Ухвала суду № 137335041, 10.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

10.06.2026Справа № 910/6480/26

Суддя Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10

про визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним між сторонами попередній договір купівлі - продажу об`єкта малої приватизації - нежитлової будівлі (літ. Л) загальною площею 21,7 кв.м за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 1, що обліковується на балансі КП "Печерськсервіс", в редакції наведеній позивачем в позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на тривалу бездіяльність відповідача як органу приватизації в частині реалізації рішення Київської міської ради № 6929/6970 від 13.07.2023 року та обов`язку з укладення з позивачем як орендарем попереднього договору купівлі - продажу об`єкта приватизації згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Суд зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є немайнова вимога про визнання укладеним договору, тобто звернувшись через систему "Електронний суд" до суду в травні 2026 року з позовом з вимогами немайнового характеру позивач з урахуванням змісту заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн. (3328,00 грн.*0,8).

Натомість, з поданої позивачем в якості доказу сплати судового збору квитанції № 0852-7229-0142-2058 від 29.05.2026 року вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено лише частину судового збору в розмірі 1331,20 грн., тобто недоплата становить 1331,20 грн.

Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, позовна заява повинна містити відповідно до п. 5 ч. 3 вказаної статті - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відповідно до п. 8 ч. 3 вказаної статті - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В свою чергу статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною 7 згідно із Законом України № 4833-IX від 07.04.2026 року (набрав чинності з 24.04.2026), відповідно до якої у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Окрім цього, приписами частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Як встановлено судом, в позовній заяві не зазначено реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність, а також не надано документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Також позивачем за умови посилання в тексті позовної заяви на рішення КМР № 6929/6970 від 13.07.2023 року, накази від 27.10.2025 року № 6/5-ПР та від 03.04.2026 року № 18/5-ПР до позовної заяви не додані як копії вказаних документів, так і докази неможливості їх надання або відмови відповідача від надання таких копій на звернення позивача.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву гр. ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити гр. ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити гр. ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з відміткою банку про виконання);

- подання до суду письмових пояснень (заяви) з реквізитами рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність, з доданим документом, що підтверджує наявність такого рахунку;

- подання до суду належним чином засвідчених копій рішення КМР № 6929/6970 від 13.07.2023 року, наказів від 27.10.2025 року № 6/5-ПР та від 03.04.2026 року № 18/5-ПР.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон