листопада 2026 року постановлено відкрити провадження у даній цивільній справі, призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановити сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Призначено по цивільній справі судове засідання, яке було відкладено та призначено на 13 год. 00 хв. 10 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, разом з тим на адресу суду надійшла заява, представника ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" Ланового Є.М., в якій він просить суд розглянути справу без участі позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення в справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання, в тому числі 10 червня 2026 року, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повернутими конвертами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістки про виклик до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду письмових доказів встановлено, що 30 жовтня 2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 2855132 в електронній формі.

Укладення договору відбулося шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був направлений кредитодавцем на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час оформлення кредиту. Введення такого одноразового ідентифікатора підтверджувало прийняття відповідачем умов кредитного договору та було електронним підписом позичальника відповідно до вимог законодавства про електронну комерцію. Кредитний договір був розміщений у власному кабінеті позичальника на офіційному вебсайті товариства.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове та платне користування, а позичальник, своєю чергою, зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені умовами договору. Надання кредиту здійснювалося шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.

Також встановлено, що на виконання умов кредитного договору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000 грн, які були зараховані на картковий рахунок останньої. Як підтвердження укладення електронного правочину та надання кредиту відповідачу надсилалося електронне повідомлення із зазначенням інформації про кредитодавця, суму кредиту, процентні ставки та посилання на правила надання кредиту.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, судом встановлено, що 10 червня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № АК-10/06/2025, за умовами якого первісний кредитор відступив право вимоги заборгованості за кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019 року. У подальшому, 07 липня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до якого право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Таким чином, на підставі договорів факторингу право вимоги за кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019 року перейшло до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», яке набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 100грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 5 100 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Заборгованість за штрафними санкціями, комісіями та пенею відсутня.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В частинах 1 та 2 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

В частині 1 статті 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому мається на увазі, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 2 статті 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З положень статті 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Норми статті 629 вказують, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Частиною 1 статті 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальників процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому заборгованість, що виникла, слід стягнути з нього в примусовому порядку.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019 року станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 15 100 грн, з яких 10 000 грн становить заборгованість за основною сумою кредиту та 5 100 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом. Заборгованість за штрафними санкціями, комісіями та пенею відсутня. Доказів погашення вказаної заборгованості або спростування наданого позивачем розрахунку матеріали справи не містять.

Суд доходить висновку, що Відповідач не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором, а Позивач як правонаступник первісного кредитора обґрунтовано заявив вимоги про стягнення заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує, що відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 у розмірі 2?422,40 грн.

Крім того ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» понесло витрати в сумі 6 000,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката Лівака І.М. на підставі договору про надання правничої допомоги № 43657029 від 01.07.2025 року, що підтверджується акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 536, 551, 598, 599, 610, 615, 628, 629, 630, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2855132 від 30.10.2019 у розмірі 15 100 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 червня 2026 року

Сторони по справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", що знаходиться за адресою: м. Бровари, Київська область, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029;

відповідач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: