Рішення № 137335216, 09.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026Справа № 910/15666/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Акціонерного товариства «Банк Альянс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінатрон-Груп»

про стягнення 24 172 929,70 грн

за участю представників:

від позивача: Салівон В. І.

від відповідача: Цілованська-Луференко Я. Л.

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», позивач) до Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 24 172 929,70 грн за договором про надання гарантії № 751-25 від 05.02.2025.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що банк порушив взяті на себе зобов`язання зі сплати гарантійних коштів за договором про надання гарантії № 751-25 від 05.02.2025, яким забезпечувалося виконання основного зобов`язання - договору підряду № 01/160-24 від 02.12.2024, укладеного між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Дінатрон-Груп».

У позові ПрАТ «НЕК «Укренерго» просить стягнути з відповідача банківську гарантію в сумі 24 153 077,86 грн та 3% річних у сумі 19 851,84 грн, що разом складає 24 172 929,70 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2026 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2026 до розгляду справи була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінатрон-Груп» (далі - ТОВ «Дінатрон-Груп», третя особа), яка у спірних правовідносинах є принципалом за вказаною банківською гарантією та до якої банк може пред`явити зворотну вимогу про стягнення гарантійних коштів.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що в діях банку відсутнє порушення зобов`язання за договором гарантії, оскільки неналежне виконання ТОВ «Дінатрон-Груп» (принципалом) умов договору підряду № 01/160-24 від 02.12.2024 (основного зобов`язання) позивачем не доведене, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі № 910/14914/25 вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які платежі за вимогами ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання гарантії № 751-25 від 05.02.2025. Також відповідач зазначив, що в разі здійснення сплати гарантом вимоги бенефіціара без належних правових підстав (в т.ч. без настання гарантійного випадку) банк може втратити право на отримання регресного відшкодування відповідно до ст. 569 ЦК України.

Третя особа (ТОВ «Дінатрон-Груп») у письмових поясненнях по суті позову вказала, що вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» ґрунтуються на спірній правовій підставі, оскільки у справі № 910/14914/25 за позовом «Дінатрон-Груп» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання недійсним одностороннього правочину досліджується питання щодо розірвання договору підряду (основного зобов`язання), забезпеченого гарантією.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.03.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи до суду не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 02.12.2024 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» (замовник) та ТОВ «Дінатрон-Груп» (підрядник) був укладений договір підряду № 01/160-24 (далі - договір підряду), предметом якого є реконструкція ІІС 330 кВ «Чернігівська» із влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-2, Чернігівська область, Чернігівський р-н., с. Хмільниця - комплекс будівель та споруд (ПС-330 кВ), що складається з проектних робіт, постачання обладнання (устаткування) та будівельних робіт (п. 1.1 договору).

05.02.2025 АТ «Банк Альянс» (гарант, банк) та ТОВ «Дінатрон-Груп» (принципал) уклали договір про надання гарантій (гарантійна лінія) № 751-25 (далі - договір гарантії), яким забезпечувалось, зокрема, виконання вказаного договору підряду.

Пунктом 2.1 договору гарантії визначено, що цей договір регулює взаємовідносини сторін, їх права та обов`язки щодо надання банком на підставі заяви принципала гарантій на користь бенефіціара для забезпечення виконання принципалом зобов`язань за договорами, а саме - за договором Реконструкція ПС 330 кВ «Чернігівська» із влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора АТ-2, Чернігівська область, Чернігівський р-н., с. Хмільниця - комплекс будівель та споруд (ПС-330 кВ), укладеним 02.12.2024 між принципалом та бенефіціаром - ПрАТ «НЕК «Укренерго», на умовах та у порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до умов договору гарантії та умов відповідної заяви гарант надає на користь бенефіціарів гарантію/гарантії, в яких, в тому числі визначаються умови гарантій та перелік документів, що будуть підставою для здійснення банком платежу за гарантією. Гарант зобов`язується надати на користь бенефіціара гарантію/гарантії протягом 3 банківських днів з моменту отримання від принципала належним чином оформленої заяви та документів, відповідно до умов цього договору та законодавства України. Сторони досягли згоди, що обсяг та умови зобов`язань гаранта за кожною гарантією визначається у відповідній гарантії, яка надається гарантом на підставі заяви принципала.

Згідно з п. 2.2 договору гарантії банк встановлює принципалу наступний розмір ліміту, в межах та протягом строку дії якого банк прийматиме на себе зобов`язання щодо надання гарантій на умовах та у порядку, визначених цим договором - 67 961 386,91 грн. При цьому принципал має право звернутись до банку з метою надання кожної нової гарантії у випадку, якщо сума зобов`язань за такою гарантією, яку пропонується надати банку, дорівнює або є меншою за різницю між розміром ліміту, встановленого у п. 2.2. цього договору, та загальною сумою фактично взятих на себе банком зобов`язань за наданими гарантіями, строк виконання зобов`язань за якими не настав на день надання кожної нової гарантії, та сумами гарантій, за якими банком було здійснено оплату і не отримано відшкодування від принципала.

