Рішення № 137342469, 12.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9859/26

Провадження № 2-а/344/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивачем зазначається, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ІФ №00215723 від 24.04.2026 Управлінням транспортної та зв`язку Івано-Франківської міської ради, в особі головного спеціаліста - інспектору з паркування відділу інспекторів з паркування Хортіва Д.М., було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП за те, що: «24.04.2026 року о 14:07 год. за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, 1, здійснено стоянка на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками), чим порушено вимоги (п.15.10 (б)) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП».

Оскаржувана Постанова отримана позивачем поштовим зв`язком 14.05.2026 року. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вищевказане порушення є протиправною, необгрунтованою та незаконною, оскільки відповідно до підпункту б) пункту 15.10 Правил дорожнього руху України - стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

У той же час, у підпункті в) пункту 15.10 ПДР України зазначається, що: «стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.».

В Постанові, описана подія, що мала місце 24.04.2026 року о 14:07 год., за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Павла Тичини, 1 та зазначається, що позивачем, була здійснена стоянка на тротуарі у місці не позначеному відповідними дорожніми знаками і встановленими табличками, однак, позивач, жодним чином не порушив Правил дорожнього руху України, по тій причині, що здійснив правомірну постановку (паркування) належним йому транспортним засобом - автомобілем марки HYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_1 , у місці де це не заборонено ПДР, а саме відповідно до вимог підпункту в) пункту 15.10 ПДР України, який дозволяє паркування у вказаний ПДР спосіб.

Цього ж дня, близько 14:20 год., знаходячись безпосередньо на місці події, позивачем було викликано поліцію. Поліція прибула орієнтовно 15:00, поліціянти провели вимірювання відстані тротуару, який залишився для руху пішоходів у даному місці, а саме від краю сходів аптечного приміщення будівлі (вул.Тичини, 1) до правого боку (дверей) автомобіля HYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу. Виміряна відстань склала 3.75 м, тобто жодних перешкод для вільного руху пішоходів на даній ділянці тротуару, як елементу дороги позивачем створено не було. Зазначений факт був підтверджений працівниками підрозділу патрульної поліції, що прибули на місце події за офіційним викликом позивача.

Однак, як вбачається із тексту Постанови, головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу інспекторів з паркування Хортів Д.М., будь-яких вимірювань відстаней тротуару та розташованого на ньому транспортного засобу на місці події, де на його думку, було вчинено адміністративне правопорушення - не проводив, а обмежився тим, що залишив на лобовому склі автомобіля письмове Повідомлення до Постанови ІФ №00215723 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та виконав фотозйомку місця події, які він вважає доказами у даній справі.

Тобто, у Постанові не зазначені будь-які фактичні докази, які б підтверджували скоєння позивачем визначеного у ній правопорушення, зокрема результати замірювання відстаней або розмірів, а тому були відсутні будь які підстави для висновків про вчинення позивачем порушення пункту 15.10 ПДР України і, як наслідок для правової кваліфікації діяння - адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

04 травня 2026 року, позивачем, на ім`я начальника відділу інспекторів з паркування Управління транспортної та зв`язку Івано-Франківської міської ради, була подана заява про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи та надані письмові пояснення по суті обставин події, а також заперечив наявність у його (позивача) діях складу будь якого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Також, цього ж дня, позивачем, на ім`я відповідача, подана заява про скасування відносно нього оскаржуваної Постанови у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

06 травня 2026 року (вих. №5128/26.1-11/07в), на ім`я позивача, надійшла письмова відповідь відповідача про відмову у задоволенні його заяви про скасування Постанови, а також запропоновано оскаржувати Постанову у судовому порядку.

Оскаржувана Постанова і прийняте у ній рішення відповідача, не відповідає вимогам закону, оскільки воно ґрунтується на неповному, необ`єктивному і упередженому розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності будь яких належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже - відсутнє підтвердження наявності адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В зв`язку із викладеним, позивач вважає дії відповідача, в особі головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування Хортіва Д.М., неправомірними, а складену ним постанову - незаконною, необґрунтованою, винесеною упереджено та із порушенням вимог законодавства, тобто такою, що підлягає скасуванню.

Позивач, вважає що дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в особі головного спеціаліста - інспектору з паркування відділу інспекторів з паркування Хортіва Д.М., при прийнятті рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, викладеного у Постанові серії ІФ № 00215723 від 24.04.2026 - є протиправними, незаконними, і такими, що порушують законні права позивача, відповідно вимог Конституції, законів та інших нормативно-правових актів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також позивачем зазначається, що протиправні дії відповідача, як органу владних повноважень, викликали у позивача напруження у зв`язку із чисельними письмовими зверненнями до відповідача, необхідністю очікування скасування неправомірного рішення відповідача, отримання очевидно неправомірної відмови відповідача у поновленні порушеного права позивача, необхідністю звернення за правничою допомогою до фахівця у галузі права, звернення до суду із позовною заявою для захисту своїх прав, подальшої участі у судових засіданнях та очікування відновлення порушеного суб`єктом владних повноважень права у судовому порядку.

Внаслідок чого позивачу завдано моральної (немайнової) шкоди, яка виразилась у таких критеріях, як психічне напруження, душевні та психологічні переживання і страждання, яких він зазнав внаслідок порушення його прав відповідачем, а також викликали у позивача негативні емоції через порушення його права як людини з боку Позивач витратив багато свого особистого життєвого часу, доклав матеріальних і психологічних зусиль для поновлення порушеного права.

Зважаючи не вищевикладене позивач оцінює характер немайнових втрат, тобто

спричиненої йому моральної (немайнової) шкоди у сумі - 5000 грн.

Враховуючи наведене просить суд скасувати Постанову серії ІФ №00215723 від 24.04.2026, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу інспекторів Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Хортівим Д.М., про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Стягнути з Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої діями відповідача спричиненої моральної (немайнової) шкоди у сумі 5 000 грн. Стягнути судовий збір.

08.06.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що згідно адміністративного позову позивач та його представник вважають винесену постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ №00215723 від 24.04.2026 р. незаконною, оскільки автомобіль позивача марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_2 був припаркований (здійснив стоянку) на тротуарі в м.Івано-Франківську по вул.Павла Тичини, 1 з дотриманням пп.в п.15.10 ПДР України.

Однак, позивач втретє не враховує те, що пп.б п.15.10 розділу 15 ПДР, забороняє стоянку на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками) і саме даною нормою керувався інспектор, котрий фіксував адміністративне правопорушення та інспектор, котрий виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІФ 00215723 від 05.05.2026 року.

Відповідно фото фіксацій з доказової бази, які були здійснені головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування, ОСОБА_2 чітко видно, що на ділянці тротуару, де зафіксовано транспортний засіб, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. Водночас у межах проїзної частини, прилеглої до цієї ділянки тротуару, передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару. Отже, у межах згаданої ділянки передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка транспортних засобів на дорозі.

Згідно диспозиції п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, краєм тротуару є його зовнішній бік, що знаходиться біля дорожньої смуги для руху транспортних засобів.

По наданих суду фото доказах чітко видно, що позивач фактично не стояв на краю тротуару, оскільки біля його авто зі сторони водійських дверей були припарковані транспортні засоби на платному майданчику, які не дозволяли йому припаркуватися саме на краю тротуару.

Згідно доказової бази по адміністративному правопорушенню, на фото матеріалах чітко видно, що автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE Д.Н.З. НОМЕР_3 був припаркований (здійснив стоянку) на тротуарі в м.Івано-Франківську по вул.Павла Тичини, 1 з порушенням пп.б п.15.10 ПДР України. Зокрема автомобіль позивача здійснив стоянку транспортного засобу на тротуарі у місці, яке не позначене дорожніми знаками, встановленими з табличками 5.42.1 «Місце стоянки» та 5.43 «Зона стоянки» у період часу з 14 год. 00 хв. до 14 год. 07 хв.

Тому, інспектор керувався положеннями ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП, які передбачають порядок розгляду порушень правил паркування, яке зафіксовано в режимі фотозйомки.

