Вирок № 137338541, 11.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1987/25

Кримінальне провадження № 1-кп/355/108/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2026 р. Баришівський районний суді Київської області

у складі: колегії суддів

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

представника потерпілого ОСОБА_10

потерпілого ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка обвинувальний акт по кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12025111080000435 від ІНФОРМАЦІЯ_3 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України у відношенні,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іллічівка, Республіки Казахстан, громадянина України, який має середню освіту, раніше не судимого зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1, п 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але раніше 16:00 год 15 травня 2025 та у невстановленому місці, незаконно придбав ручну уламкову оборонну гранату Ф-1, яку переніс за адресою: АДРЕСА_1 та розпочав незаконно зберігати.

У подальшому, ОСОБА_8 , у невстановлений час, але раніше 16:00 год 15 травня 2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 взяв ручну уламкову оборонну гранату Ф-1, яку переніс на територію земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та розмістив у шахті для води.

Крім того, ОСОБА_8 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але раніше 09:50 год ІНФОРМАЦІЯ_3 та у невстановленому місці, незаконно придбав оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку переніс за адресою власного проживання: АДРЕСА_1 та розпочав незаконно зберігати.

Також, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але раніше 18:54 год 18 вересня 2025 року та у невстановленому місці, незаконно придбав наступальну осколкову ручну гранату М67, наступальну осколкову ручну гранату GHO-1, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, наступальну осколкову ручну гранату РГН, ручну гранату DM51A2, 91 патрон калібру 5,45х39 мм, 20 патронів калібру 7,62х54 мм, 347 патронів калібру 5,45х39 мм, які переніс за адресою: АДРЕСА_3 та розпочав незаконно зберігати.

У подальшому, ОСОБА_8 , у невстановлений час, але раніше 09:50 год ІНФОРМАЦІЯ_3, взяв оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яку переніс із місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 до місця зберігання сміттєвих контейнерів за адресою: АДРЕСА_2 та розмістив в одному із контейнерів.

Окрім цього, у ОСОБА_8 з особистих неприязних мотивів виник злочинний умисел на вчинення вбивства ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_12 та бажаючи їх настання ОСОБА_8 , взяв до рук оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, нитки та пішов за адресою: АДРЕСА_2, до місця, в якому розміщувались контейнери для сміття, завчасно знаючи, що контейнери для збирання поліетиленових упакувань належать ОСОБА_12 який разом із дружиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибирали пластикове сміття.

Надалі ОСОБА_8 , прибувши за адресою: АДРЕСА_4, закріпив оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 до дверей контейнера для збирання поліетиленових упакувань, виготовленого з решітки, та прив`язав один кінець нитки до чеки, а інший зафіксував до протилежної сторони дверей контейнера. Надалі ОСОБА_8 залишив зазначений вибуховий пристрій, завчасно знаючи, що вибух оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 може призвести до загибелі багатьох осіб, покинув місце, пішовши у невідомому напрямку.

У подальшому, близько 09:50 год ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 прибули за адресою: АДРЕСА_2 для збору поліетиленового сміття. ОСОБА_12 відкрив двері контейнера для поліетиленового сміття, після чого стався вибух оборонної осколкової ручної гранати Ф-1. Внаслідок вибуху ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних сторонніх тіл паренхіми тім`яної долі праворуч, в порожнині правої орбіти, в м`яких тканинах правої долі, підчеревної клітковини праворуч, перелому уламкового латеральної та медіальної стінок правої орбіти, перелому задньої стінки фронтальної пазухи справа, уламкового, дирчатого перелому правої тім`яної кістки, сторонніх тіл правої тім`яної долі головного мозку, уламкового перелому ліктьового відростку ліктьової кістки праворуч, множинних сторонніх тіл металевої щільності в проекції плечової кістки праворуч, ліктьового суглобу праворуч, дистальний правої гомілки, лівої стопи, множинних уламкових поранень шкіри, підшкірної клітковини голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а ОСОБА_13 померла на місці.

Таким чином, ОСОБА_8 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та досягнення своєї злочинної мети, а саме смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , але кримінальне правопорушення було не закінчене з причин, які не залежали від волі ОСОБА_8 , оскільки наслідки у вигляді смерті ОСОБА_12 не настали завдяки наданню потерпілому своєчасної медичної допомоги.

Також у ОСОБА_8 у невстановлений час та невстановленому місці з особистих неприязних мотивів виник злочинний умисел на вчинення вбивства ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині загально небезпечним способом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті, ОСОБА_8 взяв до рук оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, нитки та пішов за адресою: АДРЕСА_2, у місці, в якому розміщувались контейнери для сміття, завчасно знаючи, що контейнери для збирання поліетиленових упакувань належать ОСОБА_12 який разом із дружиною ОСОБА_13 прибирали пластикове сміття.

Надалі ОСОБА_8 прибувши за адресою: АДРЕСА_2, закріпив оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 до дверей контейнера для збирання поліетиленових упакувань, виготовленого з решітки, та прив`язав один кінець нитки до чеки, а інший зафіксував до протилежної сторони дверей контейнера. Надалі ОСОБА_8 залишив зазначений вибуховий пристрій, завчасно знаючи, що вибух оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 може призвести до загибелі багатьох осіб, покинув місце, пішовши у невідомому напрямку.

У подальшому, близько 09:50 год ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 прибули за адресою: АДРЕСА_2 для збору поліетиленового сміття. ОСОБА_12 відкрив двері контейнера для поліетиленового сміття, після чого стався вибух оборонної осколкової ручної гранати Ф-1. Внаслідок вибуху ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, а ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних осколкових поранень обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, проникаючих поранень грудної клітки з розривами легень, серця, аорти, багатоуламкового перелому лівого плечового суглобу та верхньої третини плеча із утворенням численних скалок, розмізкування лівого ока, синців обличчя, від яких померла на місці.

ОСОБА_8 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та досягнення своєї злочинної мети, а саме смерті ОСОБА_13 .

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засідання в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні винним себе визнав та пояснив, що під час вторгнення російських військ у 2022 році в селі була створена територіальна оборона, куди входили чоловіки різного віку, в тому числі і він зі своїм сином. Особисто він був організатором територіальної оборони. Поведінка ОСОБА_12 була зухвала, оскільки він його і його сина підозрював у зраді. Особисто він був російськомовний і це ОСОБА_12 дратувало. Оскільки необхідно було складати списки оборонців і ОСОБА_12 вважав, що ці списку будуть передані росіянам, які знаходились в 20 км від села. Поведінка ОСОБА_12 була направлена на приниження як його так і його сина. Коли син знаходився на посту з своїм товаришем під`їхав ОСОБА_12 зі своїми знайомими, потім підійшов до сина один з знайомих ОСОБА_12 повалив сина на землю приставив автомат, другий знайомий ОСОБА_12 пересмикнув затвор автомата, поставив свою ногу на обличчя сина, після чого ОСОБА_12 бив його ногами по всім частинам тіла. В поліцію вони не звертались, однак він був обурений такою поведінкою ОСОБА_12 .. З тих пір він за сина збирався помститися. Гранати в нього залишились ще з 2022 року, коли була створена територіальна оборона, зброю було повернуто гранати він залишив. Він знав де знаходиться земельна ділянка ОСОБА_12 і першу гранату заклав у свердловину на подвір`ї. Розраховував, що саме ОСОБА_12 відкриє отвір і граната вибухне, однак такого не сталось. Він знав, що ОСОБА_12 має контейнери для збирання пластикових пляшок куди їх викидали люди. Він заклав в контейнер другу гранату, сподіваючись, що вона вб`є саме ОСОБА_12 , а не його дружину. Однак сталось несподіване ОСОБА_12 тільки поранено, а дружина його загинула про що він шкодує. Кається у скоєному кримінальному правопорушенні. Ним здійснено часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_12 в розмірі 17215,00 гривень.

Потерпілий ОСОБА_11 вказав, що його матір ОСОБА_13 та ОСОБА_12 були у шлюбі, займались збором пластика. Він не був у дружніх відносинах з вітчимом оскільки, той був йому майже ровесником, намагався його повчати, що його ображало. Відношення між його вітчимом та ОСОБА_8 були напружені, він образив його матір ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ранці він поїхав на роботу про те, що загинула матір він дізнався від дружини, яка йому телефонувала, вказала місце вибуху від якого вона загинула. Приїхавши на місце події він побачив матір, яка лежала на землі недалеко від контейнера з пластиковими пляшками. Обличчя її було посічено осколками, вона була в крові. Вітчима на місті події не було, його відвезли до лікарні. Стосовно покарання він послався на розсуд суду.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні (злочину), погодився з кваліфікацією вчиненого ним діянням, а так само визнав всі інші фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Суд вислухав пояснення обвинуваченого, потерпілого, представника потерпілого, дослідив характеризуючі матеріали, а саме:

Копію паспорта обвинуваченого ОСОБА_8 з якого вбачається, що він є громадянином України.(а.с.140-141)

Довідки заступника головного лікаря з ЕТН КНП «Баришівська БЛ» від 23 вересня 2025 року ОСОБА_14 , згідно якої ОСОБА_8 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.(а.с.143)

Довідку-характеристику від 19 вересня 2025 року ПОГ СВГ ВП Броварського РУПР ГУНП в Київської області лейтенанта поліції ОСОБА_15 з якого слід, що ОСОБА_8 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується добре, заяв та скарг на негативну його поведінку до відділу поліції не надходило.(а.с.152)

Характеристику від 10 лютого 2026 року генерального директора приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» ОСОБА_16 з якої слід, що ОСОБА_8 показав себе за час своєї роботи на підприємстві як дисциплінованним, кваліфікованим працівником. До посадових обов`язків ставився сумлінно, всі доручення кервництва виконував з максимальною ефективністю та повною самовіддачею. Відрізнявся високою інтенсивністю праці. Забезпечючи швидкий та безперебійний обіг вантажів між дільницями цеху. Має якості: працьовитість, цілеспрямованість, відповідальність за кожне виконне доручення, відданість справі, а також прагнення завжди прийти на допомогу.За характером витриманий, надійний, ефективно взаєимодіяв з колегами по зміні. В колективі користується повагою.(а.с.153)

Характеристику менеджера з кадрового адміністрування товариства з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» ОСОБА_17 з якої вбачається, що ОСОБА_8 працював в період з 20 січня 2012 року по 02 червня 2014 року на посаді начальника контрольно-пропускного пункту з 01 жовтян 2012 року. За період роботи в ТОВ «Три ведмедя» до дисциплірнарної відповідальності не притягувався, нарікань до його роботи керівництво не мало. Звільнений у зв`язку з переведенням до іншої організації.(а.с.194)

Характеристику голови парафії на честь Успіння Божої Матері села Морозівка, ієромонаха ОСОБА_18 з якої слід, що ОСОБА_8 знаходячись на пасаді директора житлово-експлутаційногї контори села Морозівка, на етапі підготовки до будівництва церкви організовував і безпосередньо допомогав підготовувати ділянку, на всі звернення старости відгукувався без зволіканння, надавав посильну допомогу. Після призначення старостою села Морозівка ОСОБА_8 витримував нейтральну позицію щодо всіх релігійних парафій, зареєстровваних у селі, щоб не допускати конфлікитених ситуацій.(а.с.155).

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, і які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченому діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані

Суд приходить до висновку, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковані як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що передбачено ч.1 ст.263 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковані як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, що передбачено ч.2 ст.15, п.1,п.5 ч.2 ст.115 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 вірно кваліфіковані як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб, що передбачено п.5 ч.2 ст.115 КК України.

За ст.12 КК України скоєні обвинуваченими злочини є тяжким та особливо тяжкими.

Відповідно ст.65 КК України суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченому суд знаходить визнання вини.

Відповідно до ст.67 КК України обставини які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не знаходить.

Відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави захищати життя людини.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 01.04.1994 року про призначенні покарання винним особам у здійснені вказаних злочинів судам необхідно безукірно виконувати вимоги закону про індивідуалізації покарання, не допускаючи застосування безпідставно м`яких мір покарання, і особливо за умисні вбивства та умисні тяжкі тілесні ушкодження. Призначаючи покарання, суди повинні враховувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, сукупність усіх обставин конкретного діяння (форму вини, мотив, засіб, стадію здійснення злочину, тяжкість наслідків, наявність в діях кваліфікаційних ознак), данні, які характеризують особу винного, обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу засудженого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку, його матеріальний стан.

Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IVпередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року ) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання суд враховує особу обвинуваченого, що за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягався, приймав участь у місцевій територіальній обороні знаходячись на посаді старости села Морозівка, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Однак, колегія суддів враховує, що один зі злочинів обвинувачений вчинив проти життя та здоров`я осіб, який є особливо тяжким. Він заздалегідь незаконно придбав та зберігав бойовий вибуховий пристрій, транспортував його, підготував до використання та встановив його щоб забезпечити настання бажаних для нього наслідків. Обвинувачений мав можливість відмовитись від реалізації свого протиправного наміру. Однак послідовно доводив його до кінцевої реалізації у спосіб небезпечний для життя багатьох осіб. Обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідним для досягнення злочинного результату, який був спрямований на позбавлення життя двох осіб.

За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, колегія суддів не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у колегії суддів відсутні і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі, без конфіскації майна, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, колегія суддів вважає, що запобіжний захід, обраний обвинуваченому у виді тримання під вартою, слід залишити до набрання вироком законної сили, оскільки на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був врахований судом при застосуванні та продовженні застосування обвинуваченому цього виду запобіжного заходу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Судом встановлено, що за час розгляду обвинувального акту обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_12 матеріальна шкода була відшкодована у розмірі заявлених позовних вимог 17215 гривень 33 копійок. (а.с.156)

В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди потерпілим ОСОБА_12 суд приходить до висновку про її часткове задоволення з таких підстав:

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як слід з ст. 1168 ЦК України, та п.п.2, 3, 5, 9, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Повинна бути наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Судом було встановлено причинний зв`язок з протиправними діями обвинуваченого, який завдав потерпілому фізичних страждань пов`язаних з станом його здоров`я а також втратою дружини, яка загинула під час вибуху гранати. Доводи заявлені представником потерпілого в судовому засіданні, про те, що потерпілий ОСОБА_12 став інвалідом після вибуху гранати в суді не знайшли свого підтвердження, надані докази вказують, що він отримав поранення від якого лікувався. З таких підстав суд дійшов до висновку з урахуванням розумності і справедливості стягнути на користь потерпілого ОСОБА_12 500 000,00 гривень моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ч.2 ст.15 п.1,п.5 ч.2 ст.115 КК України, п.5 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання:

-по ч.1 ст.263 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі;

-по ч.2 ст.15, п.1, п.5 ч.2 ст.115 КК України-10 (десять) років позбавлення волі;

-п.5 ч.2 ст.115 КК України 15(п`ятнадцять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід не змінювати, залишити ОСОБА_8 тримання під вартою.

Зарахувати до відбуття покарання знаходження ОСОБА_8 під вартою із розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі з моменту його затримання як підозрюваної особи з 19 вересня 2025 року по день набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту вступу вироку у закону силу.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, в задоволенні решті позовних вимог відмовити.

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи від 30 вересня 2025 року №СЕ-19/111-25/59236-Д в розмірі 7131(сім тисяч сто тридцять одна) гривень 20 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової експертизи речових, матеріалів та виробів від 08 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/59283-ФХВР в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової експертизи речових, матеріалів та виробів від 09 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/59318-ФХВР в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової експертизи речових, матеріалів та виробів від 27 листопада 2025 року №СЕ-19/111-25/59856-ФХВР в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок;

-Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 02 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60129-ВТХ в розмірі 5348(п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 14 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60125-ВТХ в розмірі 5348(п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 24 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60132-ВТХ в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 02 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60128-ВТХ в розмірі 5348(п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 04 листопада 2025 року №СЕ-19/111-25/60123-ВТХ в розмірі 5348(п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи від 24 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/63950-ВТХ в розмірі 5348(п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової балістичної експертизи від 03 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60117-БЛ в розмірі 2228(дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової балістичної експертизи від 08 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60115-БЛ в розмірі 2228(дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з судової експертизи від 07 жовтня 2025 року №СЕ-19/111-25/60118-БЛ в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням експертизи від 30 вересня 2025 року №СЕ-19/111-25/59823-ХЗ в розмірі 1782 (тисяча сімсот вісімдесят два) гривень 80 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової вибухово -технічної експертизи від 25 грудня 2025 року №КСЕ-19/111-25/65181 в розмірі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 05 копійок;

- Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати пов`язані з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 25 грудня 2025 року №КСЕ-19/111-25/65171-ФХВР в розмірі 3565(три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок;

Разом стягнути з ОСОБА_8 витрати на залучення експерта становить 71312 (сімдесят одна тисяча триста дванадцять) гривень, які необхідно сплатити на користь держави на наступний рахунок: (Рахунок отримувача - UA138999980313080115000010742; Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./ Баришівська сел./24060300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37955989); Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Код класифікації доходів бюджету24060300; Назва платежу: «Інші надходження» за проведення експертизи по кримінальному провадженню № 355/1987/25).

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київської області: фрагменти нитки з низу дверей, фрагменти нитки з фрагментом металу, металевий фрагмент, змив з поверхні дверей, змив з поверхні дверей, фрагмент нитки із задньої стінки шафи, УЗРГМ-2, змив з УЗРГМ, металеві уламки неправильної рваної форми, металеві уламки неправильної рваної форми. який поміщений до спеціального пакету VS2108910, знищити. Футболку, зв`язку ключів, штани камуфляжні зеленого кольору, шкарпетки чоловічі сірого кольору, чоловіча нижня білизна темного кольору мобільний телефон марки VIVO V20 SE(V2023) DUOS 86201305546163 з контактним номером НОМЕР_1 повернути потерпілому ОСОБА_12 . Мобільний телефон марки ОРРО А53 (СРН2127) DUOS86232605856709 з контактним номером телефона НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_13 повернути ОСОБА_11 . ноутбук марки «Acer» моделі «Aspire 3 A315-23 моделі N18Q13 чорного кольору із зарядним пристроєм ноутбук марки «НР» моделі «255G1» сірого кольору із зарядним пристроєм та два зовнішні накопичувачі марки «Yerbatium», «Transcend» які знаходяться в спеціальному пакеті WAR1721272, мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi» поміщеного до спеціального пакету FPS5005126, мобільний телефон «Nomi» планшет «Аpple IPad» у чохлі сірого кольору, поміщеного до спеціального пакету PSP 2213121 повернути ОСОБА_8 : 5 поліетиленових пакетів, пластикова пляшка, цукровий мішок які знаходяться в спеціальному пакеті PSP7136341, граната DMSIA2 поміщеної до спеціального пакету VS2118244, учбово-тренувальна граната ПІРО-SM яка поміщена до спеціального пакету VS2118240, GHO-I граната поміщена до спеціального пакету VS2118242, запал до гранати УДЗ який поміщений до спеціального пакетуVS2118237, граната М-67 яка поміщена до спеціального пакету VS2118241, корпус гранати РГД-5 який поміщений до спеціального пакету VS2118239, підривач до гранати AF-11 поміщений до спеціального пакету VS2118238, 347 предметів схожих на набої які поміщені до спеціального пакету PSP2343665, 90 предметів схожих на набої 45*39 які поміщено до спеціального пакету PSP2343664, 20 предметів схожих на набої калібру 7.62*54 мм які поміщені до спеціального пакету PSP2213270, предмет схожий на штик ніж, який поміщено до спеціального пакету PSP2213271, знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду а особі яка знаходиться під вартою з моменту вручення копії вироку , шляхом подачі скарги через Баришівський районний суд Київської області.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_19

Судді ОСОБА_20

Судді: ОСОБА_21