Відповідно до п. 2.4 договору гарантії строк дії встановленого ліміту, що зазначений у п. 2.2 цього договору становить - з 05.02.2025 по 01.10.2025 включно.

За змістом п. 2.7 договору гарантії банк за цим договором приймає на себе зобов`язання щодо надання, на умовах та у порядку, визначеному в цьому договорі, гарантій на користь бенефіціарів за наступних умов: вид гарантій, які можуть надаватися банком - гарантії повернення авансового платежу; сума за кожною окремою гарантією та в сукупності за всіма виданими чинними діючими гарантіями не повинна перевищувати 67 961 386,91 грн; основне зобов`язання відповідає вимогам законодавства України та умовам заяви принципала; у випадку, якщо банк не застосував процедуру, передбачену розділом 5 цього договору.

Графік надання гарантій в рамках ліміту: не раніше 04.02.2025 року загальна сума гарантій, наданих в рамках ліміту, складає - 17 337 766,23 грн; не раніше 24.02.2025 загальна сума гарантій, наданих в рамках ліміту, складає - 41 490 844,09 грн; не раніше 27.03.2025 загальна сума гарантій, наданих в рамках ліміту, складає - 67 961 386,91 грн.

Гарантія вважається наданою та набирає чинності з дня або події або обставини, вказаних в гарантії, якщо інше не передбачено умовами основного зобов`язання та гарантії. Умови надання гарантій в рамках цього договору відповідають вимогам основного зобов`язання, заяви, в т.ч. гарантія надається безвідклична та безумовна (п. 2.8, 2.9 договору гарантії).

Пунктом 4.2.1, 4.2.3 договору гарантії визначено, що гарант зобов`язується на умовах положень цього договору, після подання принципалом належним чином оформленої заяви про надання гарантії за зразком, наведеним у додатку № 1 до цього договору (при кожному зверненні із проханням про надання банком гарантії), надання принципалом всіх необхідних документів відповідно до умов основного зобов`язання, виконання принципалом умов п. 2.5 цього договору, дотримання вимог п. 2.7 цього договору та у випадку, якщо умови основного зобов`язання відповідають вимогам чинного законодавства України та цього договору, видавати на умовах цього договору на користь бенефіціарів гарантії шляхом передачі гарантії/гарантiй на суму та із змістом, що наведені у заяві/заявах про надання гарантії. Виконати зобов`язання перед бенефіціаром в розмірі, в порядку, у випадках та на умовах, визначених умовами гарантії.

Відповідно до п. 7.1 договору гарантії у разі одержання банком вимоги бенефіціара: банк перевіряє достовірність отриманої від бенефіціара вимоги (разом із документами, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії), а також те, що вона становить належне представлення (п. 7.1.1).

У п. 7.1.4 договору гарантії передбачено, що в разі встановлення банком належного представлення вимоги банк виконує зобов`язання за гарантією у порядку, визначеному чинним законодавством України та на умовах і в строки для оплати вимоги, передбачені гарантією (сплачує кошти згідно з реквізитами, зазначеними в гарантії, якщо інші реквізити не визначені у вимозі). Одержана гарантом вимога від бенефіціара про сплату грошової суми, що відповідає умовам наданої гарантії, є достатньою підставою для сплати коштів бенефіціару за гарантією. Гарант не відповідає перед принципалом за наслідки виконання вимоги, причиною пред`явлення якої стали безпідставні та/або неправомірні дії бенефіціара або його представників - посадових та уповноважених осіб та або третіх осіб.

Згідно з п. 10.1 договору гарантії цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) та скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання вказаного договору гарантії 28.03.2025 між АТ «Банк Альянс» (гарант) та АТ «НЕК «Укренерго» (бенефіціар) укладено гарантію виконання зобов`язань № 751-25/3, якою забезпечувалося виконання ТОВ «Дінатрон-Груп» (принципал) зобов`язань в частині авансу за договором підряду № 01/160-24 від 02.12.2024, гарант безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити бенефіціару грошову суму у розмірі 26 470 542,82 грн протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що принципал не виконав або неналежно виконав зобов`язання на суму авансового платежу або виконав вимоги бенефіціара щодо повернення авансового платежу у випадках та на умовах, передбачених договором. Ця гарантія є безвідкличною та безумовною. Безумовна гарантія - гарантія, за якою гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Відповідно до змін № 1 від 10.09.2025 до умов гарантії виконання зобов`язань № 751-25/3 від 28.03.2025, укладених між сторонами, ця гарантія набирає чинності з 28.03.2025 та діє до 31.01.2026 (включно).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.11.2025 у зв`язку з порушенням принципалом (ТОВ «Дінатрон-Груп») основного зобов`язання щодо своєчасного виконання робіт за договором підряду, бенефіціар - АТ «НЕК «Укренерго» направив АТ «Банк Альянс» вимогу № 01/712025 від 20.11.2025 про сплату коштів за гарантією виконання зобов`язань № 751-25/3 від 28.03.2025 в сумі 24 153 077,86 грн.

24.11.2025 банк розглянув вимогу позивача та відмовив йому у виплаті гарантії (лист № 05/8693) з тих причин, що ТОВ «Дінатрон-Груп» не погодилося з підставами, які передували направленню вимоги до банку, та вважало поведінку бенефіціара неналежною, а дії такими, що штучно перешкоджають виконанню принципалом власних зобов`язань. Також принципал повідомив банк про намір звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та отримати відповідне рішення суду про забезпечення позову, яке передбачатиме заборону AT «Банк Альянс» здійснювати будь-які виплати за вимогами.

Указані обставини, встановлені судом, учасниками справи не заперечувалися, спір між сторонами виник з приводу наявності (відсутності) підстав для сплати відповідачем гарантійних коштів на користь позивача за договором банківської гарантії.

Частинами 1, 2 ст. 565 ЦК України визначено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).

Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Гарантія може бути відкличною або безвідкличною. Безвідклична гарантія це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Положення).

За змістом ст. 561 ЦК України, п. 27 Положення гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Згідно з п. 62 Положення бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено). Банк бенефіціара (резидент) після отримання від банку-гаранта платежу за гарантією: зараховує кошти на поточний або розподільчий рахунок бенефіціара, якщо в банку відкрито рахунок, або здійснює переказ коштів за реквізитами, отриманими від бенефіціара, або банку бенефіціара, або іншого авізуючого банку, якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому банку (п. 63 Положення).

Відповідно до п. 11, 12 Положення представлення означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту. Положенням також надано визначення належному представленню представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія.

При цьому для визначення належності представлення необхідно керуватись саме умовами виданої банком банківської гарантії (висновок Верховного Суду в постанові від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19).

Також згідно з п. 57 Положення (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)). Під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою. Аналогічний висновок сформульований у постанові Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20.

Відтак, отримавши вимогу, банк (гарант) повинен перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною. При цьому ані ЦК, ані Положення № 639 не покладають на гаранта обов`язок звертатися до бенефіціара із запитами або уточнювати інформацію щодо вимоги в інший спосіб (п. 62 постанови Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25).

У даному випадку судом встановлено, що вимога АТ «НЕК «Укренерго» № 01/712025 від 20.11.2025 про сплату коштів була представлена позивачем в період дії гарантії, містить твердження про те, що принципал не виконав зобов`язання на суму авансового платежу, а також вимогу бенефіціара щодо повернення авансового платежу на умовах договору. Зазначена вимога підписана уповноваженою особою бенефіціара.

Водночас встановлено, що подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших вимог гарантією виконання зобов`язань № 751-25/1 не передбачалося.

За таких обставин суд вважає, що вимога бенефіціара № 01/712025 від 20.11.2025 відповідала умовам гарантії виконання зобов`язань №751-25/3 та була належно представлена позивачем.

Разом з тим, як вже встановлено судом, банк відмовив позивачу у сплаті гарантійних коштів у зв`язку з тим, що принципал не погоджується з діями бенефіціара, що передували направленню вимоги до банку, та оскаржує їх в суді.

Однак у спірних правовідносинах суд керується положеннями ст. 565 ЦК України, яка визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. У відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, яке не залежить від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала.

Хоча у механізмі забезпечувального інституту гарантії беруть участь три суб`єкти - бенефіціар, принципал та гарант, зазначені вище правочини не зв`язують всіх їх одночасно. Так, договір між бенефіціаром і принципалом, з якого виникає основне зобов`язання, зв`язує лише бенефіціара і принципала, але не гаранта. Договір між принципалом і гарантом зв`язує лише принципала і гаранта, але не бенефіціара. Односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов`язки лише для гаранта (частина третя статті 202 ЦК України), а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов`язанні.

Таким чином забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак, і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Також під час вирішення даного спору суд враховує позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20, якою ОП відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.06.2021 № 910/16898/19, та вказала про те, що гарант не вправі робити власні висновки щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.

