Ухвала суду № 137343259, 12.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11477/26

Провадження № 1-кп/643/887/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221170001104 від 26.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до частини третьої статті 35 КПК України згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026, для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою від 02.06.2026 Салтівський районний суд міста Харкова призначив підготовче судове засідання на 12.06.2026.

У підготовчому судовому засіданні 12.06.2026 прокурор зазначив, що підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, відсутні, у зв`язку з чим просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. При цьому, прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений не заперечував. Захисник у підготовчому судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого однак зазначила, що заявлені прокурором ризики жодним чином не доведені.

Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та подав цивільний позов у даному кримінальному провадженні. Щодо клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку присутніх у підготовчому судовому засіданні учасників кримінального провадження та дослідивши обвинувальний акт, суд зазначає таке.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Салтівському районному суду міста Харкова.

Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що угод, передбачених статтею 468 КПК України, до суду не надходило.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої, частиною другою статті 284 КПК України, судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників кримінального провадження щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні не надходило, тому провадження підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Учасники судового провадження не заявили клопотань про здійснення судового виклику певних осіб для допиту на цьому етапі розгляду справи. Відповідне право може бути реалізоване під час судового розгляду шляхом подання клопотання про виклик свідків.

Судом встановлено відсутність в учасників кримінального провадження інших клопотань, що підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні, а також відсутність необхідності вчинення інших дій, необхідних для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, з огляду на те, що у підготовчому судовому засіданні не встановлено обставин, які перешкоджають призначенню судового розгляду, суд завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 316 КПК України суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Також, перевіривши цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркет» на дотримання вимог КПК України та ЦПК України, суд вважає що форма та зміст цивільного позову дають підстави для його прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Що стосується заявленого прокурором клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає таке.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Зважаючи на вищевказані положення Основного закону слід визначити такі обов`язкові вимоги до правомірного тримання під вартою: по-перше, тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування такого запобіжного заходу мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права.

Згідно з частиною третьою статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною першою статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 у справі № 643/8602/26 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.06.2026 з визначенням розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у пунктах 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

У даному випадку суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою молодого віку, має задовільний стан здоров`я, середню освіту, одружений, є військовослужбовцем, раніше не судимий.

Разом з цим суд враховує характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а відтак, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду.

Отже, наведений прокурором ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, суд вважає доведеним.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша, друга статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих і свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже, наведений прокурором ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, суд вважає доведеним.

Також суд враховує й обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому тяжкого злочину, пов`язаного із використанням бойової гранати поблизу супермаркету - у місці перебування значної кількості цивільних осіб. Тобто особливістю інкримінованого діяння є те, що воно пов`язане не лише з грубим порушенням громадського порядку, а й із застосуванням предмета підвищеної уражаючої дії, здатного спричинити смерть людини або заподіяти тяжкі тілесні ушкодження невизначеному колу осіб. При цьому обвинувачений в силу специфіки проходження військової служби має доступ до бойових припасів. За таких обставин, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження суспільно небезпечної поведінки не може бути визнаний таким, що повністю усунутий.

Оцінюючи особу обвинуваченого в сукупності з обставинами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, не втратили своєї актуальності та продовжують існувати.

Суд також враховує, що суспільний інтерес у забезпеченні громадської безпеки в умовах воєнного стану набуває особливого значення. Використання бойових припасів у громадських місцях створює підвищений рівень суспільної небезпеки та обґрунтовує необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу враховуючи наявність встановлених судом ризиків.

З приводу того, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд зазначає, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики не зменшились та продовжують існувати.

Стосовно того, чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на викладене суд вважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зможе запобігти ризикам, які передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, та які були встановлені судом.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки інкримінованих обвинуваченому діянь, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, а також збереження ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою є необхідним, виправданим та пропорційним втручанням у право особи на свободу і особисту недоторканність.

За таких обставин суд вважає, що заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314-316, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026221170001104 від 26.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України на 22.06.2026 р. о 14:30 год. у приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова за адресою: 61153, місто Харків, проспект Ювілейний, будинок 38-Є.

2. Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

3. У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

4. Прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

5. Роз`яснити цивільному відповідачу, що він має право подати суду письмові заперечення проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або визнати позов повністю чи частково.

6. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

7. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 10.08.2026 включно.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

9. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

10. Повний текст ухвали буде проголошено 12.06.2026 о 14:30 год.

Суддя ОСОБА_1