Рішення № 137335513, 12.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 рокуСправа № 912/745/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/745/26 від 03.04.2026

за позовом: Фермерського господарства "Агроперспектива" (далі - ФГ "Агроперспектива"), код ЄДР 32986504, вул. Молодіжна, 8/1, Знам`янська ТГ, село Петрове, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27450

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" (далі - ТОВ "НІК ОІЛ"), код ЄДР 36466372, пр. Інженерів, 11, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014

про стягнення 228 340,81 грн,

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФГ "Агроперспектива" до ТОВ "НІК ОІЛ" з вимогами:

1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" на користь Фермерського господарства "Агроперспектива" грошові кошти в сумі 228 340,81 гривень, з яких 157 589,85 грн. - сума основного боргу, 69 606,74 грн. - пеня, 1 144,22 грн. - 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" на користь Фермерського господарства "Агроперспектива" судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в сумі 3425,11 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договорами №9 від 04.12.2025 та №18 від 18.12.2025 купівлі-продажу в частині здійснення оплат.

Ухвалою від 03.04.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/745/26, ухвалив справу №912/745/26 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 03.04.2026, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку з довідкою 27.05.2026 - адресат відсутній.

Відповідно до абз. 1 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою від 03.04.2026 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "НІК ОІЛ".

Крім того, 27.05.2026 господарський суд намагався зв`язатись з відповідачем за телефоном НОМЕР_1 (номер, вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "Інформація для здійснення зв`язку"), проте такий номер телефону не на зв`язку, що підтверджується телефонограмою №б/н від 27.05.2026.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

ФГ "Агроперспектива" (Продавець) та ТОВ "НІК ОІЛ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №9 від 04.12.2025 (далі - Договір №1) та договір купівлі-продажу №18 від 18.12.2025 (далі - Договір №2).

Відповідно до п. 1.1. Договору №1, за даним Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю Товар в кількості та терміни, обумовлені нижче, а саме сою урожаю 2025 р. в кількості 30 000 кілограм +/- 10 % до 08.12.2025 року на склад Продавця.

У п. 2.1. Договору №1 сторони узгодили, що ціна за 1 кг. сої з ПДВ становить 19,50 грн.

04.12.2025 позивачем, на підставі накладної №57 від 04.12.2025, поставлено відповідачу Товар сою врожаю 2025 року в кількості 30180,00 кілограм на загальну суму 588 672,97 грн. відповідач прийняв товар без зауважень та без претензій щодо кількості та якості товару.

Товар доставлений на склад відповідача позивачем згідно з Товарно-транспортною накладною №04/12/25-1 від 04.12.2025.

Згідно платіжної інструкції №30 від 04.12.2025 відповідач частково розрахувався з позивачем в сумі 513 500,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору №2 за даним Договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю Товар в кількості та терміни, обумовлені нижче, а саме сою урожаю 2025 р. в кількості 30000 кілограм +/- 10 % до 20.12.2025 року на склад Продавця.

У п. 2.1. Договору №2 сторони узгодили, що ціна за 1 кг. сої з ПДВ становить 19,20 грн.

19.12.2025 позивачем, на підставі накладної №62 від 19.12.2025 поставлено відповідачу Товар сою врожаю 2025 року в кількості 30320,00 кілограм на загальну суму 582 416,88 грн. відповідач прийняв товар без зауважень та без претензій щодо кількості та якості товару.

Товар доставлений на склад відповідача перевізником згідно з Товарно-транспортною накладною №19/12/25-1 від 19.12.2025.

Відповідач частково розрахувався з позивачем згідно платіжної інструкції №54 від 19.12.2025 в сумі 200 000,00 грн., згідно платіжної інструкції №55 від 19.12.2025 в сумі 160 000,00 грн. та згідно платіжної інструкції №57 від 19.12.2025 в сумі 140 000,00 грн. Всього на суму 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.-3.2. Договорів оплата партії Товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5-х банківських днів з моменту отримання від Продавця рахунку на оплату Товару. До виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної на Товар в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 ПК України, Покупець сплачує Продавцю грошову суму коштів в розмірі 86 % вартості Товару. Залишок суми сплачується на протязі 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної.

Згідно з п. 6.2. Договорів продавець за Даним Договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату Товару сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної Продавцем поставки в грошовій формі.

Відповідно до п. 6.8. Договорів сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується на 3 (три) роки.

Договори підписані сторонами та скріплені печатками.

Залишок суми за поставлений товар за Договором №1 складає 75 172,97 грн (588 672,97 грн - 513 500,00 грн).

04.12.2025 позивач склав податкову накладну №61 та відправив її на реєстрацію. Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної від 23.12.2025 податкова накладна зареєстрована 23.12.2025.

Відповідно 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної спливають 30.12.2025, але відповідач кошти не сплатив.

Залишок суми за поставлений товар за Договором №2 складає 82 416,88 грн (582 416,88 грн - 500 000,00 грн).

19.12.2025 позивач склав податкову накладну №66 та відправив її на реєстрацію.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної від 29.12.2025 податкова накладна зареєстрована 29.12.2025.

Відповідно 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної спливають 05.01.2026, але відповідач кошти не сплатив.

30.01.2026 позивач та відповідач підписали акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.12.2025 - 30.01.2026 року. Акт підписаний електронними підписами у системі "Вчасно". Відповідач підписав акт звірки без зауважень та не заперечував суму основного боргу, але заборгованість не погасив.

15.01.2026 позивач направив відповідачеві претензію №3 якою пропонував сплатити борг з урахуванням пені. Претензія направлена через Укрпошту, але не вручена відповідачеві, конверт повернувся.

07.02.2026 позивач направив відповідачеві повторно претензію №4 від 06.02.2026, якою пропонував сплатити борг з урахуванням пені. Претензія направлена Новою поштою та 09.02.2026 вручена відповідачеві. На претензію відповідач відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Розрахунок суми основної заборгованості за договорами купівлі-продажу: 75 172,97 грн + 82 416,88 грн = 157 589,85 грн.

Крім того, позивач нарахував 69 606,74 грн пені та 1 144,22 грн - 3 % річних.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договори поставки сторони погодили всі їх істотні умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суд установив, що ТОВ "НІК ОІЛ" та ФГ "Агроперспектива" укладено договори купівлі - продажу, відповідно до яких позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 171 089,85 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд установив, що реєстрація податкової накладної відбулася 23.12.2025, отже строк виконання грошового зобов`язання відповідача в частині сплати 75 172,97 грн за Договором №1 є таким, що настав.

Суд установив, що реєстрація податкової накладної відбулася 29.12.2025, отже строк виконання грошового зобов`язання відповідача в частині сплати 82 416,88 грн за Договором №2 є таким, що настав.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд установив, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 1 013 500,00 грн, внаслідок чого у ТОВ "НІК ОІЛ" утворилася заборгованість у загальній сумі 157 589,85 грн.

Відповідач доказів повної оплати поставленого за договором товару не надав.

Отже, наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 157 589,85 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 144,22 грн, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позивач нарахував 3% річних у розмірі 1 144,22 грн, а саме:

- 568,43 грн на суму заборгованості 75 172,97 грн за період з 31.12.2025 по 01.04.2026;

- 575,79 грн на суму заборгованості 82 416,88 грн за період з 07.01.2026 по 01.04.2026.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, в межах, визначених позивачем, та вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо стягнення 69 606,74 грн пені, господарський суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 6.2. Договорів сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної продавцем поставки в грошовій формі.

Сторони у п. 6.8. Договору погодили, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується на 3 (три) роки.

Позивач нарахував пеню у розмірі 69 606,74 грн, а саме:

- 34 579,57 грн на суму заборгованості 75 172,97 грн за період з 31.12.2025 по 01.04.2026;

- 35 027,17 грн на суму заборгованості 82 416,88 грн за період з 07.01.2026 по 01.04.2026.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договорів, за загальний період прострочення виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання у розмірі 69 606,74 грн, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Водночас, незалежно від того в якому розмірі визначено пеню в договорі, розмір її стягнення не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Абзац 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України в редакції Закону України від 09.01.2025, введеного в дію 28.08.2025, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Тобто сторонам надано можливість визначити у договорі розмір пені менший, ніж визначено законом. Тож у випадку, коли у договорі встановлено розмір пені більший, ніж у ч. 3 ст. 549 ЦК, то стягненню в судовому порядку підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За перерахунком суду сума пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в межах періодів, визначених позивачем, становить:

- 5 746,10 грн на суму заборгованості 75 172,97 грн за період з 31.12.2025 по 01.04.2026;

- 5 809,83 грн на суму заборгованості 82 416,88 грн за період з 07.01.2026 по 01.04.2026.

Суд перевірив нарахування пені та встановив, що її розмір, обчислений у межах подвійної облікової ставки НБУ, становить 11 555,93 грн.

Тому розмір пені, який підлягає стягненню в межах періодів розрахунку позивача, становить 11 555,93 грн.

В іншій частині в сумі 58 050,81 грн пеня нарахована позивачем безпідставно, тому стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач також заявив про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження надання правничої допомоги, позивач надав суду ордер на надання правничої допомоги серія ВА №1144933 від 26.03.2026, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №260/Н від 05.02.2007, договір про надання правничої (правової) допомоги №2 від 24.03.2026, акта наданих послуг від 01.04.2026.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, крім витрат із сплати судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція, викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

За умовами договору про надання правничої допомоги №2 від 24.03.2026 (далі - Договір) сторони узгодили таке:

- Адвокат має право: подавати та підписувати від імені Клієнта будь-які заяви та клопотання (як письмові, так і усні), що стосуються виконання даного Договору, в тому числі позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд рішень за нововиявленими та/або виключними обставинами, відзиви, відповіді на відзиви, пояснення, заперечення на позовні заяви та скарги; подавати та підписувати заяви про відмову позивача від позову, заяви про визнання позову, укладати мирові угоди; отримувати дозволи, довідки, рішення компетентних органів, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, витяги та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом, а також інші документи - в разі виникнення такої потреби; отримувати та здавати поштові відправлення (офіційні повідомлення, судові повістки тощо); розписуватися від імені Клієнта в межах цього Договору; знайомитися з матеріалами справи (в тому числі у суді та інших правоохоронних органах); брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні; давати усні та письмові пояснення компетентним установам (органам) в разі виникнення такої необхідності; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що можуть виникнути в ході реалізації повноважень за Договором (у тому числі при здійсненні судочинства); оскаржувати дії органів та посадових осіб у позасудовому чи судовому порядку (в тому числі у вищестоящому органі, у керівника, в судових органах будь-якої з ланок, - з усіма правами та обов`язками, передбаченими процесуальним законодавством для будь-якого із учасників процесу); здійснювати необхідні платежі, в тому числі сплачувати судовий збір, та нести інші витрати (у т.ч. судові) при виконанні Договору; користуватися всіма правами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" включаючи, але не обмежуючись, пред`являти до виконання виконавчі документи; підписувати та подавати заяви: про відкриття виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження, про скасування арешту майна, про накладання арешту на майно, про повернення виконавчого документа стягувачу; знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії; подавати додаткові матеріали; заявляти клопотання; брати участь у проведенні виконавчих дій; давати усні і письмові пояснення в процесі здійснення виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного та/або приватного виконавця; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, для виконання даного Договору (п. 3 Договору);

- консультування Клієнта щодо порядку подання позовної заяви та необхідного переліку документів щодо підготовки позовної заяви, підготовка позовної заяви, подання позовної заяви до суду, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції в незалежності від кількості судових засідань, становить - 15 000,00 грн (п. 6 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 (дванадцяти) наступних календарних місяців.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Замовника.

Згідно з актом наданих послуг від 01.04.2026 Адвокат надав послуги згідно з договором №2 про надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2026, а саме: консультування Клієнта щодо порядку подання позовної заяви та необхідного переліку документів щодо підготовки позовної заяви, підготував позовну заяву, подав позовну заву до суду, а Клієнт прийняв такі послуги та зобов`язався їх оплатити в сумі 15 000,00 грн протягом 10 банківських днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Кулібаба Михайло Іванович на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВА №1144933 від 26.03.2026 та договору про надання правничої (правової) допомоги №2 від 24.03.2026.

Отже, у цьому випадку встановлення сторонами в умовах угоди про надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Дослідивши надані суду копії договору про надання правничої допомоги, акта наданих послуг від 01.04.2026, ураховуючи складення та підписання позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про реальність надання адвокатом Кулібабою М.І. правничої допомоги позивачу у цій справі.

На підставі вищенаведеного, враховуючи розумність суми витрат та їхню співмірність із складністю справи, відповідність суми витрат критеріям реальності і розумності, з урахуванням предмету позову у справі, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (часткового задоволення позову), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, за п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги на 74,58% від ціни позову, тому суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 11 187,00 грн. Решта витрат на правову допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" (код ЄДР 36466372, пр. Інженерів, 11, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25014) на користь Фермерського господарства "Агроперспектива" (код ЄДР 32986504, вул. Молодіжна, 8/1, Знам`янська ТГ, село Петрове, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27450) грошові кошти в сумі 170 290,00 грн, з яких 157 589,85 грн - сума основного боргу, 11 555,93 грн - пеня, 1 144,22 грн - 3 % річних, а також судовий збір у розмірі 2 554,48 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 11 187,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв`язку.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.