Не заслуговують на увагу суду, доводи позивача про те, що поліцією було виміряно відстань від правого боку автомобіля позивача до краю сходів аптечного приміщення будівлі (вул. Тичини, 1) та встановлено, що відстань була більшою 3.75 м і жодних перешкод для вільного руху пішоходів на даній ділянці тротуару не було, оскільки в описовій частині оскаржуваної постанови ІФ №00215723 від 05.05.2026 року мова і не йде про це.

У межах згаданої ділянки передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка усіх транспортних засобів на дорозі.

Крім того, відповідно до п.11.13 ПДР України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Згідно адміністративного позову поданого до Управління, позивач просить суд скасувати постанову інспектора з паркування серії ІФ №00215723 від 24.04.2026 р., головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування-інспектором з паркування Хортіва Д.М., однак в даний день постанова з таким номером не виносилась, а інспектором зафіксовано порушення ПДР України та складене повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності таким номером.

Повідомлення ІФ 00215723 від 24.04.2026 року, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню згідно законодавства.

Правомірність винесення постанов щодо позивача по аналогічних порушеннях вже була предметом судового розгляду.

Також представником відповідача зазначається, що позивачем не надано жодного доказу стосовно його душевних страждань, які б могли бути наслідком винесення інспектором з паркування оскаржуваної постанови.

Отже будь-якого порушення прав позивача при винесенні оскаржуваної постанови, не відбулося. Просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Так, відповідно до п.п. «б» п. 15.10 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Згідно із п.1.10 ПДР тротуар елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

05.05.2026 року Начальником відділу інспекторів з паркування - інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Дем`янів П.Б. винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ІФ00215723 щодо ОСОБА_1 відповідно до якої 24.04.2026 року ОСОБА_1 о 14:07 год. за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Павла Тичини, 1 здійснив стоянку транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками), чим порушено вимоги (п.15.10 (б)) ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення фіксацію здійснено за допомогою технічного засобу ПАК Інспектор (а.с.9 на звороті).

Як вбачається із відповіді начальника відділу інспекторів з паркування від 06.05.2026 року на заяву ОСОБА_1 оглянувши фото з доказової бази, встановлено що на ділянці тротуару, де зафіксовано транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 , не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. Водночас у межах проїзної частини, прилеглої до цієї ділянки тротуару, передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару. Отже, у межах згаданої ділянки передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка транспортних засобів на дорозі. Стоянка на тротуарах легкових автомобілів і мотоциклів за умови, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. тротуару має здійснюватися з урахуванням вимог підпункту «б» пункту 15.10 та пункту 15,6 ПДР України (Стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці).

Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у не оплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Представником відповідача до матеріалів відзиву долучено копії матеріалів фото фіксації, на яких зображено автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_4 , який припаркований на краю тротуару, у межах проїзної частини, де передбачено майданчик для платного паркування, який позначено дорожнім знаком 5.43 «Зона стоянки» та табличкою 7.6.1, згідно з якою розміщення транспортних засобів здійснюється в межах проїзної частини вздовж тротуару.

Так, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що жодним чином не порушив Правил дорожнього руху України, оскільки здійснив правомірну постановку (паркування) належним йому транспортним засобом - автомобілем марки HYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_1 , у місці де це не заборонено ПДР, а саме відповідно до вимог підпункту в) пункту 15.10 ПДР України, який дозволяє паркування у вказаний ПДР спосіб. Крім того, відстань від тротуару, який залишився для руху пішоходів у даному місці, склала 3.75 м., тобто жодних перешкод для вільного руху пішоходів на даній ділянці тротуару, як елементу дороги позивачем створено не було.

Однак такі доводи суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку на ділянці тротуару, де зафіксовано транспортний засіб, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. На даній ділянці передбачено спеціально відведені місця, на яких згідно п.15.1 ПДР України повинна здійснюватися зупинка та стоянка усіх транспортних засобів на дорозі.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем підтверджено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, враховуючи вищезазначене, представник відповідача діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення відповідачем призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, та в межах наданих йому повноважень під час виконання службових обов`язків, з підстав чого не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування постанови.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, вітсутні підстави для відшкодування з відповідача на користь позивача моральної шкоди та судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9 КАС України, ст. ст. 280, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя О.А. Татарінова