Виходячи з викладеного, законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов`язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.

Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 ЦК України), слугує меті ідентифікації порушення зобов`язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов`язок гаранта перевіряти таке порушення (висновок, викладений у п. 51-54 постанови ОП ВС від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20).

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в п. 65 постанови від 11.02.2026 у справі № 910/1543/25, вимога бенефіціара (разом з документами, якщо вони передбачені умовами гарантії) має лише зовні (формально) відповідати встановленим гарантією умовам. Відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником (принципалом) не є підставою для відмови гаранта від платежу. Гарант не повинен встановлювати факт порушення принципалом основного зобов`язання, зокрема, детально аналізувати зміст доданих до вимоги документів, при прийнятті рішення про виплату за гарантією.

При цьому призначенням інституту гарантії (пар. 4 гл. 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов`язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (гл. 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала (п.59 постанови Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20).

Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання або за відсутності передбачених основним договором підстав звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами гл.83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК.

Таким чином суд дійшов висновку, що обставини порушення принципалом своїх зобов`язань за договором підряду не входять до предмету дослідження у цій справі, оскільки до обов`язків гаранта не входить встановлення таких фактів при прийнятті рішення про виплату за гарантією.

Заперечуючи проти позову, відповідач також стверджував, що не може здійснити сплату гарантійних коштів на користь бенефіціара, оскільки ухвалою суду від 17.12.2025 у справі № 910/14914/25 було забезпечено позов шляхом заборони банку здійснювати будь-які виплати за вимогами бенефіціара по гарантії № 751-25 від 05.02.2025, а в разі здійснення такої сплати гарантом без належних правових підстав, банк може втратити право на отримання регресного відшкодування згідно статті 569 ЦК України.

З приводу наведених тверджень відповідача суд встановив, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/14914/25 за позовом ТОВ «Дінатрон-Груп» до ПрАТ «НЕК «Укренерго», АТ «Банк Альянс» про визнання недійсним повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору підряду; зобов`язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» погодити проектно-кошторисну документацію по об`єкту; визнання укладеною додаткової угоди; визнання такою, що не підлягає виконанню, гарантії за договором про надання гарантії (гарантійна лінія) № 751-25 від 05.02.2025, укладеним між ТОВ «Дінатрон-Груп» та АТ «Банк Альянс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у вказаній справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026, позов ТОВ «Дінатрон-Груп» був забезпечений шляхом заборони АТ «Банк Альянс» здійснювати будь-які платежі за вимогами ПрАТ «НЕК «Укренерго» за договором про надання гарантії № 751-25 від 05.02.2025, укладеним між ТОВ «Дінатрон-Груп» та АТ «Банк Альянс» у забезпечення виконання умов договору підряду від 02.12.2024 № 01/160-24, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Проте постановою Верховного Суду від 30.04.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 910/14914/25 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Дінатрон-Груп» про забезпечення позову відмовлено.

Отже заходи забезпечення позову наразі не діють, при цьому на час звернення позивача з вимогою та на момент настання строку виконання зобов`язання гаранта жодних заборон чи перешкод у виконанні зобов`язання у банку не існувало, як і на час звернення позивача з цим позовом до суду, відтак, суд вважає, що вказані обставини не є підставою для відмови банку у сплати коштів за банківською гарантією, а наявність судового спору у справі № 910/14914/25 не впливає на результати розгляду цієї справи.

Враховуючи викладене доводи відповідача не спростовують наявності обов`язку у банку здійснити виплату гарантійних коштів за вимогою позивача № 01/712025 від 20.11.2025. Такий обов`язок гарант мав виконати протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги (20.11.2025), тобто до 25.11.2025 (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки доказів належної сплати банківської гарантії в сумі 26 470 542,82 грн відповідач не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з АТ «Банк Альянс» грошових коштів у вказаній сумі.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 19 851,84 грн за період з 26.11.2025 по 05.12.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 625 ЦК України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Тобто, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання, у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 19 851,84 грн.

Отже, на підставі викладеного, з`ясувавши фактичні обставини справи у сукупності з наданими сторонами доказами, господарський суд дійшов висновку, що позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «Банк Альянс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінатрон-Груп» про стягнення 24 172 929,70 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 ідентифікаційний код 00100227) грошові кошти за гарантією в сумі 24 153 077 (двадцять чотири мільйони сто п`ятдесят три тисячі сімдесят сім) грн 86 коп., 3% річних у сумі 19 851 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн 84 коп. та судовий збір у сумі 290 075 (двісті дев`яносто тисяч сімдесят п`ять) грн 16 коп.

Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 9 червня 2026 року.

Повне судове рішення складене 12 червня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К. І.