Рішення № 137331566, 09.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/703/26

Провадження № 2/355/890/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової Марії Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 178761 від 11 квітня 2025 року у розмірі 32 792,10 гривень, яка складається з 18 742,32 гривень заборгованості за тілом, 13347,78 гривень заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 702,00 гривень, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. покласти на відповідача.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 11 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» (первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 178761 на суму 21 687,00 гривень.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному веб-сайті кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця, розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з Правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 80e3ed7e, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору, 11 квітня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-8821 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

10 жовтня 2025 року первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 10102025, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 10102025 «Право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року та акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року до означеного договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, становить - 35 992,10 гривень, яка складається з: 18 742,32 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 347,78 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 702,00 гривень - заборгованість по комісії; 3 200,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 32 792,10 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, розгляд позовної заяви просив здійснювати за відсутністю позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує), про що зазначено у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 23 квітня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, як слід з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, надісланого на адресу зареєстрованого у встановленому законом місця проживання відповідача, - «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому повідомлялася через вебсайт Судової влади України на 09 червня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору про споживчий кредит № 178761 (індивідуальна частина) від 11 квітня 2025 року (далі- договір про споживчий кредит), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), відповідно до п. 1.1 якого договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (публічна частина), що розміщена на веб-сайті кредитодавця https://finx.com.ua (сайт кредитодавця) за посиланням: https://finx.com.ua/docs . Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, договір про споживчий кредит набуває чинності. Договір підписано ОСОБА_2. ідентифікатором 80e3ed7e, час: 11 квітня 2025 року, 09:39:11 (а.с. 22).

Відповідно до п. 2.1 договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п.п. 2.2. означеного договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 21687,00 гривень (двадцять одна тисячa шістсот вісімдесят сім грн. 00 копійок) надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 18000,21 гривень на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (рахунок позичальника); у розмірі 3686,79 гривень шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Як слід з п.п. 2.3 договору про споживчий кредит проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. (п.п. 2.4 договору про споживчий кредит).

Відповідно до п.п. 2.5 договору про споживчий кредит комісія за надання кредиту складає 3686,79 гривень, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 17,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Згідно з п.п. 2.6 договору про споживчий кредит загальний строк кредитування за цим договором складає 126 днів з 11 квітня 2025 року (дата надання кредиту) по 15 серпня 2025 року. 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Як передбачено п.п. 2.7 договору про споживчий кредит загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 20698.89 гривень (двадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. вісімдесят дев`ять коп.). 2.7.1. Денна процентна ставка складає: 20698,89 гривень (двадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. вісімдесят дев`ять коп.)/ 21687,00 гривень (двадцять одна тисячa шістсот вісімдесят сім грн. 00 коп.)/126 днівх100% = 0,7575%/день.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 8888,31 % річних. (п.п. 2.8. договору про споживчий кредит).

Згідно з п.п. 2.9.1- 2.9.2 договору про споживчий кредит орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 42385,89 гривень (сорок дві тисячі триста вісімдесят п`ять грн. вісімдесят дев`ять коп.). 2.9.2. Всі вказані розрахункові величини, в пунктах 2.8. та 2.9.1, за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, денну процентну ставку орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 2.6 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені пунктах 2.8. та 2.9.1. показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до п.п. 2.10. договору про споживчий кредит якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 400,00 грн. (чотириста грн. 00 коп.) , а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 40,00 грн. (сорок грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо вони доведуть, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Договір про споживчий кредит, який складається з публічної та індивідуальної частини, а також графіку(ів) платежів набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі сторонами індивідуальної частини і діє до повного виконання позичальником зобов`язань по цьому договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 2.6 договору (п.п. 3.1 договору про споживчий кредит).

У розділі VII договору про споживчий кредит - Реквізити сторін в даних позичальника ОСОБА_1 вказано номер рахунку/картки: НОМЕР_1 .

Копію договору про споживчий кредит (публічна частина) редакція діє з 01 липня 2024 року, у п. 2.1 якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі (загальному розмірі), що визначена індивідуальною частиною, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію за управління та обслуговування кредиту кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених в індивідуальній частині (а.с. 23-24).

Копію заяви на видачу кредиту № 100803754 від 10 квітня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 даною заявою просила ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору (кредитний договір) видати їй кредит в розмірі 21687,00 гривень (двадцять одна тисячa шістсот вісімдесят сім грн. 00 коп.) в момент його підписання на умовах, вказаних в п. 5 цієї Заяви та Кредитного договору (а.с. 25).

Копію паспорта споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що є додатком до договору про споживчий кредит № 178761 від 11 квітня 2025 року, з якого слід, що відповідач ознайомилася з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту (а.с. 25).

Суд дослідив копію Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (а.с. 26-28).

Копію довідки за вих. № 205/16-01 від 16 січня 2026 року за підписом директора ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» О. Македонського, за якою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» повідомило про успішність операцій згідно договору № 1412/22-1 від 14 грудня 2022 року, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», № 267 ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 178761 від 11 квітня 2025 року, номер карти: НОМЕР_2 , сума: 18000,21 гривень, дата прийняття: 11 квітня 2025 року, номер транзакції: 1588479871, призначення платежу: видача кредиту № 178761 від 11 квітня 2025 року, статус: прийнято (а.с. 29-30).

Копію картки обліку виконання договору № 178761 від 11 квітня 2025 року, з якої слід, що заборгованість ОСОБА_1 за означеним кредитним договором, становить - 35 992,10 гривень, з яких: 18 742,32 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 13 347,78 гривень - заборгованість по відсотках; 702,00 гривень - комісія; 3 200,00 гривень - пеня. (а.с. 10-11).

Копію виписки з особового рахунку за договором про споживчий кредит № 178761 від 11 квітня 2025 року, відповідно до якої 11 квітня 2025 року ОСОБА_1 надано кредит згідно означеного кредитного договору. Заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 20 лютого 2026 року (включно) складає 35992,10 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 18742,32 гривень; прострочена заборгованість за процентами становить: 13 347,78 гривень. Строкова заборгованість за сумою кредиту становить: 00,00 гривень. Строкова заборгованість за процентами становить: 00,00 гривень. Заборгованість за штрафними санкціями становить: 3200,00 гривень. Заборгованість по комісії: 702,00 гривень. Заборгованість по комісії за надання кредиту: 0,00 гривень (а.с. 12).

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 30 березня 2026 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Також емітувались інші картки. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною карткою № НОМЕР_4 за період 11 квітня 2025 року-16 квітня 2025 року: номер телефону НОМЕР_5 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_5 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 18000,21 гривень за період 11 квітня 2025 року -16 квітня 2025 року: 11 квітня 2025 року. (а.с. 48)

Як слід з копії виписки за договором б/н за період 11 квітня 2025 року- 16 квітня 2025 року 11 квітня 2026 року на рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк», картка № НОМЕР_4 було зарахування у сумі 18000,21 гривень. (а.с. 49-50)

Копію договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (клієнт), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (фактор), за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с. 33-34).

Згідно з п. 4.1. договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 рокуправо вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку № 3.

Копію акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) уклали цей акт про те, що згідно з вимогами п. 4.1 договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог від 10 жовтня 2025 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до договору. Кількість боржників: 988. Загальна сума заборгованості: 18 406 603 грн. 99 коп. Сума фінансування, що підлягає сплаті 1 788 368 грн. 99 коп. (а.с. 8).

Копію платіжної інструкції в національній валюті № 645 від 14 жовтня 2025 року, з якої слід, що ТОВ «Юніт Капітал» сплатило на користь ТОВ «ФК «Кредіплюс» 1788368,99 гривень з призначенням платежу: оплата за відступлення прав вимог згідно договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року, та реєстру відступлення права вимоги № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року (а.с. 9).

Копію витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року - Реєстру прав вимог № 1 від 10 жовтня 2025 року, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) на умовах договору відступив ТОВ «Юніт Капітал» (фактору) права вимоги до боржників, серед яких під номером 323 боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору: 178761 від 11 квітня 2025 року, загальна заборгованість: 35992,10 гривень, з яких: тіло кредиту: 18 742,32 гривень; заборгованість по відсотках: 13347,78 гривень; заборгованість по комісії: 702,00 гривень; заборгованість по штрафах/пені: 3200,00 гривень (а.с. 7).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримала кредитні кошти, зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки, однак своєчасно не надала кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотками, чим порушила умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 уклала з первісним кредитором - ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит № 178761 (індивідуальна частина) від 11 квітня 2025 року, отримала кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернула. Новий кредитор згідно договору факторингу набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконала обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відтак, позовні вимоги сторони позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за означеним договором № 178761 від 11 квітня 2025 року у розмірі 32090,10 гривень, з яких: 18742,32 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13347,78 гривень -заборгованість за відсотками, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по комісії у сумі 702,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Стороною позивача були надані: копія договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» (а.с. 13); копія додаткової угоди № 25771391728 від 20 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 14);

копію акта прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, згідно з яким клієнт: ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. засвідчив, що виконавець (АО «Тимошенко та Партнери») надав, а клієнт отримав вказані в акті послуги на загальну суму: 7000,00 гривень (а.с. 15);

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 16); копію довіреності ТОВ «Юніт Капітал» від 12 лютого 2026 року на ім`я адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 17);

копію адвокатського запиту адвоката О. Тимошенко від 03 лютого 2026 року до АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 31).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6849,50 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 32792,10 гривень позовних вимог задоволено 32090,10 гривень, (32090,10 х100%): 32792,10 = 97,85%, судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 97,85%, (2662,40х 97,85%):100%= 2605,15 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077,1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Хлопкової Марії Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором №178761 від 04 квітня 2025 року в розмірі 32090 (тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто два) гривень 10 копійок, яка складається: з 18742 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок два ) гривень 32 копійок заборгованості за тілом кредиту, 13347 (тринадцять тисяч триста сорок сім) гривень 78 копійок заборгованість за відсотками.

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 702 (сімсот два) гривень стосовно комісії, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 2605 (дві тисячі шістсот п`ять) 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) витрати понесені на правничу допомогу у сумі 6849 (шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов