Ухвала суду № 137335289, 11.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" червня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/883/26

Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полістіл» про забезпечення позову такої особи до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВН Плюс» про стягнення 2427840,33грн, без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полістіл» (далі позивач, ТОВ «Полістіл») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВН Плюс» (далі відповідач, ТОВ «НВН Плюс») про стягнення 2 427 840,33грн, з яких: 1 746 325,87грн основний борг; 262590,69грн - 25% річних за період з 19.08.2025 по 25.03.2026; 64 431,90грн - втрати від інфляції за період з 19.08.2025 по 25.03.2026; 31 510,88грн - 3% річних за період з 19.08.2025 по 25.03.2026; 322980,99грн - пеня за період з 19.08.2025 по 25.03.2026.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки від 07.07.2025 №25-07/07.2П.01 в частині оплати переданого товару в установлений договором строк (а.с.1-5).

Разом із поданням позову, 27.03.2026 позивачем подано заяву про забезпечення відповідного позову (а.с.7-11), яку задоволено частково ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2026: накладено арешт у сумі 2 427 840,33грн на грошові кошти, що належать ТОВ «НВН Плюс»; відмовлено у задоволені заяви ТОВ «Полістіл» (вх.№17/26 від 27.03.2026) в частині накладення арешту на все майно ТОВ «НВН Плюс» в межах ціни позову; зобов`язано ТОВ «Полістіл» внести на депозитний рахунок Господарського суду Київської області зустрічне забезпечення у розмірі 218505,63грн (а.с.72-76). Відповідна ухвала оскаржена до суду апеляційної інстанції; судове рішення за результатами перегляду в апеляційній інстанції відповідної ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень не внесено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (а.с.84-86), а ухвалою від 18.05.2026, що занесена до проколу засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2026 о 10:00 (а.с.189-190).

09.06.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій ТОВ «Полістіл» просить:

- накласти арешт у межах ціни позову у розмірі 2 427 840,33грн на майно, що належить ТОВ «НВН Плюс» - сировину (в тому числі, але не виключно: рулони сталі, оцинкований метал, металопрокат тощо) та готову продукцію (товарні запаси), що перебувають на складах, у виробничих приміщеннях або на території за адресами: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 53; м. Київ, вул. Радищева, буд. 2 ;

- заборонити ТОВ «НВН Плюс» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження (в тому числі, але не виключно: продажу, передачі в заставу, дарування, переуступки прав, вивезення з території охорони чи передачі на переробку або реалізацію третім особам) сировини (в тому числі, але не виключно: рулони сталі, оцинкований метал, металопрокат тощо) та готової продукції (товарних запасів) в межах суми позову 2 427 840,33грн, що належать ТОВ «НВН Плюс» та знаходяться за адресами: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 53 та м. Київ, вул. Радищева, буд. 2.

Заявляючи про застосування заходів до забезпечення позову, позивач вказує, що у відповідача відсутні грошові кошти у достатньому розмірі на рахунках, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням, у разі його ухвалення на користь позивача. Так, як вказує позивач, під час виконання ухвали суду від 30.03.2026 про накладення арешту на грошові кошти відповідача у виконавчому проваджені №80644348 не виявлено достатньо грошових коштів на рахунках, на які можна було б звернути стягнення, отже, не накладення арешту на майно відповідача може зробити неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Також, позивач вказує, що на частину майна відповідача накладено обтяження інших кредиторів, тому цінна сировина й товарна продукція залишаються єдиними засобами, за рахунок яких позивач в подальшому матиме можливість виконати рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь позивача. Також, позивач повідомив про скасування ухвали суду від 30.03.2026 у даній справі в частині накладення арешту на грошові кошти за наслідками її перегляду в апеляційному порядку.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. В силу ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 ГПК України).

З системного аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що вжиття заходів щодо забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент розгляду справи та подальшого виконання рішення.

Так, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку оцінює їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №911/9/24).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Як вбачається з листа приватного виконавця Трофименка М.М. від 20.04.2026 вих.№2184 у виконавчому проваджені №80644348 ним вжиті заходи щодо виявлення рахунків боржника ТОВ «НВН Плюс», що відкритті в банківських установах та встановлено, що на рахунку перебувають грошові кошти у розмірі: в АТ «ПУМБ» - 156 258,09грн; в АТ КБ «Приватбанк» - 11 390,86грн. Приватний виконавець Трохименко М.М. повідомив, що ним вживаються заходи щодо повного фактичного виконання ухвали суду від 30.03.2026, якою на кошти боржника у даній справі накладено арешт.

З висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 щодо застосування правового висновку, викладеного в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, вбачається, що: «наведений у зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову».

Суд зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Отже, сам факт звернення із заявою позивача про забезпечення позову не звільняє його від обов`язку доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідних заходів. При цьому, подання позову майнового характеру автоматично не створює правових підстав для застосування заходів його забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти або майно відповідача. Так само і значний розмір позовних вимог не свідчать про існування загрози невиконання рішення суду без наведення конкретних обставин, які б вказували на ризики ухилення від виконання рішення суду, у разі його ухвалення на користь позивача.

Між тим, надані позивачем докази не свідчать про намір відповідача реалізувати майно з метою не виконання у майбутньому рішення суду у даній справі у разі задоволення заявлених вимог. Вимоги інших кредиторів, адресовані відповідачу, факт застави частини майна відповідача не свідчать про те, що рішення суду у подальшому неможливо буде виконати.

При цьому, вимагаючи накладення арешту саме на певний вид активів позивача сировину та готову продукцію, позивач посилається на наявність такого майна згідно повідомлення Головного управління ДПС у Київській області про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність ТОВ «НВП Плюс», датоване 19.04.2021Ґ, отже, фактично не є актуальним на момент звернення із заявою. Поряд з цим, відповідна сировина та готова продукція не є предметом спору у даній справі, тому арешт саме такого виду майна, у разі його виявлення, не є виправданим, зважаючи на те, що наявність сировини дозволить відповідачу продовжувати виробництво та отримувати прибуток, а готову продукцію відповідач може відчужити з метою отримання прибутку, що дозволить йому виконати свої зобов`язання перед іншими особами, позивачем; арешт саме такого майна, без виявлення іншого майна, на яке можливо звернути стягнення у разі задоволення позову, може спричинити негативні наслідки для відповідача у вигляді неможливості продовжувати виробничу діяльність у певний проміжок часу.

Зважаючи на вищевикладені обставини, у задоволенні поданої заяви суд відмовляє.

Згідно ч.ч.6, 8 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Полістіл» про забезпечення позову (вх.№5248 від 09.06.2026).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова