Вирок № 137339263, 12.06.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/885/25

провадження № 1-кп/399/3/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції об`єднані матеріали кримінальних проваджень, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121070000418 від 14.06.2025 року, №12025121070000660 від 12.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ландишево, Валтівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

09.06.2020 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

19.05.2021 року Кропивницьким апеляційним судом скасовано вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області в частині застосування ст. 75 КК України та вважати засудженим за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. 13.10.2023 року звільнений з Кропивницької колонії №6 по відбуттю покарання;

28.02.2024 року СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області матеріали кримінального провадження №12024121060000023 скеровано до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з обвинувальним актом за ч.4 ст. 185 КК України. Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14.11.2024 року кримінальне провадження закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

25.12.2024 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень в прибуток держави;

28.03.2025 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області скеровано обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025121070000071 від 03.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 121 КК України,-

встановив:

ОСОБА_5 , повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану та умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року, та який триває по теперішній час на підставі відповідних Указів Президента України, прийнятих упродовж 2023-2025 років.

17 травня 2025 року в період часу з 11 години 00 хвилин по 17 годину 00 хвилин, точного часу не вдалось, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 перебував у житловому будинку домоволодіння АДРЕСА_3 , де здійснювали нагляд за усною домовленістю з власником домоволодіння ОСОБА_7 , так як остання має вади зору та веде малорухливий спосіб життя. В цей час ОСОБА_5 помітив на ліжку жіночу сумку яка привернула його увагу як предмет незаконного збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільних небезпечних наслідків, упевнившись, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 які перебували разом з ним в одній кімнаті не звертають на нього увагу та його злочинні дії нікому не помітні, діючи з корисливих мотивів, діючи в умовах воєнного стану викрав жіночу сумку чорного кольору, яка належить ОСОБА_7 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки грошових коштів, які можуть перебувати у вказаній сумці взяв її та вийшов з приміщення кімнати на подвір`я домоволодіння розташованого за вищевказаною адресою та переконавшись, що його злочинні дії нікому не помітні відшукав та таємно повторно викрав грошові кошти у сумі 3700 гривень. В подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3700 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно в умовах воєнного стану.

09 вересня 2025 року, близько 01 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебував у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Під час розмови в приміщенні житлової кімнати вищезазначеного будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка. В цей час у ОСОБА_5 , який був обурений поведінкою ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень останній. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на меті заподіяння смерті ОСОБА_8 підійшов до останньої та умисно наніс чисельну кількість потужних цілеспрямованих ударів кулаками рук в область голови та грудної клітини ОСОБА_8 .. Після цього, ОСОБА_8 з метою уникнення подальшого побиття вибігла із приміщення вказаного будинку. Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, які охоплювались єдиним умислом, наздогнав ОСОБА_8 на подвір`ї вищезазначеного домоволодіння та умисно наніс їй чисельну кількість потужних цілеспрямованих ударів кулаками рук та ногами в область тулуба останньої. Далі ОСОБА_8 з метою уникнення подальшого побиття вибігла із території вказаного домоволодіння на автодорогу по вул.. Шевченка в сел. Онуфріївка Онуфріївської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області. Бажаючи закінчити вчинюваний ним злочин до кінця, ОСОБА_5 наздогнав ОСОБА_8 на автодорозі по вул. Коцюбинського в сел. Онуфріївка Онуфріївської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області біля домоволодіння №27 та умисно наніс 3 потужних цілеспрямованих удари кулаком правої руки в область лівої частини живота ОСОБА_8 .. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді підкапсулярного розриву селезінки з подальшим розривом капсули, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 по ступеню тяжкості відносяться до категорії тяжких, які небезпечні в момент заподіяння, та від яких в сукупності, 12.09.2025 року близько 06 години 00 хвилин настала смерть ОСОБА_8 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , після допиту потерпілого, свідків, судово-медичного експерта та дослідження письмових доказів суду пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнає частково, а вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не визнає.

Що стосується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що із дозволу власниці будинку ОСОБА_7 , він разом із ОСОБА_8 проживав по АДРЕСА_3 . За усною домовленістю із власницею будинку ОСОБА_7 , він здійснював за нею догляд, оскільки остання мала вади зору. Разом з потерпілою також проживав її син ОСОБА_10 , але він не годував матір та здійснював за нею догляд. В день вчинення кримінального правопорушення, точної дати та часу обвинувачений не пам`ятає, близько обіду, він зустрів на вулиці ОСОБА_6 та попрохав його допомогти йому переодягнути потерпілу, оскільки йому не було з ким це зробити, а потерпіла хотіла їхати в лікарню. На його пропозицію допомогти ОСОБА_6 погодився. Під час того як вони переодягати потерпілу, він взяв в жіночій сумочці потерпілої, яка не застібалась, грошові кошти. Пояснив, що йому було відомо, де в потерпілої знаходяться грошові кошти. Однак зазначив, що грошових коштів було 2750,00 грн., а не 3700,00 грн., як зазначено в обвинувальному акті. Грошові кошти він особисто перераховував, і впевнений що там було не 3700,00 грн.. Грошові кошти він забрав не всі, в гаманці ще залишались гроші. Звідки ОСОБА_6 взяв суму 3700,00 грн. йому не відомо, оскільки ОСОБА_6 не бачив скільки саме грошових коштів ним було викрадено. Вважає, що під час досудового слідства свідок ОСОБА_6 підписував папери під тиском працівників поліції. Після вчинення крадіжки він ОСОБА_5 , дав ОСОБА_6 200,00 грн.. Решту викрадених грошових коштів також з ОСОБА_6 витратив. Зазначив, що на досудовому слідстві він визнавав вину і зазначав, що викрав 3700,00 грн., оскільки відносно нього здійснювався тиск працівниками поліції. Прохав не приймати до уваги під час винесення вироку слідчий експеримент за його участю, оскільки відносно нього здійснювався тиск працівниками поліції. Після того, як обвинувальний акт було направлено до суду, ним було написано скаргу в Генеральну прокуратуру, що відносно нього здійснювався тиск працівниками поліції.

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він не визнає. Пояснив, що 11 числа приблизно до опівночі, він разом із ОСОБА_8 знаходився у знайомої ОСОБА_11 , де вони дивились телевізор. Близько 01 години вони пішли додому. В той день ОСОБА_8 не скаржилась на свій стан. Приблизно о 05 годині ОСОБА_8 вийшла у вбиральню, спала і її почало «кидати». Коли він це побачив, то відвів її в хату, де вона лягла на диван. Після чого він викликав швидку медичні допомогу та побіг до ОСОБА_11 , щоб попросити в неї якісь ліки. Коли прибіг назад до будинку, то вже приїхала швидка медична допомога і ОСОБА_8 померла. Наполягав, що він не наносив ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Приблизно 10 днів тому він лише штовхнув ОСОБА_8 , коли вони перебували на городі у ОСОБА_11 . З ОСОБА_8 з 2019 року вони періодично проживали разом. У 2025 році пів року прожили разом. Зазначив, що під час спільного проживання, він постійно її шукав, в нього навіть свідки є. вважає, що хтось інший міг нанести їй тілесні ушкодження, які спричинили смерть. Вона не говорила йому, що в неї щось болить, тільки казала, що ноги болять, тому він навіть ходив в аптеку і купував їй мазь. ОСОБА_8 щодня випивала алкогольні напої, могла набити синці де завгодно. Вважає справу відносно нього за ч,2 ст. 121 КК України сфабрикованою працівниками поліції з наступних підстав. З серпня 2025 року свідка ОСОБА_9 в сел.. Онуфріївка Олександрійського району Кіровоградської області не було. В показаннях маються розбіжності, оскільки на слідчому експерименті пояснює одне, в показаннях зазначено інше. Як можна стверджувати куди саме наносились удари, якщо на дворі була ніч і було темно. Всі свідки стверджують, що саме в ліву частину наносились удари. Вважає, що працівники поліції сфабрикували справу, оскільки не хотіли шукати хто їй наносив тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні сказала, що штовхнув, а на досудовому слідстві сказала, що бив. Свідок ОСОБА_9 говорив, що не біг за ОСОБА_8 , а продовжував випивати з ним. Дуже великі розбіжності в показах свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .. Також зазначив, що ОСОБА_8 кожного дня випивала, в неї була неадекватна поведінка, вона бігала по вулицям, на кладовище бігала, могла падати, головою билась. В вересні 2025 року ОСОБА_8 не скаржилась йому на стан свого здоров`я. Тільки на ноги скаржилась. Звертає увагу суду, що в довідці про смерть зазначено, що за 2-3 дні до настання смерті спричинено тілесні ушкодження, однак він не бачив на ОСОБА_8 тілесних ушкоджень і вона не скаржилась. Наголошує, що він не спричиняв ОСОБА_8 жодних тілесних ушкоджень. На уточнююче запитання обвинувачений зазначив, що працівники поліції йому погрожували, говорили казати яку суму грошових коштів він викрав, погрожували, що виселять з сел.. Онуфріївки. Працівники поліції його не били та скарги він не писав. Фактично тиску не було. За ст.. 121 КК України не погрожували. В нього з ОСОБА_8 були дружні відносини. Скандали були, може один раз дав їй ляпас. Тому, прохав суд виправдати його за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки його вина не доведена.

Потерпіла ОСОБА_7 не була допитана в судовому засіданні, оскільки 11.09.2025 року померла до завершення судового розгляду, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть №15 від 12.09.2025 року.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 07.01.2026 року залучено ОСОБА_13 потерпілим у кримінальному провадженні за ч.4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що потерпіла ОСОБА_7 його мати. Мати проживала по АДРЕСА_3 . Разом з матір`ю проживав він і обвинувачений ОСОБА_5 , оскільки мати була лежача 4 місяці і він доглядав за нею. В цей день мати хотіла переодягнутись і поїхати в лікарню. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прийшли її переодягнути, однак не переодягнули та пішли. Після чого матір дістала гаманець, щоб дати йому - ОСОБА_13 грошові кошти на продукти харчування. Коли вона відкрила гаманець, виявилось, що грошових коштів немає. Як брали грошові кошти він не бачив, оскільки перебував в сусідній кімнаті. Бачив, як ОСОБА_5 бігав туди сюди. Йому відомо, що ОСОБА_6 бачив, як ОСОБА_5 вчиняв крадіжку. Мати зберігала грошові кошти в сумочці чорного кольору, яка знаходилась на подушці біля неї. А в сумці був гаманець з грошима, близько 4000,00 грн.. Після виявлення крадіжки ОСОБА_13 , зателефонував дільничному інспектору. Працівники поліції поїхали до ОСОБА_6 , який підтвердив, що ОСОБА_5 вкрав грошові кошти. Прохав призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що 17.05.2025 року в обідній час він зустрів обвинуваченого ОСОБА_5 , який попросив допомогти йому переодягнути якусь бабусю. На що він погодився і вони пішли до ОСОБА_14 , на АДРЕСА_3 . Оплату за допомогу ОСОБА_5 йому не пропонував. Коли вони прийшли, то двері в будинок відчинила ОСОБА_15 , з якою проживав ОСОБА_5 . В будинку він побачив, що жінка, яку треба було переодягнути лежача. Поки він притримував потерпілу за плечі, ОСОБА_5 схопив сумку і вибіг на вулицю. Сумка лежала біля бабусі на дивані. Що було в сумці йому не відомо. Потім зайшов, поклав сумку на місце, після чого вони вийшли. Коли ОСОБА_5 брав сумку, то він нічого не говорив. В той час ОСОБА_10 або спав, або перебував в стані алкогольного сп`яніння, точно йому не відомо. Коли вийшли на двір, то обвинувачений ОСОБА_5 в його присутності перераховував грошові кошти, там було 3750,00 грн.. На уточнююче запитання, яка саме сума була викрадена, свідок пояснив, що ОСОБА_5 дав йому 200 грн., щось купити, однак він їх не витратив. У ОСОБА_5 грошей не було, тому він зрозумів, що ОСОБА_5 взяв грошові кошти в потерпілої в сумці. Куди ОСОБА_5 витратив грошові кошти йому не відомо, він на тиждень тоді пропав. Коли до нього приїхали працівники поліції, то він їм все розповів, і працівниками поліції були вилучені 200 грн., які йому дав ОСОБА_5 .. Які купюри були не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції потерпілий ОСОБА_16 пояснив, що на даний час він перебуває за кордоном і не може з`явитись безпосередньо до суду для дачі показань. Повідомив, що потерпіла ОСОБА_8 його мати. Обвинуваченого ОСОБА_5 він декілька разів бачив. Від слідчого дізнався, що обвинувачений ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження, які були несумісні з життям його матері, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України. Йому відомо, що все відбувалось по АДРЕСА_2 . З 14 років він проживав з батьком, але зв`язок з матір`ю підтримував. Про стосунки матері з обвинуваченим йому не було нічого відомо. Відомо, що мати проживала в сел.. Павлиш, про те, що проживала в сел.. Онуфріївка йому не було відомо. Деякий час мати не виходила на зв`язок. Стан її здоров`я йому також не відомий. З матір`ю спілкувався переважно по телефону, оскільки працював в полі, то не мав часу. Останній раз бачив матір живою за 2-3 місяці до її смерті. По телефону спілкувався за місяць півтора. При спілкуванні мати не скаржилась, що її хтось б`є, але по голосу було чутно залякування. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Щодо призначення покарання, то зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 заслуговує на найсуворіше покарання, оскільки спричинив смерть людини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що з обвинуваченим вона знайома. З потерпілою ОСОБА_8 познайомилась в вересні. Пояснила, що їй відомо, що обвинувачений та потерпіла проживали по АДРЕСА_2 . Один раз в тиждень вони приходили до неї додому, щоб допомогти. Одне, що вона бачила, то це як ОСОБА_5 один раз штовхнув потерпілу, а вона на нього накричала. Також зазначила, що бачила в ОСОБА_15 синці, вона постійно приходила вся в синцях, на обличчі, на руках. На її запитання звідки в неї синці, ОСОБА_15 відповіла, що хіба не зрозуміло звідки синці. В вересні 2025 року, точної дати вона не пам`ятає, о 05 годині ранку ОСОБА_5 прийшов до неї, повідомив, що ОСОБА_15 щось робиться, просив її піти з ним подивитись. Вона дала парацетамол та корвалмент і ОСОБА_5 пішов. Приблизно через 2 години їй стало відомо, що ОСОБА_15 померла. На передодні вони були в неї, вживали алкогольні напої і пішли додому, а вранці ОСОБА_5 прийшов за допомогою. Конфліктів в той вечір між ними не було. Потерпіла їй не повідомляла, що вона себе погано почуває. Вона бачила на обличчі синці, вухо було опухше, синці під очима. Їй відомо, що вони проживали разом та вона регулярно їх бачила разом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що 10.09.2025 року він у службових справах рухався по сел.. Онуфріївка Олександрійського району Кіровоградської області, а саме проїжджав АДРЕСА_4 виявив ОСОБА_8 , яка сиділа разом із ОСОБА_19 на лавочці. Чому саме під`їхав до цього будинку, не пам`ятає. Під час спілкування він виявив, що вони вживали алкогольні напої та побачив, що на обличчі у ОСОБА_8 були наявні недавні тілесні ушкодження, а саме синці під очима, що характерно для струсу головного мозку, та значний набряк правого вуха, з якого виступала кров. Тілесних ушкоджень явно виражених на тілі та руках не бачив. Після цього він почав задавати ОСОБА_8 запитання з метою з`ясування звідки в неї вищевказані тілесні ушкодження. На що ОСОБА_8 повідомила, що тілесні ушкодження їй спричинив її співмешканець ОСОБА_5 .. Після чого їй було запропоновано звернутись до поліції із відповідною заявою, однак вона відмовилась. Зазначила, що ОСОБА_5 дійсно наніс їй ці тілесні ушкодження, але в їх отриманні вона була винна сама. Змусити написати заяву про вчинення відносно неї кримінального правопорушення він не міг. Було проведено з нею бесіду, щоб вона хоча б звернулась до лікарні щоб не було ніяких ускладнень. Під час розмови, до домоволодіння прийшов також ОСОБА_5 , який також знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Коли він почав запитувати в ОСОБА_5 навіщо він завдав їй тілесні ушкодження, ОСОБА_5 відповів, що вона їх заслужила. Із ОСОБА_5 також було проведено бесіду щодо насильства. ОСОБА_5 раніше неодноразово спричиняв людям тілесні ушкодження, але заяви не писались. Коли ОСОБА_8 йшла до будинку, то її хода була не характерна для алкогольного сп`яніння, але також не була характерна для ходи здорової людини. Про настання смерті ОСОБА_8 він дізнався через декілька днів від керівництва. Здійснював документування вказаної події. Причини смерті йому не відомі. Офіційно зафіксованих звернень від ОСОБА_8 про спричинення їй ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не було. Спочатку вони проживали в сел.. Павлиш, Олександрійського району Кіровоградської області, після чого переселились до сел. Онуфріївка, Олександрійського району Кіровоградської області.

Під час додаткового допиту 10.04.2026 року на запитання обвинуваченого свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що письмова заява від ОСОБА_8 про те, що вона відмовляється писати заяву про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, не відбиралась, оскільки це не передбачено жодним нормативним документом. Слідство здійснюється лише за заявою потерпілої. На здоров`я не скаржилась, але в ході візуального огляду в неї були досить серйозні тілесні ушкодження.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 , надала показання, в яких пояснила, що з обвинуваченим та потерпілою в неї немає ніяких відносин. Повідомила, що вона проживає по АДРЕСА_2 , це поруч із вулицею Шевченка. 09.09.2025 року чи 10.09.2025 року, точної дати не пам`ятає, близько 01 години вона перебувала в своєму будинку, почула спочатку тупіт, а потім крик «Рятуйте». Біля двору в неї знаходиться лампа на сонячній батареї, яка реагує на рух. Вийшовши на вулицю з воріт з собакою побачила, що ОСОБА_5 штовхнув жінку і наніс два удари рукою, після чого за «шкірку» підняв її. Як саме наносив удари не скаже, кулаком чи рукою, але бачила, що удари приходились в область ребер та тулуба. Вона крикнула, що ти робиш, зараз викличу працівників поліції, після чого він висловився в її адресу ненормативною лексикою. Після чого чоловік допоміг жінці піднятись і вони пішли в напрямку вулиці Шевченка. Вони були вдвох в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 раніше часто разом ходили до її сусідки ОСОБА_21 , розпивати алкогольні напої. Раніше не бачила що вони сварились, але неодноразово чула крики. Стверджує, що бачила як ОСОБА_5 наносив 2 удари в область ребер та тулуба потерпілої ОСОБА_8 ..

Під час додаткового допиту 10.04.2026 року пояснила суду, що коли вийшла, то ОСОБА_8 лежала на землі, але він намагався її підняти. Бачила як ОСОБА_5 наносив потерпілій в районі ребер руками тілесні ушкодження, коли вона лежала на землі. Це відбувалось опівночі, точний час не пам`ятає. По кількості ударів не пам`ятає, 1-2 удари. Працівників поліції не викликала. Скандали були постійно, працівники поліції постійно були біля двору і ОСОБА_8 не писала на нього заяви.

В судовому засіданні не був допитаний свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового засобу про смерть від 08.12.2025 року.

Від допиту свідка ОСОБА_22 прокурор відмовився під час судового розгляду.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_23 суду пояснив, що він повністю підтверджує все, що зазначено в його висновках по даній справі. Всі виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження описані у висновку. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження не могли утворитись від падіння. Також зазначив, що від падіння та від не однократного падіння не можливо спричинити розрив селезінки. На момент смерті ОСОБА_8 була твереза. Алкоголь виходить з організму людини в залежності від кількості випитого алкоголю та від того як печінка переробляє алкоголь. Приблизно 0,2 проміле алкоголю виводиться за годину з організму людини. При тривалому вживанні алкоголю на протязі доби виводиться будь-яка концентрація алкоголю з організму людини. Під час проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8 було виявлено переломи 8-11 ребер зліва, тобто зламано 4 ребра. На запитання обвинуваченого експерт відповів, що якщо бити кулаком по голові, то малоймовірно пошкодити кістки черепу. На запитання захисника експерт пояснив, що від розриву селезінки до настання смерті може пройти відносно великий проміжок часу, це залежить від багатьох факторів. Якщо великий розрив капсули, то смерть може настати за декілька годин, а якщо не сильний розрив, то смерть може настати через декілька діб. Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження не могли утворитись від падіння.

Прокурором надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025121070000418 від 14 червня 2025 року, відповідно до якого внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану;

Також надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025121070000660 від 12 вересня 2025 року, відповідно до якого внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме про те, що 12.09.2025 року о 06 год. 00 хв. у приміщенні будинку АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Труп ОСОБА_8 направлено на судово-медичне дослідження для встановлення причини смерті.

Щодо витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження, який надано прокурором на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, судом враховується, що ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Вказаний документ лише фіксує факти реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 761/28347/15-к.

Крім часткового визнання ОСОБА_5 своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, суд вважає, що вина обвинуваченого доводиться належними і допустимими доказами, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.05.2025 року, відповідно до якого від ОСОБА_7 прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення;

- заявою ОСОБА_7 від 25.06.2025 року, відповідно до якої остання надає добровільну згоду працівникам поліції на проведення огляду житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_3 ; в зв`язку із вадами зору заяву написано в присутності понятих;

- протоколом огляду місця події від 25.06.2025 року з фототаблицею, який було проведено на підставі кримінального провадження №12025121070000418 слідчим СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_24 , в присутності понятих. Проведеним оглядом місця події встановлено, що огляд проводився за адресою: АДРЕСА_3 . Вхід до домоволодіння за вищевказаною адресою здійснюється через металеві двері коричневого кольору з врізним замком. Територія огороджена бетонним парканом сірого кольору. На момент огляду двері в будинок відчинено. При огляді в будинку знаходилась ОСОБА_7 , яка має вади зору, тобто нічого не бачить та практично не ходить. Яка розповіла, що тримала грошові кошти в сумці, яку вона ховала біля себе. В ході огляду предмети та речі не вилучались.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.06.2025 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 , впізнає особу на фотознімку №1, якою являється ОСОБА_5 . Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.06.2025 року встановлено, що на фотознімку № 1, на який вказав свідок зображено ОСОБА_5 .

- заявою ОСОБА_7 від 10.07.2025 року, відповідно до якої остання надає добровільну згоду працівникам поліції на проведення слідчого експерименту, в будинку, який розташований по АДРЕСА_3 ; в зв`язку із вадами зору заяву написано в присутності понятих;

- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису, за участю свідка ОСОБА_6 від 10 липня 2025 року, з долученим до нього DVD-R диском, переглянутим в судовому засіданні. Всі учасники слідчого експерименту зібрались в дворі домоволодіння по АДРЕСА_3 , де свідку ОСОБА_6 було запропоновано на місці показати та розповісти відомі йому обставини крадіжки грошових коштів ОСОБА_7 . На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився та повідомив, що весною 2025 року, в денний час, точної дати він не пам`ятає, він разом з ОСОБА_5 знаходились у нього вдома по АДРЕСА_5 . На той час ОСОБА_5 проживав у нього. В ході розмови ОСОБА_5 запропонував піти додому до баби, у якої він проживав перед цим, щоб її переодягнути та взяти у неї гроші, адже до цього вона неодноразово давала йому гроші. На дану пропозицію він погодився та вони пішли до домоволодіння, де зібрались всі учасники слідчого експерименту. Після цього всі учасники слідчого експерименту зайшли до приміщення житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_3 , де в одній із спальних кімнат свідок ОСОБА_6 вказав на потерпілу ОСОБА_7 , яка на момент проведення слідчого експерименту присутня на ліжку. Далі, як повідомив свідок ОСОБА_6 , він разом із ОСОБА_5 почали переодягати ОСОБА_7 , зокрема він тримав її за плечі, щоб вона не впала. В цей час він помітив як ОСОБА_5 взяв до рук чорну сумку, на момент слідчого експерименту лежала біля потерпілої ОСОБА_7 на ліжку, та із нею вийшов із кімнати до кімнати коридору. Повернувся він до даної кімнати приблизно через 2 хвилини. Далі, ОСОБА_5 поклав вказану чорну сумку на ліжко де брав її перед цим, та вони переодягнули ОСОБА_7 і вони пішли з вказаного будинку. Коли вони вийшли за двір, то ОСОБА_5 перерахував грошові кошти купюрами номіналом по 200 грн. та 500 грн., а всього 3750,00 грн., дав йому 200 грн. та вони розійшлися. Куди ОСОБА_5 подів решту грошей йому не відомо. В ході проведення слідчого експерименту речі а предмети не вилучались.

- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису, за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 28 серпня 2025 року, з долученим до нього DVD-R диском, переглянутим в судовому засіданні. Слідчим експериментом встановлено, що 28.08.2025 року за адресою АДРЕСА_3 було розпочато слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_5 .. На початку слідчого експерименту ОСОБА_5 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення. В подальшому підозрюваному було запропоновано показати точне місце вчинення, на що ОСОБА_5 погодився та всі учасники попрямували за підозрюваним. ОСОБА_5 підійшов до будинку АДРЕСА_3 та повідомив, що це і є місце вчинення кримінального правопорушення. В подальшому ОСОБА_5 розповів про те, що в вищевказаному будинку в спальній кімнаті, де перебувала потерпіла ОСОБА_7 , він вчинив крадіжку близько 3700 грн. так як остання мала вади зору та в подальшому показав механізм за допомогою якого він вчинив дане діяння. Зауважень та доповнень до протоколу слідчого експерименту від учасників не надходило.

- протокол перегляду відеозапису від 28.08.2025 року, згідно з яким підозрюваному ОСОБА_5 надано для ознайомлення відеозапис слідчої дії - слідчого експерименту за його участю. Після ознайомлення підозрюваний ОСОБА_5 заявив, що заяв та зауважень не має;

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджується у повному обсязі, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.:

- заявою ОСОБА_5 від 12.09.2025 року, відповідно до якої останній надає добровільну згоду працівникам поліції на проведення огляду житлового будинку, в якому він проживав, який розташований по АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 12.09.2025 року, який було проведено на підставі повідомлення про смерть ОСОБА_8 , старшим слідчим СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_25 , в присутності понятих. Проведеним оглядом місця події встановлено, що огляд проводився за адресою: АДРЕСА_2 . Територія домоволодіння має часткову огорожу зі сторони АДРЕСА_2 , вхід здійснюється через отвір у паркані на територію домоволодіння. З правої сторони виявлено одноповерховий будинок, вхід до будинку здійснюється через вхідні двері. В ході огляду у приміщенні кімнати, розташованої з права від вхідних дверей було виявлено труп ОСОБА_8 . Труп лежить на спині обличчям догори;

- довідкою про причину смерті №3313/155 встановлено, що ОСОБА_8 , 1977 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 від підкапсулярного розриву селезінки з подальшим розривом капсули.

- згідно висновку експерта №155, при судово-медичній експертизі трупу гр-ки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що на тілі трупу виявлені наслідки тупої травми правої вушної раковини, крововиливи повік очей розповсюджений на всі ліву щоку нерівномірно виражений крововилив, крововилив аналогічного характеру в нижньому відділі правої щоки, крововилив на зовнішній поверхні обох плечей, крововилив на верхній поверхні лівого плечового суглобу, зовнішній поверхні правого стегна, крововилив на правій боковій поверхні грудної клітки в нижньому відділі, на лівій боковій поверхні грудної клітки в нижньому відділі з переходом на передньо-бокову поверхню живота зліва. Також крововилив на правій молочній залозі та правій сідниці. Переломи 8-11 ребер зліва, підкапсулярний розрив селезінки з подальшим розривом капсули та внутрішньо-брюшної кровотечі (1100 мл.) Крововилив на правій молочній залозі та лівій сідниці виникли до доби до моменту настання смерті, від дії тупих твердих предметів, не відобразивши своїх характерних особливостей, несуть в собі ознаки легких тілесних ушкоджень згідно (п.2.3.5 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених розпорядженням Міністерством Охорони Здоров`я України від 17.01.1995 р. №6) відношення до настання смерті не мають. Травма правої вушної раковини виникла від дії тупого твердого предмету не відобразивши свої характерні особливості більш як за 5 діб, несе в собі ознаки Легких тілесних ушкоджень і відношення до настання смерті немає. Всі інші ушкодження виникли за 1,5-3 доби до настання смерті від дії тупих твердих предметів не відобразивши своїх характерних особливостей, якими могли бути і руки і ноги людини. Переломи ребер по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню, що викликали тривалий розлад здоров`я (згідно п.2.2.1 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених розпорядженням Міністерством Охорони Здоров`я України від 17.01.1995 р. №6). Розрив селезінки відноситься до категорії тяжкого ступеню, як небезпечне для життя в час спричинення (згідно п.2.1.3 «д» «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених розпорядженням Міністерства Охорони Здоров`я України від 17.01.1995 р. №6»). Всі інші пошкодження як у сукупності так і окремо відносяться до категорії легкого ступеню (п. 2.3.5 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених розпорядженням Міністерства Охорони Здоров`я України від 17.01.1995 р. №6». Індивідуальні особливості травмуючи предметів на пошкодженнях не відобразились. Ушкодження могли виникнути внаслідок ударів руками та ногами людини. Не характерні для падіння з висоти власного зросту з ударом о виступаючі предмети. Кількість травмуючих ударів по тілу потерпілої не менш як п`ятнадцять. Смерть гр-ки ОСОБА_8 наступила від гострої крововтрати обумовленої розривом селезінки. Перелом ребер в незначній мірі сприяв настанню смерті. Інші ушкодження відношення до настання смерті не мають. Ушкодження локалізуються в зонах доступних для спричинення їх своєю рукою. Смерть потерпілої враховуючи огляд на місці пригоди наступила в проміжок з 4 до 7 години 12.09.2025 року. Всі вищезгадані пошкодження спричинені при життєво. Положення потерпілої та нападника в час спричинення тілесних пошкоджень могло бути різним, аби зона локалізації була доступна для травмуючих предметів. Судово-медичних протиріч з те, що місце виявлення трупу не є місцем нанесення пошкоджень не мається, але враховуючи, що від часу нанесення пошкоджень до настання смерті пройшов відносно тривалий проміжок часу і те що у потерпілої не було даних за те, що вона була без свідомості та в безпорадному стані то пошкодження могли виникнути за період до 3 діб в іншому місці. Судово-медичних даних за те, що після настання смерті труп переміщався не мається. Не виключено, що крововиливи на руках могли виникнути при самообороні. При судово-токсикологічній експертизі в крові трупу алкоголь не виявлений. При судово-біологічній експертизі кров трупа належить до групи АВО (4).

- висновком судово-медичної експертизи №882, (шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), який проведено на підставі постанови слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, встановлено деякі морфологічні ознаки шокової реакції. Недокрів`я внутрішніх органів. Розрив капсули селезінки. Гематома селезінки. Крововилив в м`яких тканинах з місця перелому ребер. Приблизна давність утворення ушкоджень біля 2-3-х діб. Хронічний гломерулонефрит. Жировий гепатоз.

- висновком судово-медичної експертизи №656, (зразка рідкої крові трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), який проведено на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_25 від 12.09.2025 року, встановлено, що кров трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить до групи АВо за ізосерологічною системою АВ0.

- висновком судово-токсикологічної експертизи №3460, (зразка крові трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), який проведено на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_25 від 12.09.2025 року, встановлено, що в крові від трупа ОСОБА_8 , 1977 року народження, не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аліловий спирти.

- заявою ОСОБА_5 від 29.09.2025 року, відповідно до якої останній надає добровільну згоду працівникам поліції на проведення слідчого експерименту за адресою його проживання, а саме: по АДРЕСА_2 ;

- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису, за участю свідка ОСОБА_9 від 29 вересня 2025 року, з долученим до нього DVD-R диском, переглянутим в судовому засіданні. Слідчий експеримент було розпочато біля СПД №1 (сел. Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, сел.. Онуфріївка, вул. Лісопаркова, буд. 92. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 повідомив, що в період з 01.08.2025 по 09.09.2025 року він проживав разом з ОСОБА_26 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . За час їх спільного проживання ОСОБА_9 зазначив, що неодноразово був очевидцем того як ОСОБА_5 наносив ОСОБА_27 тілесні ушкодження. Зокрема, як повідомив ОСОБА_9 , 09.09.2025 року ОСОБА_28 посварився з Ковригою Н та у вечірній час, коли ОСОБА_28 зайшов у приміщення вказаного будинку та наніс удари, близько двох, в область голови ОСОБА_29 , яка в цей час сиділа за столом, а в подальшому, коли ОСОБА_15 вибігла на територію подвір`я ОСОБА_30 почав наносити удари ОСОБА_15 в область тулуба, а після чого вони вибігли з подвір`я і побігли у невідомому напрямку. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 на прохання слідчого повідомив обстановку у приміщенні вищезазначеного будинку та вказав на його місце розташування і повідомив що зможе показати де він знаходився. В подальшому відеозапис слідчої дії було призупинено з метою переміщення на місце, на яке вказав свідок. В ході відновлення відеозапису слідчого експерименту було встановлено, що учасники слідчої дії знаходяться на території прилеглій до будинку АДРЕСА_2 . В подальшому, на підставі письмового дозволу користувача будинку ОСОБА_5 було продовжено проведення слідчого експерименту у приміщенні будинку та на території подвір`я вказаного домоволодіння. В ході проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 відтворив вищезазначені обставини, що мали місце приблизно 09.09.2025 року та продемонстрував механізм нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_27 , а саме у приміщенні будинку в той час як ОСОБА_31 сиділа за столом, ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_5 рукою наніс ОСОБА_27 не менше 5 ударів в область голови. В подальшому, як показав ОСОБА_9 , що ОСОБА_5 наніс ОСОБА_27 на території подвір`я удари руками в область тулуба, а саме в правої та лівої сторони, а також правою та лівою ногою у зазначену вище область тіла, у сукупності не менше 10 ударів, точну кількість зазначити не зміг.

- протоколом перегляду відеозапису від 29 вересня 2025 року, згідно з яким свідку ОСОБА_9 надано для ознайомлення відеозапис слідчої дії - слідчого експерименту за його участю. Після ознайомлення свідок ОСОБА_9 заявив, що заяв та зауважень не має;

У зв`язку зі смертю очевидця свідка ОСОБА_9 суд був позбавлений можливості безпосередньо допитати вказану особу, однак вважає, що протокол слідчого експерименту у ході якого даний свідок відтворював обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим є належним та допустимим доказом, так як він не містить суперечностей та повністю узгоджується з іншими доказами дослідженими в ході судового розгляду. Смерть свідка ОСОБА_9 позбавляє можливості здійснити його безпосередній допит в судовому засіданні, що не спростовує фактичні обставини здобуті під час проведення такої слідчої дії, як слідчий експеримент за його участю. Де він не лише надав покази ідентичні показанням інших свідків, а й продемонстрував відтворення конкретних протиправних дій обвинуваченого.

Суд не приймає до уваги клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 , ви ходячого з наступного.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 цього Кодексу. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту за участю свідка убачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України. Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 у присутності понятих не тільки розповів, а й детально показав відомі йому обставини вчиненого кримінального правопорушення. Протокол слідчого експерименту в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст. 104 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчий експеримент за участю свідка, який є окремою процесуальною дією, суд визнає допустимими доказами у вказаному провадженні. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові від 02 березня 2023 року Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 525/1207/20, провадження № 51-2267 км 22.

- висновком експерта №155Б, який проведено на підставі постанови слідчого СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_32 , що на підставі висновку експерта №155 від 12.09.2025 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 29.09.2025 року у відповідь на поставлене питання, встановлено, що при обставинах на які вказує ОСОБА_9 у гр.. ОСОБА_8 , 1977 року народження могли виникнути крововиливи на голові, кінцівках, переломи ребер (зліва) та підкапсулярний розрив селезінки. На це вказує характер травмуючих предметів, руки та взуті ноги, локалізація, термін спричинення пошкоджень.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.09.2025 року з долученим до нього DVD-R диском, який був переглянутий під час судового розгляду, зі свідком ОСОБА_20 , який розпочато на відкритій ділянці місцевості, поблизу будинку №27 по вулиці Коцюбинського, сел.. Онуфріївка, Олександрійського району, Кіровоградської області, за участю спеціаліста ОСОБА_23 та в присутності понятих. В ході проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_20 повідомила, що приблизно 10.09.2025 року (точної дати не пам`ятає) близько 01.00 години вона почула, що поблизу її місця проживання на вулиці кричить жіночий голос про допомогу. Вийшовши на вулицю ОСОБА_20 побачила, що зі сторони вулиці Шевченка бігла малознайома їй жінка, за якою гнався місцевий мешканець сел.. Онуфріївка ОСОБА_5 , який штовхнув жінку та вона впала на землю. Після чого ОСОБА_30 підійшов до жінки та наніс їй декілька ударів рукою в область її тулуба, а після чого підняв її та вони разом пішли в сторону вул.. Шевченка. В подальшому в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_20 продемонструвала механізм нанесення ударів громадянином ОСОБА_5 зазначеній жінці і було встановлено, що ОСОБА_20 вказала і показала, що ОСОБА_5 здійснив 2-3 удари рукою в область тулуба жінки з лівого боку, які наносив правою рукою, а саме кулаком. Хід проведення слідчого експерименту зафіксовано на цифрову відеокамеру, відеозапис з якої додається до протоколу.

- протоколом перегляду відеозапису від 29 вересня 2025 року, згідно з яким свідку ОСОБА_20 надано для ознайомлення відеозапис слідчої дії - слідчого експерименту за її участю. Після ознайомлення свідок ОСОБА_20 заявила, що заяв та зауважень не має;

- висновком експерта №155А, який проведено на підставі постанови слідчого СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_32 , що на підставі висновку експерта №155 від 12.09.2025 року з урахуванням даних слідчого експерименту від 29.09.2025 року у відповідь на поставлене питання, встановлено, що при обставинах, на які вказує ОСОБА_20 у гр.. ОСОБА_8 , 1977 року народження, могли утворитись переломи ребер зліва та підкапсулярний розрив селезінки (відповідно характеру травмую чого предмету тупі тверді, відповідність зони локалізації пошкоджень перелом ребер в нижньому відділі грудної клітки зліва, розрив селезінки верхній відділ живота зліва, відповідність терміну виникнення до 2-3 діб. На те, що наносились ще які небудь удари і могли виникнути інші пошкодження виявлені на тілі трупа ОСОБА_8 свідок не вказує.

Дослідженням в судовому засіданні експертних висновків встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам КПК України, Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, є зрозумілими та такими, що не викликають будь-яких сумнівів щодо своєї правомірності та обґрунтованості, а тому суд вважає вказані висновки належним та допустимим джерелом доказів у вказаному кримінальному провадженні, і покладає їх в основу обвинувального вироку.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Докази у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України порядку, є належні та допустимі.

Вирішуючи питання винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України суд зазначає наступне.

Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього провадження.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК.

Показання підозрюваного - це відомості, повідомлені ним на допиті, що проведений під час досудового розслідування відповідно до вимог ст.224 КПК.

Показання обвинуваченого - це відомості, повідомлені ним на допиті, що проведений під час судового провадження відповідно до вимог ст.351 КПК. Характеристика показань обвинуваченого є аналогічною до показань підозрюваного.

Показання підозрюваного, обвинуваченого є як джерелом доказів, так і засобом захисту його прав та законних інтересів. Підозрюваний, обвинувачений вправі, а не зобов`язаний давати показання. Законом не передбачено його відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань.

При повному чи частковому запереченні вини - обвинувачений надає показання, в яких він не визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та повідомляє суду про обставини, що встановлюють його невинуватість, спростовують докази, на яких ґрунтується підозра.

Відповідно до ст. 20 КПК, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає в його можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватися правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

Суд не приймає покази обвинуваченого ОСОБА_5 в частині того, що смерть потерпілої настала не від його дій, оскільки вони спростовуються показами свідків, показами судово-медичного експерта та матеріалами справи, які узгоджуються між собою. А також, посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на ті обставини, що смерть ОСОБА_8 наступила від її неадекватних дій, а саме те, що ОСОБА_8 постійно падала, поводила себе неадекватно, могла битись головою, суд вважає неправдивими, оскільки вони жодними достовірними доказами не підтверджуються, і розцінює їх як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення.

Проте, провівши судове слідство, ґрунтовно та всебічно дослідивши усі докази, надані сторонами провадження, суд приходить до переконання про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яка підтверджується комплексом досліджених в судовому засіданні доказів.

Отже, при оцінці показань обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховував його особисту заінтересованість у судовому розгляді, що може впливати на їх достовірність та вважає їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності і спробою пом`якшити покарання за вчинене.

У випадку, що розглядається, із зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів вбачається, що у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілої ОСОБА_8 , раптово виник злочинний умисел саме на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій та діючи з прямим умислом, про що свідчить механізм нанесення тілесних ушкоджень, які виникли від дії потужних ударів кулаком правої руки в область лівої частини живота ОСОБА_8 , спричинивши таким чином останній тілесні ушкодження у вигляді підкапсулярного розриву селезінки з подальшим розривом капсули, які відносяться до категорії тяжких, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, та від яких в сукупності настала смерть потерпілої ОСОБА_8 ..

Факт нанесення ударів знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в судовому засіданні.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілій було нанесено тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті останньої так і після смерті.

Крім того, щодо клопотання захисника та обвинуваченого про дачу свідками неправдивих показань суд не знаходить підстав ставити під сумнів покази свідка ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_18 , оскільки в ході виконання вимог ч.1-ч.2 ст. 352 КПК України, перешкод для допиту свідка судом, не встановлено, а тому, не знайшли свого доказового підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо визнання недопустими доказом протоколу слідчого експерименту за його участю, суд виходить з наступного.

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 28.08.2025 року та відеозаписом до нього, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_5 вказану слідчу дію проведено з застосуванням відеозапису, за участю підозрюваного ОСОБА_5 в присутності понятих, під час якої ОСОБА_5 на місці вчинення злочину не лише розповідав про обставини вчинення злочину, але і продемонстрував, яким чином він вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України. Також дослідженим в судовому засіданні відеозаписом проведення слідчого експерименту, ОСОБА_5 було роз`яснено його право на захист, яким він не скористався.

Таким чином, у цьому випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК, а тому суд не може визнати протокол проведення слідчого експерименту від 28.08.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 неналежним доказом.

До показань обвинуваченого, наданих ним у судовому засіданні, що сума викрадених коштів у потерпілої становить 2700,00 грн., а не 3700,00 грн., суд відноситься критично, оскільки з пояснень потерпілого, свідків та інших доказів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 викрав 3700,00 грн., а тому суд визнає, що розмір завданої злочином матеріальної шкоди знайшов своє підтвердження.

Таким чином, дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження, кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, та за ч.2 ст. 121 КК України як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, є правильною.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 2 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, право кожного громадянина на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 3, ст. 27 Конституції України - людина і її життя є найвищою соціальною цінністю, а злочини, що посягають на вказані цінності відзначаються найвищою соціальною небезпекою. Тому злочини проти особи становлять найбільшу суспільну небезпеку та потребують призначення покарання, яке б забезпечувало виправлення особи та попередження аналогічних протиправних діянь.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 121 КК України, ч.4 ст. 185 КК України), які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України має підвищений рівень суспільної небезпеки, направлений проти закріплених Конституцією України природних і невідчужуваних прав людини, а саме проти життя і здоров`я людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю.

Невиправним наслідком вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 дій стала смерть потерпілої ОСОБА_8 ..

Також суд враховує особу винного, який є раніше неодноразово судимим, згідно довідки характеристики встановлено, що ОСОБА_5 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , характеризується посередньо, вживає алкогольні напої, активну участь в житті селища не приймає. Схильний до правопорушень. Неодружений, не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

20.05.2026 року з ТУ ДБР, розташованого в місті Миколаєві до суду надійшло повідомлення, згідно якого підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 не встановлено, оскільки вона не містить достатніх та обґрунтованих даних,які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Олександрійським районним відділом №1 філії ДУ «Центр пробації», ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. На думку органу пробації, в разі доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення по даному обвинуваченню, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_5 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, встановлених даних про особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, свідомого порушення обвинуваченим закону, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, а тому підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).

Суд переконаний, що в даному випадку виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

За таких обставин суд призначає ОСОБА_5 основні покарання у межах санкцій ч.4 ст.185 та ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі за кожне із вчинених кримінальних правопорушень і вважає, що такі покарання є необхідними і достатніми для його виправлення та запобігатимуть вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Ураховуючи, що ОСОБА_5 вчинив декілька кримінальних правопорушень, які передбачені різними статтями Особливої частини КК України, покарання йому слід призначити у відповідності до вимог ч.1 ст.70 КК України, тобто за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 02.10.2025 року.

Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під вартою.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_16 не пред`явлені, що не позбавляє їх права, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати по кримінальним провадженням за №12025121070000418 від 14.06.2025 року, №12025121070000660 від 12.09.2025 року, відсутні.

Питання про речові докази у кримінальному провадженні № 12025121070000418 суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання

За ч.4 ст. 185 КК України 6 (шість) років позбавлення волі;

За ч.2 ст. 121 КК України 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_33 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком суду законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з 02.10.2025 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття покарання, строк попереднього ув`язнення з 02 жовтня 2025 року до дня набрання цим вироком суду законної сили з розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- інформаційний носій DVD-R диск з відеозаписом на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_6 від 10.07.2025 року зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- інформаційний носій DVD-R диск з відеозаписом на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 28.08.2025 року зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1