Рішення № 137339759, 11.06.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1092/26

Провадження № 2-а/548/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хорол у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про тимчасове обмеження у праві керування траспортним засобом під час мобілізації,

В С Т А Н О В И В:

представник позивача ОСОБА_2 07.05.2026 звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому прохає застосувати до останнього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_2 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним резервістом.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак не виконав покладений на нього обов`язок, а саме не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, хоча за даними військового обліку останній був обмежено придатним до військової служби до набрання чинності законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" та мав з`явитися для проходження такого огляду.

У зв`язку із його неявкою самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформоване електронне звернення до ГУКНП в Полтавській області про доставлення відповідача до цього відділу як особи, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, для складання протоколу (постанови) про адмінітсративне правопорушення.

На виконання цього доручення віддлом поліції повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що ОСОБА_1 відсутній за місцем проживання, тому здійснити його адміністративне затримання та доставлення неможливо.

За місцем реєстрації відповідача позивачем направлено вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним та з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 із роз`ясненням наслідків неявки, а саме можливості застосування щодо нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації.

Вказана вимога повернулася на адресу позивача як неотримана у зв`язку із відсутністю адресата. За таких обставин відповідно до чинного законодавства позивач вважає вимогу такою, що вручена ОСОБА_1 07.04.2026.

Оскільки відповідач протягом 10 календарних днів з дня отримання вказаної вимоги добровільно не виконав зазначеного у ній обов`язку, а позивач вжив усіх можливих заходів, спрямованих на виконання відповідачем обов`язків військовозобов`язаного, ІНФОРМАЦІЯ_5 вимушений звернутись до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Протоколом авторозподілу справи між суддями від 07.05.2026 справу передано для розгляду судді Старокожку В.П.

Ухвалою судді Старокожка В.П. від 11.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк 5 днів для усунення недоліків цієї заяви.

15.05.2026 представник позивача надав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою вказані недоліки усунено.

Ухвалою судді від 18.05.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

27.05.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Забрудської О., у яких вказано, що рішення у цій справі прямо не зачіпає прав та обов`язків ГУНП в Полтавській області, однак може вплинути на обов`язки відповідного підрозділу Головного сервісного центру МВС.

02.06.2026 від представника позивача Пишного К. надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

05.06.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представник відповідача Кротенко І.К. надіслав до суду відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував повністю. Вказав, що відповідач не є порушником правил військового обліку, оскільки 26.03.2023 він пройшов військово-лікарську комісію. Відповідно до довідки № 214/1285 від 26.05.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 13-А, 83-Б гр. ІІ розкладу хвороб та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Копії цих документів були надані позивачу 08.04.2026. Крім того, позивачу відомо про ці обставини з рішення суду у адміністративній справі № 539/5659/24. Отже, у відповідача немає обов`язку повторно проходити військово-лікарську комісію, оскільки він не перебуває на військовому обліку, а тому щодо нього не може бути встановлено тимчасове обмеження у праві керування траспортним засобом під час мобілізації. З цих підстав у задоволенні позову прохав відмовити та розгляд справи провести за відсутності сторони відповідача.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 7 ст. 283-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд розглянув справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).

Так, згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або ТЦК).

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент направлення ОСОБА_1 вимоги про виконання обов`язку військовозобов`язаним № 11/924 діяв особливий період.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону №2232-ХІІ).

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (абзац 1 частини 1 статті 39 Закону №2232-XII).

Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правила військового обліку, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом (далі - вимога).

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 8 11 ст. 283-2 КАС України, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом

Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:

1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;

3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно;

4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

2) особа використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом або у разі її відкликання відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тимчасове обмеження, передбачене частиною першою цієї статті, встановлюється на строк до виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З досліджених судом письмових доказів встановлено, що відповідно до копії довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 № 1582 від 26.05.2023 ОСОБА_1 , 1988 року народження, на підставі ст. 13А, 83Б графи ІІ розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виклбюченням з військового обліку /а.с. 57/.

Згідно з копією довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 № 2/4/1285 від 26.05.2023, вона видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у тому, що він на підставі військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.05.2023 визнаний непридатним до військової служби з виклбюченням з військового обліку на підставі ст. 13-А, 83-Б гр. ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 № 402) та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України "Про військовий облік і військову службу" /а.с. 58/.

Вищевказане підтверджується копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 № 4/1219 /а.с. 59/, де містяться відомості про зняття та виключення останнього із військового обліку.

Відповідно до копії рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.05.205 у справі № 539/5659/24, задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП /а.с. 60-62/. Як вбачається із змісту цього рішення, суд взяв до уваги вищевказані письмові докази про зняття та виключення ОСОБА_1 з військового обліку та дійшов висновку про недоведеність відповідачем у цій справі вини останнього у вчиненні вказаного правопорушення, що полягало у нез`явленні останнього за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для звірки персональних даних та проходження військово-лікарської комісії.

Відповідно до копії вимоги про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом № 11/924, надісланої ІНФОРМАЦІЯ_10 адресованої ОСОБА_1 за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 , останній викликався до цього відділу на 8:00 годину 10.04.2026 відповідно до ст. 27 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с. 12/. Вказана вимога не отримана ним та повернута адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями накладної від 30.03.2026 та трекінгу відправлень "Укрпошта" /а.с. 15/.

Згідно з копією послужної картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 /а.с. 5/, останній перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та має військове звання молодший сержант.

Листом за підписом начальника відділення поліції № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Мелашенка О. № 03.03.2026 повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_11 , що при опрацюванні звернення про доставлення ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово відвідано адресу проживання останнього та встановлено, що за вищезазначеною адресою він був відсутній. Ознак кримінального правопорушення не виявлено, відомості до ЄРДР не вносилися /а.с. 9/.

За інформацією територіального сервісного центру МВС № 5343 від 24.03.2026, ОСОБА_1 03.05.2006 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 у ВРЕР м. Семенівка із дозволеними категоріями "А, В, С"/а.с. 11/.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 74 КАС України).

Суд встановив, що звернення позивача здійснено відповідно до ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» й ст. 283-2 КАС України, у межах наданих позивачу повноважень після вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: надіслання повістки про прибуття до відділу територіального центру комплектування; здійснення звернення до органів поліції і отримання відповіді про неможливість доставлення відповідача; направлення останньому вимоги та дотримання десятиденного строку для її добровільного виконання.

Однак, з досліджених судом письмових доказів також встановлено, що вимогу № 11/924 про виконання обов`язку військовозобов`язаним ОСОБА_1 за місцем реєстрації не отримав, вона повернулася адресату як невручена у зв`язку із закінченням терміну зберігання, тобто не може вважатися врученою; відповідач з військового обліку знятий на підставі рішення військово-лікарської комісії, а тому не зобов`язаний вчиняти дії, які від нього вимагалися ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно не може вважатися порушником правил військового обліку; позивачем не надано доказів вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, матеріали справи містять копію рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, яке набрало законної сили і яким скасовано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Отже, позивачем не доведено наявності однієї з обов`язкових умов, передбачених ч. 8 ст. 283-2 КАС України, а саме - вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із вищевикладеним та беручи до уваги сукупність наведених письмових доказів, досліджених судом, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Питання розподілу судових витрат не вирішувалося судом, оскільки воно не ставилося позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 77, 139, 205, 229, 242-246, 283-2 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про тимчасове обмеження у праві керування траспортним засобом під час мобілізації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: Кротенко Ігор Костянтинович, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3799 від 08.04.2021.

Третя особа: Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, адреса: м. Лубни, вул. Монастирська, 4 Полтавської області, ЄДРПОУ 40108630.

Головуючий