Рішення № 137337757, 09.06.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/590/26

Провадження №2/190/587/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

09 червня 2026 року м.П"ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») - Кудіна А.В. звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит №71247696 від 11.05.2025 року в розмірі 14889 грн. 99 коп., а також судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71247696.

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №27/03/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників №16 від 24.09.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача на суму 14889,99 грн., яка складається із суми заборгованості по основному боргу у розмірі 9000,00 грн.; суми заборгованості по відсоткам у розмірі 1269,99 грн. суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 300,00 грн. комісія за надання кредиту.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14889,99 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, при цьому відповідачем боргові зобов`язання не виконано, а відтак ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з вказаним позовом.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в якій відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, в позові просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та судовою повісткою, що направлялися за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду не врученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідач про час та місце розгляду справи також повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України про виклик до суду.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Письмовими матеріалами справи встановлено, що 11.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71247696. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (54420) і був надісланий на номер його мобільного телефону( НОМЕР_1 ), згідно ЗУ "Про електронну комерцію". Відповідач, підписавши договір підтвердив, що він ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті позивача, їх зміст, суть, обсяг зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, прав і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі - 3000,00 грн., строком на 15 днів, з процентною ставкою/день - 0,333 % (фіксована), з кінцевою датою повернення кредиту 25.05.2025 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту 3449,85 грн..

Згідно з п.2.1 Договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту до договору про надання коштів у кредит, умови якого ідентичні кредитному договору та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно довідки № КД-000111278 від 20.01.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між компанією/ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема здійснено перерахування 11.05.2025 року у сумі 3000,00 грн. за номером платіжної картки №414950хххх7606, номер платежу № 106012d2-1f05-4fb0-b9b5-99364b9462a9, отримувач: Малоок Роман. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Згідно довідки № КД-000111252 від 20.01.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено успішну платіжну операцію, а саме 12.05.2025 року перераховано кошти в сумі 6000,00 грн, отримувач: Малоок Роман, за номером платіжної картки №414950хххх7606, номер платежуc7b03c5f-afc4-4437-b05c-dbcf0b60cde4. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів у кредит №71247696 від 11.05.2025 року за період з 11.05.2025 по 24.09.2025 р. відповідач має заборгованість перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 24.09.2025 року в розмірі 14889,99 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9000,00 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 1269,99 грн,; заборгованість відсотків за понадстрокове користування кредитом -4320,00 грн., ; комісія -300,00 грн..

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №27/03/25,у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК»1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

24.09.2025 року між ТОВ «ФК»1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК`ЄАПБ» було укладено Додаткову угоду №9 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, з якої слідує, що положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстру боржників №15 від 24.09.2025 року та реєстру боржників №16 від 24.09.2025 року і не змінюють порядок оплати інших реєстрів.

Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру боржників №16 від 24.09.2025 року за договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, Клієнт передав, а фактор прийняв кількістю 5674. Загальна сума заборгованості складає 58400007,64 грн. Реєстр боржників №16 від 24.09.2025 року передано в повному об`ємі відповідно до договору факторингу №27/03/25 від 24.09.2025 року, будь яких зауважень до реєстру не має.

Згідно копії платіжної інструкції №23276 від 30.09.2025 року позивач перерахував первісному кредитору плату за відступлення права вимоги за договором факторингу №27/03/25 від 24.09.2025 року в сумі 5367488,80 грн..

Відповідно до реєстру боржників№16 від 24.09.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ"ФК"ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14889 грн, 99 коп., з яких : 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1269,99 грн, сума заборгованості за відсотками; 4320,00 грн, сума заборгованості про процентам за понад строкове користування кредитом; 300,00 грн, комісія за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач указує на те, що він отримав право вимоги за зобов`язаннями до ОСОБА_1 , уклавши договір факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК`ЄАПБ» .

Судом досліджений Договір факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК`ЄАПБ», відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК`ЄАПБ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. При цьому, згідно п.10.14 вказаного Договору факторингу передбачено перелік додатків, які містять невід`ємну частину договору, але копії вказаних додатків не надані в повному обсязі..

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Таким чином судом встановлено, що 11.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 ,було укладено договір про надання коштів у кредит №71247696, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в сумі 3000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі (п.2.2. Договору).

Договір факторингу №27/03/25, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК`ЄАПБ», датований 27.03.2025 року, тобто він укладений за 2 (два) місяці до підписання договору про надання коштів у кредит №71247696 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 .

Так, з доданого позивачем доказу, зокрема з копії Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року вбачається, що його сторонами фактично здійснено передачу невизначених вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б спочатку у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а потім ТОВ «ФК`ЄАПБ» щодо відповідача ОСОБА_1 , на момент укладення Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року в цьому договорі не вказано.

Отже, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, та договір факторингу (відступлення права вимоги) є похідним від кредитного договору, тому він не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги.

З цих підстав суд визнає неналежним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК`ЄАПБ» права вимоги за договором про надання коштів у кредит №71247696 від 11.05.2025 року.

У зв`язку з наведеним, хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді не укладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управлений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України, у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Таким чином, суду необхідно з`ясувати обсяг і зміст прав, які перейшли до позивача, як нового кредитора, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та чи існували ці права на момент їх переходу.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту ч. 1 ст.1050 ЦК України з урахуванням ст.ст.526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Відповідно до пунктів 62, 63 Розділу 4 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018року №75 (далі-Положення), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, від 01.06.2022 у справі № 175/35/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 342/180/17 у постанові від 03.07.2019 зауважила, що розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.

Пункт 51 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції). Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Також п.52 Розділу 3 Положення вказує, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку, а унесення виправлень до первинних документів не допускається (п.53 Розділу 3 Положення).

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Проте, позивачем надано суду в якості доказу довідки № КД-000111278 від 20.01.2026 р., та КД-000111252 від 20.01.2026 р., які не підписані представником банку та не завірені печаткою банку, щодо перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 3000.00 грн., та 6000 грн., при цьому не зрозуміло на якій підставі відповідачу було перераховано 12.05.2025 року суму коштів у розмірі 6000,00 грн, оскільки кредитний договір укладений на суму 3000 грн..

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинними документами, який підтверджує отримання кредиту, користування коштами, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а є односторонніми арифметичним розрахунком стягуваних сум, які повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), а отже не є належним доказом існування боргу.

Наявність розрахунку заборгованості за кредитними договором не є достатнім для висновку про існування боргу та у заявленому позивачем розмірі, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу.

Жодних належних та достовірних доказів, які б вказували на існування у ОСОБА_1 , перед ТОВ «ФК`Європейська агенція з пшовернення боргів» заборгованості за вищевказаним договором про надання коштів у кредит матеріали справи не містять.

Крім того, ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено і факт відступлення права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит №71247696 від 11.05.2025 року від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК`ЄАПБ». Тобто, на момент укладення договору факторингу, ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати позивачу ТОВ «ФК`ЄАПБ».

Оскільки позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК`Європейська агенція з повернення боргів», останній взагалі не є належним позивачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, зважаючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання права грошової вимоги до відповідача, а подання позову особою, яка не набула права вимоги, є самостійною підставою відмови в позові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 264, 265, 268, 273, 280-281, 354-355, 365 ЦПК України, ст.202, 208, 509, 526, 610, 611, 626, 634, 639, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуте П`ятихатським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів», Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуюча суддя: Ю.В.Кудрявцева