Ухвала суду № 137344409, 11.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/557/26

Провадження №:2/138/976/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву позивача про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Могилів-Подільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана вище цивільна справа.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач подав до суду заяву в якій просив судове засідання проводити без його участі. Також подав до суду додаткові пояснення в яких просив побачення з дитиною призначити за відсутності матерів.

Представник відповідача подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його та відповідача відсутність. Позовні вимоги визнав у повному обсязі. Разом з тим, просив залишити без розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, оскільки вона подана після закінчення підготовчого провадження та позивачем необґрунтовано поважність причин пропуску строк на подання такої заяви. При цьому, застосування позиції Верховного Суду на яку посилається позивач фактично призведе до наявності інших позовних вимог та як наслідок порушення положення ст.13 ЦПК України.

Представник третьої особи подала до суду заяву в якій просила судове засідання проводити у її відсутність. При вирішенні даного спору покладалась на розсуд суду.

Дослідивши зміст додаткових пояснень позивача та матеріали справи, судій дійшов такого висновку.

Так, зі змісту додаткових пояснень позивача слідує, що він просить призначити йому побачення з дитиною з урахуванням позиції КЦС ВС від 30.07.2025 у справі №753/2281/23, а саме без присутності матері.

З аналізу змісту вказаних вище пояснень слідує, що позивачем фактично подано заяву про зміну предмета позову, оскільки первісні вимоги позову такої вимоги не містили, а навпаки позивач просив призначити побачення за участі матерів.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наслідки пропуску процесуальних строків визначені статтею 126 ЦПК України, згідно якої право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд встановив, що заява про зміну предмета позову подана позивачем після закриття підготовчого провадження у справі та клопотання з обґрунтуванням поважності причин пропуску на подання такої заяви позивачем не зазначено. Більш того, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивачем взагалі не заявляється.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Враховуючи викладене вище, оскільки позивачем заяву про зміну предмета позову подано з пропущенням встановленого процесуального строку, а також те, що клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не заявляється та не обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, то подана заява на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.123, 126-127, 178, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про зміну предмета позову залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Б.Київська