Ухвала суду № 137336475, 11.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3022/25

Номер провадження1-кс/173/133/2026

УХВАЛА

іменем України

11 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 до суду звернувся ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду від 12.12.2025 по справі № 173/3022/25 на мобільний телефон, банківські картки, грошові кошти.

Зазначені вимоги обґрунтовує тим, що в результаті вилучення зазначеного вище майна він несе матеріальні збитки, що спричиняє незручності в житті, та, як наслідок, моральну шкоду, оскільки вилучення майна, накладення арешту на банківські карти, телефони, грошові кошти спричиняє йому емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, тривоги та страху, як за вилучене майно, так і за своє матеріальне становище.

На даний час не вбачає подальшої потреби у подальшому арешті майно в рамках кримінального провадженні № 12025041430000539, так як усі слідчі дії щодо даного майна проведені, його статус в даному кримінальному провадження - свідок. Вважає, що подальше перебування майна під арештом буде порушенням прав власника майна.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що у кримінальному провадженні він має процесуальний статус свідка, про підозру йому не повідомлялося. За час досудового розслідування органом досудового розслідування не встановлено, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, є предметом злочину або набуте кримінально протиправним шляхом. Крім того, заявник повідомив, що проходить військову службу у складі Збройних Сил України та отримує грошове забезпечення на банківський рахунок, який пов`язаний із номером мобільного телефону, вилученого під час проведення обшуку. У зв`язку з арештом та фактичним вилученням мобільного телефону він позбавлений можливості користуватися фінансовим номером телефону, необхідним для проходження ідентифікації в банківських установах, доступу до дистанційного банківського обслуговування та здійснення операцій за власними рахунками.Також заявник зазначив, що через відсутність доступу до фінансового номера телефону він не має можливості перевипустити банківську картку та повноцінно користуватися власними коштами, у тому числі отримувати та використовувати належне йому грошове забезпечення військовослужбовця.На думку заявника, усі необхідні слідчі та процесуальні дії щодо вилученого майна могли бути проведені протягом часу, що минув з моменту накладення арешту. З часу накладення арешту минуло понад шість місяців, протягом яких жодних слідчих дій за його участю не проводилося, а тому подальша потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відсутня.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки зазначене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, досудове розслідування триває, тому потреба в арешті вказаного майна не відпала.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій,гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року задоволено клопотання прокурора Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025042140000539, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді від 12 грудня 2025 року накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 09 грудня 2025 року, а саме мобільні телефони, банківські картки, грошові кошти та інші речі.

Як убачається з матеріалів клопотання, на момент його розгляду з часу накладення арешту минуло понад шість місяців.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що досудове розслідування триває, майно має статус речових доказів.

Разом з тим слідчий суддя враховує, що сам по собі факт триваючого досудового розслідування не може бути безумовною підставою для подальшого обмеження права власності особи.

Під час розгляду клопотання прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що на даний час існує об`єктивна необхідність у подальшому застосуванні арешту щодо вилученого майна, не надано відомостей про призначення або проведення експертних досліджень зазначених речей, не наведено конкретних слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, проведення яких неможливе без подальшого утримання майна під арештом.

Крім того, заявник у даному кримінальному провадженні процесуального статусу підозрюваного не має, а є свідком.

Відповідно до вимог ст.ст. 7, 16 КПК України одним із загальних засад кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження допускається лише на підставі вмотивованого судового рішення.

Слідчий суддя виходить із того, що арешт майна не може існувати невизначено довго та підтримуватися виключно посиланням на триваюче досудове розслідування без наведення конкретних обставин, які б свідчили про необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом та необхідністю захисту фундаментальних прав особи. При цьому національні органи зобов`язані обґрунтовувати необхідність подальшого обмеження права власності протягом усього часу його застосування.

На переконання слідчого судді, прокурором не доведено існування на час розгляду клопотання тих обставин, які б виправдовували подальше обмеження права власності шляхом застосування арешту майна.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна відпала, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025042140000539, а саме:мобільного телефону марки Iphone XS чорного кольору із сім картою НОМЕР_1 , який перепаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051328 разом з первинним пакуванням; банківських карток Ощадбанку НОМЕР_2 , Ощадбанку НОМЕР_3 , Радабанку НОМЕР_4 , Novapay НОМЕР_5 , які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051321; грошових коштів: 14 купюр по 100 доларів з наступними номерами: MB 59369328B, MB05857426A, LE20018492A, MB38786561I, PK12944618E, PB01893105S, MG66152505A, QE07326316A, PE37677515J, MB59369327B, MB59369326B, PB84711401V, PJ72369099B, LА51274833J у сумі 1400 доларів США, які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051323; грошових коштів: 2 купюри по 1 долару з наступними номерами: J87713389A, A90726054B у сумі 2 доларів США, які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051322; грошових коштів номіналом по 50 грн. у кількості 100 купюр з наступними номерами: АН9519875, АН9519874, АН9519872, АН9519871, АН9519870, АН9519869, АН9519868, АН9519867, АН9519866, АН9519865, АН9519897, АН9519896, АН9519894, АН9519895, АН9519893, АН9519892, АН9519891, АН9519890, АН9519889, АН9519888, АН 9519907, АН9519906, АН9519905, АН9519904, АН9519903, АН9519902, АН9519901, АН9519900, АН9519899, АН9519898, АН9519918, АН9519917, АН9519916, АН9519914, АН9519913, АН9519912, АН9519911, АН9519910, АН9519909, АН9519908, АН9519929, АН9519928, АН9519927, АН9519925, АН9519924, АН9519923, АН9519922, АН9519921, АН9519919, АН9519920, АН9519864, АН9519863, АН9519862, АН9519861, АН9519860, АН9519859, АН9519683, АН9519682, Ан9519681, АН9519680, АН9519887, АН9519886, АН9519884, АН9519883, АН9519882, АН9519880, АН9519879, АН9519878, АН9519877, АН9519876, АН9519941, АН9519940, АН9519939, АН9519938, АН9519937, АН9519936, АН9519935, АН9519934, АН9519931, АН9519930, АН9519951, АН9519950, АН9519949, АН9519948, АН9519947, АН9519946, АН9519945, АН9519944, АН9519943, АН9519942, АН9519959, АН9519958, АН9519957, АН9519956, АН9519955, АН9519954, АН9519953, АН9519952, АН9519960, АН9519961 у сумі 5000 гривень, які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051324; пакування до сім карти мобільного оператора «Lifecell» з номером НОМЕР_6 та тримача сім карти НОМЕР_7 , які упаковано до спеціального пакету НПУ 5051326; пакування до сім карти мобільного оператора «Lifecell» НОМЕР_8 , які упаковано до спеціального пакету НПУ 5051320; пакування до сім карти мобільного оператора «Київстар» та оболочкисім карти з номером НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051325; банківських карток АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_10 , Ощадбанку НОМЕР_11 , які упаковано до спеціального пакету НПУ NPU 5051327; мобільного телефону «Honor» синього кольору, який упаковано до спеціального пакету НПУ 5051419; мобільного телефону Qukitel синього кольору, який упаковано до спеціального пакету НПУ 5051319; мобільного телефону Аscal чорного кольору, який упаковано до спеціального пакету НПУ 5051318; мобільного телефону ZTE синього кольору, який упаковано до спеціального пакету НПУ 5051317 та зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування повернути вилучене майно власнику ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає

Слідчий суддя ОСОБА_1