Рішення № 137337982, 12.06.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/443/26

Провадження № 2/197/526/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Ушакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1584969 від 29.04.2024 у розмірі 16162,49 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 29.04.2024 між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1584969 згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 2500 грн строком на 360 днів, дата видачі кредиту - 29.04.2024, стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день, знижена процентна ставка 0,9 % в день. Договір підписаний електронним підписом позичальника. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ "Слон кредит"на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача. Враховуючи зазначене, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1584969 від 29.04.2024 року загальна сума заборгованості склала 11624,99 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 2499,99 грн, заборгованості за процентами 7875 грн, штрафні санкції 1250 грн. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1584969 від 29.04.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" у період з 25.12.2024 по 24.04.2025 (121 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4537,50 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29 квітня 2024 року між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1584969. Відповідно до умов договору Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Позичальнику надано кредит в сумі 2500 грн строком на 360 днів, дата видачі кредиту - 29.04.2024, стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день, знижена процентна ставка 0,900% в день. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 125 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 25 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом Х914.

Згідно листа наданого ТОВ "Пейтек" за вих. № 20250115-2353 від 15.01.2025, 29 квітня 2024 року на картку НОМЕР_1 були успішно перераховані грошові кошти у розмірі 2500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1584969 від 29.04.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Слон кредит" станом на 15.07.2025 становить 11624,99 грн, з яких 2499,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7875 грн - заборгованість по відсотках; 1250 - штрафні санкції.

24 грудня 2024 року між ТОВ "Слон кредит" та ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" укладено договір факторингу № 24122024 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив право вимоги в тому числі за кредитним договором № 1584969 від 29.04.2024 укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 заборгованість ОСОБА_1 становить 11624,99 грн, з яких 2499,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7875 грн - заборгованість по відсотках; 1250 - штрафні санкції.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1584969 від 29.04.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" у період з 25.12.2024 року по 24.04.2025 року (121 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4537,50 грн.

Як вбачається з відповіді АТ "ПУМБ" № КНО-07.8.5/7254 БТ від30.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 , в банку була випущена платіжна картка НОМЕР_2 . Операція на суму 2500 грн 29.04.2024 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ (а.с. 26).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, під час підписання кредитного договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок укладення між ними кредитного договору. Права вимоги за договором були відступлені позивачу по справі, відповідач відзиву чи заперечень на позов не подавав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині суми основного боргу, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тож ОСОБА_1 не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів, а відтак в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2499,99 грн суд вбачає підстави для задоволення позову.

Разом з тим, щодо суми боргу за відсотками, суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена ч. 5 згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З огляду на встановлене, після набрання 24.12.2023 змінами до Закону України "Про споживче кредитування" і по 21.04.2024 застосовується денна процентна ставка не більше 2.5%, з 22.04.2024 по 19.08.2024 - не більше 1.5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено 29.04.2024 строк кредитування - 360 днів, а відтак в період з 29.04.2024 по 19.08.2024 на вказану кредиту суму підлягає нарахуванню розмір відсотків 1,50% при цьому сума такого боргу становить 4237,48 грн. Однак, з 19.08.2024 по 24.04.2025 (останній день дії кредитного договору) підлягає нарахуванню розмір відсотків 1 %, що відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування", так як узгоджений розмір 1,5 % - є нікчемним. Враховуючи встановлене, за період з 20.08.2024 по 24.04.2025 підлягає стягненню сума відсотків у розмірі 1%*2499,99*248=6199,98 грн а разом 4237,48 грн +6199,98 грн = 10437,46 грн, та саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд встановив, що позивач просить 12412,50 грн - відсотків за користування кредитом, однак суд встановив, що такі відсотки рівні 10437,46 грн, а відтак в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 1250 грн, суд зазначає, що п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України вказує про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказана норма діє на час виникнення спору, а відтак, у стягненні з відповідача штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 12937,45 грн, з яких 2499,99 грн заборгованість за сумою кредиту; 10437,46 грн - заборгованість за відсотками; в іншій частині щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 1250 грн - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що понесені ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; Заявкою № 17637 від 12.03.2026 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024; актом № 17637 від 10.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року на суму 10000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, за відсутності заперечень щодо таких витрат від відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 3260 від 09.04.2026, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 12937,45 /16162,49*2662,40 = 2131,15 грн.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 1584969 від 29 квітня 2024 року в розмірі 12937 (дванадцять тисяч дев`ятосот тридцять сім) гривень 45 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2131,15 грн, а разом 12131 (дванадцять тисяч сто тридцять одна) гривня 15 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 12.06.2026.

Суддя М.В. Панчук