Рішення № 137341843, 12.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1913/26

Провадження № 2/209/1866/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 03 квітня 2026 року надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станом на 03.04.2026 року в розмірі 12206,52 гривень, з яких: 9248,64 грн. - заборгованість за кредитом; 2823,78 грн. - заборгованість по відсоткам; 134,10 грн. заборгованість за пенею, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн.. В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 22.03.2025 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № АВH0CT155101742620462150 та надано кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн..ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 03.04.2026 року виникла заборгованість в розмірі 12206,52 гривень, з яких: 9248,64 грн. - заборгованість за кредитом; 2823,78 грн. - заборгованість по відсоткам, загальний залишок заборгованості за пенею 134,10 грн., які позивач просить стягнути на їх користь та судові витрати (а.с. 2-6).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 34).

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

03 квітня 2026 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

20 квітня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 35).

20 квітня 2026 року ухвалою судді вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та роз`яснено позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с.36).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Відповідачу, ухвалу про відкриття провадження від 23 квітня 2026 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками було направлено на адресу зазначену у позові, яка також є місцем реєстрації. Конверт повернувся на адресу суду «адресат відсутній» (а.с.49).

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк, відповідач, не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також відзив на позовну заяву не подавався.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Також суд враховує правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, згідно якого, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі

Оскільки ухвалу про відкриття провадження було направлено за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка також є місцем реєстрації відповідача, то слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику стороні та про встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позов.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.03.2025 року сайгак О.М.. звернулась до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

У даній Анкеті-заяві, яка містить анкетні дані та підпис відповідача, ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «А-Банк», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, умови якого відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Відповідач підтвердив своє ознайомлення до укладення цієї угоди з актуальними Умовами та Правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», тарифами, паспортом споживчого кредиту. Також засвідчив генерацію з ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 03c9a877ff0400d3b59213b7ad9a41b3e0076864, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що між сторонами 22.03.2025 року був укладений кредитний договір № АВH0CT155101742620462150, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 гривень. Кредитним договором, на думку позивача, є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, та які долучено позивачем до Анкети-заяви, а саме: заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 22.03.2025 року; паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка»; Ліміти по картці (рахунку); довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВH0CT155101742620462150 від 22.03.2025 року; таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; меморіальний ордер N TR.45144076.18900,65455 від 22.03.2025 року; розрахунок заборгованості за договором № АВH0CT155101742620462150 вiд 22.03.2025 року, укладеним між АТ «А-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 03.04.2026 року; виписку по кредиту No №20.00.0002346272 від 03.04.2026 року; копію паспорта відповідача ОСОБА_1 ..

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», містить наступну інформацію: тип кредиту: беззалоговий; сума/ліміт кредиту 10000,00 грн.; строк кредитування 36 місяців; мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; спосіб надання кредиту шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Клієнта з подальшою можливістю зняття коштів; Процентна ставка фіксована 85 відсотків річних; загальні витрати за кредитом 18232,84 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 28232,84 гривень; реальна річна процентна ставка 129,83%.

22.03.2025 року сторони уклали Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВH0CT155101742620462150 від 22.03.2025 року, що підписана попередньо засвідченим ОСОБА_1 електронним підписом. Відповідно до заяви, сторони погодили наступні умови: 1. Вид кредиту Кредит на споживчі потреби. 2. Тип кредиту Кредит строковий. 3. Мета отримання кредиту Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг 4. Сума кредиту 10000,00 грн. 5. Строк кредиту - 36 місяців з 22.03.2025 року по 21.03.2028 року включно. 6. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. 7. Розмір щомісячного платежу 784,26 грн. 9. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту (картка А-Банку). 10. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 28232,84 грн..

Підписанням цієї Заяви ОСОБА_1 також підтвердила й погодилась, що до укладання цієї угоди ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (п. 18 Заяви).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року (далі Закон № 675-VIII), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписуючи анкету-заяву, заяву ро відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, паспорт споживчого кредиту, Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВH0CT155101742620462150 від 22.03.2025 року, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Отже, після підписання вказаних документів, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, у разі використання наданих коштів, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й оплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Позивач AT «А-Банк» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 гривень, відповідно до умов Договору, що підтверджується меморіальним ордером № TR.45144076.18900.65455 від 22.03.2025року, призначення платежу: Видача кредиту згідно договору № АВH0CT155101742620462150 від 22/03/2025.

Водночас, надані банком виписка по рахунку та розрахунок заборгованості свідчить, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 03.04.2026 року за ним утворилась заборгованість в загальному розмірі 12206,52 гривень, з яких: 9248,64 гривень - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 2823,78 гривень - заборгованість по процентам; 134,10 гривень заборгованість за пенею.

З виписки по рахунку встановлено, що відповідач використав кошти Банку, що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між ним та Банком.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач отримав та використав кредитні кошти, однак, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № АВH0CT155101742620462150 від 22.03.2025 року, в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 134,10 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за невиконання зобов`язань належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 12072,52 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2633,17 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12072,52х2662,40:12206,52=2633,17).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 183, 223, 247 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № АВH0CT155101742620462150 від 22.03.2025року, станом на 03.04.2026 року у розмірі 12072 (дванадцять тисяч сімдесят дві) гривні 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2633 (дві тисячі шістсот тридцять три) гривні 17 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 12 червня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко