Рішення № 137335584, 02.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5744/24Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши справу № 916/5744/24 в порядку загального позовного провадження

Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 19, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі:

1. Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150),

2. Херсонської міської ради (73025, м. Херсон, пр-т Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 26347681),

3. Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 44732846)

до відповідачів:

1. Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 45, код ЄДРПОУ 44026651),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп (73000, м. Херсон, вул. Кримська, буд. 94, код ЄДРПОУ 39977428),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104),

про визнання недійсним Договору про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень від 14.07.2021 № 132 та застосування наслідків недійсності правочину

за участі представників учасників справи:

від прокурора: Слідзюк В.В.;

від позивача1: не з`явився, матеріали справи містять заяву /вх.№2445/25 від 23.01.2025/ про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами;

від позивача2: Табакар В.С. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від позивача3: Дяченко Т.О. в порядку самопредставництва юридичної особи;

від відповідача1: не з`явився, матеріали справи містять заяву /вх.№17225/26 від 18.05.2026/ про розгляд справи без участі представника;

від відповідача2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Господарського суду Одеської області із позовом до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп в якому просить:

- визнати недійсним договір від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень, укладений між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради та ТОВ Альянсбуд Груп;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп (вул. Кримська, 94, м. Херсон,73000; код ЄДРПОУ 39977428) на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, 45, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 44026651) 1 986 582,12 грн., а з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (вул. Ярослава Мудрого, 45, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 44026651), одержані ним за рішенням суду 1 986 582,12 грн. стягнути в дохід держави.

Ухвалою суду в складі судді Шаратова Ю.А. від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України та призначено підготовче засідання на 03.02.2025.

23.01.2025 судом від Південного офісу Держаудитслужби отримано заяву /вх.№2445/25 від 23.01.2025/, в якій позивач1 просить розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи матеріалами.

31.01.2025 судом від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради отримано відзив на позовну заяву /вх.№3488/26 від 31.01.2025/.

Протокольною ухвалою від 03.02.2025 відкладено підготовче засідання на 03.03.2025.

06.02.2025 судом від Херсонської обласної прокуратури отримано відповідь на відзив /вх.№4267/25 від 06.02.2025/.

27.02.2025 судом від Херсонської обласної прокуратури отримано пояснення /вх.№6643/25 від 27.02.2025/.

27.02.2025 судом від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області отримано додаткові пояснення у справі /вх.№6652/25 від 27.02.2025/.

Протокольною ухвалою від 03.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2025.

19.03.2025 судом від Департамента міського господарства Херсонської міської ради отримано клопотання про зупинення провадження у справі /вх.№9029/25 від 19.03.2025/.

Протокольною ухвалою від 19.03.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.04.2025.

Ухвалою суду від 09.04.2025 постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження. Задоволено клопотання Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про зупинення провадження у справі від 19.03.2025 (вх. № 9029/25). Зупинено провадження у справі № 916/5744/24 за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської ради, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним Договору про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень від 14.07.2021 № 132 та застосування наслідків недійсності правочину до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 922/3456/23.

Розпорядженням Керівника апарату суду від 18.12.2025 №438 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду №30-к від 16.12.2025 судді Шаратова Ю.А. зі штату суду, відповідно до Указу Президента України №959/2025 від 13.12.2025 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, відповідно до пункту 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/5744/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025 визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 26.12.2025 прийнято справу № 916/5744/24 до провадження; підготовче судове засідання призначено на "03" лютого 2026 р. на 11:00 год.

02.01.2026 судом від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради отримано додаткові пояснення /вх.№40/26 від 02.01.2026/.

28.01.2026 судом від Херсонської міської ради Херсонської області отримано додаткові пояснення /вх.№3302/26 від 28.01.2026/.

28.01.2026 судом від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області отримано додаткові пояснення /вх.№3305/26 від 28.01.2026/.

02.02.2026 судом від Херсонської обласної прокуратури отримано пояснення /вх.№3833/26 від 02.02.2026/.

У підготовчому засіданні 03.02.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання та призначає розгляд справи на 24.02.2026 на 12:00.

24.02.2026 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті на 01.04.2026 о 12:00 год.

31.03.2026 до суду через Електронний суд надійшла заява про розгляд справи за відсутністю відповідача /вх.№11098/26 від 31.03.2026/.

У судовому засіданні 01.04.2026 прокурор заявив усне клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з очікуванням висновку від Великої палати Верховного суду.

Заслухавши думку учасників провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання та призначив розгляд справи на 28.04.2026 о 10:45.

28.04.2026 о 10:45 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку з нестабільним зв`язком протягом робочого дня та технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) суду.

Ухвалою суду від 28.04.2026 оголошено про відкладення підготовчого судового засідання та призначено розгляд справи на 19.05.2026 на 11:00 год.

12.05.2026 судом від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області отримано заяву /вх.№16465/26 від 12.05.2026/ про розгляд справи без участі представника.

18.05.2026 судом від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради отримано заяву /вх.№17225/26 від 18.05.2026/, в якій відповідач1 просить про розгляд справи без участі представника.

Однак, 19.05.2026 о 11:00 судове засідання не відбулось у зв`язку оголошенням засобами цивільного зв`язку сигналу повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області, у зв`язку з чим суд призначив дату наступного судового засідання по справі на 02.06.2026 на 09:40.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача2 Херсонської міської ради в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Представник позивача3 Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, матеріали справи містять заяви про розгляд справи без участі позивача1 та відповідача1.

Від відповідача2 та третьої особи будь-яких заяв щодо розгляду справи судом не отримано, причини неявки представників суду невідомі.

На підставі ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Херсонською обласною прокуратурою, під час виконання повноважень, визначених статтею 1311 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень «Послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень), лот № 1 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень: ділянка № 1 (Дніпровський район)», укладеного між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради (Відповідач 1, Замовник, Департамент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд Груп» (Відповідач 2, ТОВ «Альянсбуд Груп»), за результатами проведення електронного аукціону в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-26-008739-a), як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу Відповідача 2 та застосування наслідків недійсності.

Так, на думку прокурора, Договір про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень від 14.07.2021 № 132, був укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, а тому підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Прокурор вказує, що обставини вчинення відповідачем 2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-04 26-008739-a підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2024 № 65/46-р/к. Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні відповідачем 2 результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

При цьому прокурор посилається на те, що оголошуючи проведення відкритих торгів, замовник мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні конкретного товару, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера та згідно з вимогами законодавства. Внаслідок недотримання відповідачем 2 вищевказаних вимог та вчинення ним протиправних та умисних дій було спотворено результати торгів, укладено Договір з порушеннями прав замовника.

Прокурор наголошує на тому, що через вчинення ТОВ «Альянсбуд Груп» та ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки. Тому дії відповідача 2 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи зазначене, на думку прокурора, у діях відповідача 2 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Завідомо суперечлива мета дій відповідача 2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Прокурор наголошує на тому, що в даному випадку Договір оспорюється з підстав його невідповідності вимогам частини першої статті 203 ЦК України, а саме, у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу відповідача 2. Оспорюваний Договір наразі є виконаним та оплаченим на суму 1 986 582,12 грн. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Альянсбуд Груп», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 1 986 582,12 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.

Позивач 2 Херсонська міська рада в письмових поясненнях зокрема зазначає, що незважаючи на те, що відповідно до п. 1.1 Договору джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету (бюджету Херсонської міської територіальної громади), прокурор наполягав на застосуванні правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а саме згідно з частиною 3 статті 228 ЦК України, якою передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін (в разі виконання правочину обома сторонами) в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою.

Позивач2 звертає увагу, що в даній справі виконавчий орган Херсонської міської ради (Департамент міського господарства) прокурором не визнається винною стороною у договорі щодо недодержання вимоги відповідності правочину інтересам держави і суспільства та його моральним засадам.

Херсонська міська рада вважає, що прокурор у своїй позовній заяві не довів, що внаслідок укладання правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/ роботу неналежної якості. За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням конкуренції та погіршенням майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Позивач 3 Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області в письмових поясненнях посилається на те, що Херсонська міська військова адміністрація не заперечує щодо задоволення позовних вимог Прокуратури в частині визнання недійсним Договору закупівлі та стягнення коштів на користь відповідача-1. У той же час, щодо вимог про стягнення коштів в дохід держави з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, одержаних ним за рішенням суду в сумі 1 986 582,12 грн позивач просить врахувати, що пунктом 1.3. Договору про закупівлі встановлено, що джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету (кошти бюджету Херсонської міської територіальної громади).

Таким чином, враховуючи, що джерелом фінансування за Договором закупівлі № 132 були кошти місцевого, а не державного бюджету, у випадку визнання недійсним вказаного договору, позивач3 вважає належним поновлення порушених прав Херсонської міської територіальної громади, шляхом стягнення коштів на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, без подальшого стягнення відповідних коштів на користь держави.

У відзиві на позовну заяву відповідач1 Департамент міського господарства Херсонської міської ради просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, одержані ним за рішенням суду 1 986 582, 12 грн в дохід держави.

При цьому відповідач1 зазначає, що 17.06.2021 Департаментом міського господарства Херсонської міської ради придбано «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень), лот № 1 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень: ділянка № 1 (Дніпровський район)». Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 045 601,31 грн з ПДВ. Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаних відкритих торгах прийняли три суб`єкти господарювання: ТОВ «Альянсбуд Груп» з пропозицією 1 997 046,67 грн, ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» з пропозицією 1 993 568,12 грн та ТОВ «БУД ВІК СЕРВІС» з пропозицією 2 043 861,98 грн. Критерієм вибору переможця була ціна. Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ТОВ «Альянсбуд Груп», переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ «Альянсбуд Груп», тендерна пропозиція із сумою 1 997 046,67 грн. якого відповідала технічним вимогам, установленим у тендерній документації замовника. Таким чином укладено договір від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень.

Відповідач1 також звернув увагу на те, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, станом на дату подання відзиву Департамент зазначав про відсутність висновку Верховного суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо питання застосування ч.1 статті 203, ч.1 ст. 215, ч. 3 статті 228 ЦК України за наявності обставин притягнення учасника закупівлі до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого п.1 ст.50 та п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у правовідносинах, де закупівля відбувалась саме за кошти місцевого бюджету.

У відповіді на відзив прокурор зазначає, що для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в суді, Херсонською обласною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» 22.11.2024 на адресу Південного офісу Держаудитслужби скеровано лист за № 15/2-7097вих-24 (№ 15/2-3217-24) щодо вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом. Органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах Південним офісом Держаудитслужби, допущено нездійснення необхідного захисту не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним договору від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Альянсбуд Груп» та застосування наслідків його недійсності. Таким чином, Держаудитслужба в особі її Південного офісу, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є вповноваженим державою органом щодо здійснення заходів державного фінансового контролю та на звернення до суду з даним позовом.

Прокурор наголошує на тому, що ТОВ «Альянсбуд Груп» та Департаменту міського господарства Херсонської міської ради з укладення договору від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень за встановлених та підтверджених обставин порушення ТОВ «Альянсбуд Груп» як учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень ч. 3 ст. 228 ЦК України. В даному випадку, обставини вчинення відповідачем2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021 04-26-008739-a підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2024 № 65/46-р/к яке у встановленому законом порядку оскаржено не було, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

В поясненнях від 02.02.2026 прокурор щодо недодержання вимоги про відповідність оспорюваного правочину інтересам держави і суспільства прокурор зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 наголошено на тому, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. «Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Крім того, прокурор посилається на Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти корупції, прийнятої на 58 сесії Генеральної Асамблеї ООН 31.10.2003, та вказує, що держава офіційно взяла на себе зобов`язання виконувати положення Конвенції. В основу згаданої Конвенції органічно покладено дві ключові засади: заходи щодо запобігання корупції та боротьба із цим явищем. Держави - учасниці Конвенції, беручи до уваги принципи належного управління державними справами й державним майном, справедливості, відповідальності й рівності перед законом і необхідність забезпечити добропорядність, домовилися про те, що цілями Конвенції є, зокрема, заохочення чесності, відповідальності й належного управління громадськими справами й державним майном (преамбула та ст. 1 Конвенції). У сфері державних закупівель та управління державними фінансами (ч. 1 ст. 9 Конвенції) кожна Держава-учасниця вживає згідно з основоположними принципами своєї правової системи необхідних заходів для створення належних систем закупівель, які ґрунтуються на прозорості, конкуренції та об`єктивних критеріях прийняття рішень і є ефективними.

Також прокурор звертає увагу, що з 21.02.2019 набрали чинності зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Для поступової інтеграції України до ЄС та розвитку України в цілому важливою є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода), розділ IV якої присвячений торгівлі та суміжним питанням. Цю Угоду, яка для України набрала чинності 01.09.2017, ратифіковано Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII. Зокрема, в Угоді сторони визначили внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановили за свою мету ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель (ст. 148). Згідно зі ст. 151 Угоди не пізніше ніж через 6 місяців з дати набрання нею чинності сторони дотримуються низки основних стандартів для укладення відповідних контрактів. Ці основні стандарти походять безпосередньо з правил та принципів державних закупівель, які регулюються acquis ЄС у сфері державних закупівель, зокрема принципи прозорості та пропорційності. Глава 10 Угоди присвячена забезпеченню конкуренції в господарчій сфері. Так, сторони визнають важливість вільної та неспотвореної конкуренції у торговельних відносинах, а також те, що антиконкурентні господарські дії та операції потенційно можуть спотворити належне функціонування ринків та загалом зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі. Тому Сторони домовилися, що певні практики та операції, як визначено їхнім відповідним законодавством про конкуренцію, є несумісними із цією Угодою на торгівлю між Сторонами (ст. 254 Угоди).

Прокурор зауважує, що при цьому Україна та Сторона ЄЄ забезпечують застосування законодавства про конкуренцію, яке ефективно протидіє діям та операціям, зазначеним у ст. 254(a) (ч. 1 ст. 255 Угоди). Отже, порушення законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендера призводять до незабезпечення положень Конвенції та підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання вказаної Угоди, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, з метою виконання своїх статутних завдань та функцій Департаментом міського господарства Херсонської міської ради, за результатами проведення ним 17.06.2021 електронного аукціону в електронній системі публічних закупівель «ProZorro», придбано «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень), лот № 1 послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень: ділянка № 1 (Дніпровський район)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-26-008739-a, доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-26-008739-a).

Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 045 601,31 грн з ПДВ.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаних відкритих торгах прийняли три суб`єкти господарювання: ТОВ «Альянсбуд Груп» з пропозицією 1 997 046,67 грн, ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» з пропозицією 1 993 568,12 грн та ТОВ «БУД ВІК СЕРВІС» з пропозицією 2 043 861,98 грн.

За результатами проведення електронного аукціону переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ «Альянсбуд Груп», тендерна пропозиція із сумою 1 997 046,67 грн якого відповідала технічним вимогам, установленим у тендерній документації замовника. Цим рішенням вирішено акцептувати пропозицію ТОВ «Альянсбуд Груп».

Так, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір, опубліковане 25.06.2021 (оригінал в загальному доступі на веб-порталі публічних закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA 2021-04-26-008739-a/print/awards/pdf/c12e2fb4bbcf d1d4dc2e8557b18d9680).

Як наслідок, між Замовником та ТОВ «Альянсбуд Груп» укладено договір від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень.

Умовами вказаного Договору визначено, що останній зобов`язується у 2021 році надати послуги зазначені в пункті 1.2. даного Договору та у відповідності до специфікації, зазначеної в додатку 1 до Договору, а саме: Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень) Лот № 1 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень: Ділянка № 1 (Дніпровський район) (підпункт 1.1). Ціна договору складала 1 986 746,67 грн (підпункт 3.1). Оскільки відповідно до Витягу з реєстру платників єдиного податку від 28.05.2019 № 1921033401544 ТОВ «Альянсбуд Груп» не є платником податку, у зв`язку з чим договір укладено без сплати ПДВ. Відповідно до підпункту 1.3. Договору джерелом фінансування вказаної закупівлі були кошти місцевого бюджету (кошти бюджету Херсонської міської територіальної громади).

Наразі Договір виконаний обома сторонами на суму 1 986 582,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 19.08.2021 по 11.11.2021 (отримано через офіційний державний вебпортал з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів «Spending»). У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2024 № 65/46-р/к ТОВ «Альянсбуд Груп» та ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» визнано винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) при участі у вищезазначеній процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2021 04-26-008739-a. Вказане рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://southmtv.amcu.gov.ua/npas/rishennia-vid-18062024-6546-rk.

Підставою для винесення зазначеного рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стало встановлення наступних фактів (із наявних у справі доказів):

- використання Відповідачами одних ІР-адрес під час входу в систему дистанційного обслуговування «Інтернет Банк»;

- синхронність дій під час входу в аукціон;- подання початкових тендерних пропозицій для участі у Торгах 1 в один день;

- наявність схожостей у завантажених Відповідачами документах під час участі у Торгах;

- взаємозв`язок Відповідачів;- надання фінансової допомоги;

- спільне використання засобів зв`язку;- здійснення зв`язку між Відповідачами;

- спільні властивості файлів.

Таким чином, на підставі вказаного адміністративна колегія дійшла висновку, що поведінка ТОВ «Альянсбуд Груп» та ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50, пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За виявлені порушення зазначеним рішенням адміністративної колегії накладено штрафи на ТОВ «Альянсбуд Груп» та ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс» у розмірі 68 000 грн на кожного.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору від 14.07.2021 № 132 про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень, укладеного між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради та ТОВ Альянсбуд Груп, а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради 1 986 582,12 грн, а з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, одержані ним за рішенням суду 1 986 582,12 грн стягнення в дохід держави.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При цьому недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства прокурор вбачає в тому, що оскаржуваний договір укладено за наслідками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно- господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).

Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі», як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).

Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстави застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України чітко визначені Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, в якій Верховний Суд зокрема зазначив, що згідно з цією нормою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Аналогічна за змістом норма містилася у ч.1 ст.208 ГК (яка була чинною у період існування спірних відносин).

Об`єднана палата у постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 уточнила висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК, таким чином:

При визначенні підстав для застосування ч. 3 ст. 228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо).

Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції.

При цьому також Об`єднана Палата Верховного Суду вказує, що ЄСПЛ звертає увагу на важливість дотримання принципу пропорційності втручання і щодо добросовісного власника майна.

На перший погляд, приписи ч. 3 ст. 228 ЦК свідчать про те, що втручання у право володіння майном добросовісного учасника правочину не відбувається, невинна особа не має зазнавати збитків через недійсний правочин, адже сторона має отримати від порушника назад своє майно, а з неї стягується в дохід держави лише те, що вона отримала від порушника.

Втім, Об`єднана палата вважає, що за умови застосування відповідних приписів ч. 3 ст. 228 ЦК, відбувається непропорційне втручання в право власності й добросовісного учасника.

По-перше, добросовісна сторона все одно втрачає очікуваний результат угоди. Вона витратила час, ресурси, можливо зазнала упущеної вигоди і зрештою залишиться ні з чим (лише зі своїм початковим майном/грошима). Якщо правочин був вигідним для неї, позбавлення майна чи прибутку може відчуватися як покарання, хоча умислу з її боку не було.

По-друге, конфіскація майна добросовісної сторони (того, що вона отримала від іншого учасника) означає, що держава вилучає майно у особи, яка не вчинила свідомого порушення. Такий крок потребує дуже переконливого обґрунтування публічним інтересом. ЄСПЛ у подібних справах перевіряє, чи не було можливості обмежитися менш суворими заходами щодо невинної особи (справа "Air Canada v. the United Kingdom").

При ухваленні рішення по суті спору суд також приймає до уваги правову позицію позивачів Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації, які в письмових поясненнях, а також безпосередньо в судовому засіданні не підтримали позовні вимоги, посилаючись на недоведеність підстав для застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Доводи прокурора, викладені в поясненнях від 02.02.2026 з посиланням на Конвенцію ООН проти корупцію та Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, суд відхиляє, оскільки вказані доводи не спростовують висновків Об`єднаної палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23.

На підставі викладеного, враховуючи актуальну судову практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому суд зауважує, що застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України до спірних відносин призвело б до порушення визначеного у рішеннях ЄСПЛ принципу пропорційності втручання держави в мирне володіння майном (ст.1 Протоколу першого до Конвенції) як щодо відповідача, так і щодо добросовісної сторони правочину.

Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської ради, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Альянсбуд Груп, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним Договору про закупівлю послуг з озеленення територій та утримання зелених насаджень від 14.07.2021 № 132 та застосування наслідків недійсності правочину, - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору у справі покласти на прокурора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 червня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко