Ухвала суду № 137334915, 01.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/61/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.06.2026 Справа № 908/1059/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/1005/26

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» (69118, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Українця Володимира, будинок 5-Б, приміщення 107 ЄДРПОУ 42324375)

до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 )

про стягнення вартості частки учасника який вийшов з товариства

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» , до відповідача 2: ОСОБА_2 , до відповідача 3: ОСОБА_3 про стягнення вартості частки учасника який вийшов з товариства в сумі 71 454 600,00 грн. (сімдесят один мільйон чотириста п`ятдесят чотири тисячі шістсот гривень 00 копійок).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.04.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1059/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Також 05.05.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову вх.№ 9966/08-08/26.

В обґрунтування цієї заяви заявник стверджує, що Відповідач протягом 30 днів з моменту виходу учасника мав надати йому інформацію про вартість частки, розрахунок цієї вартості та усі документи необхідні для проведення розрахунку (його перевірки). Станом на 31.03.2025 Товариство мало подати квартальну фінансову звітність, як воно це робило в попередні роки (2024, 2023). Однак, після виходу Позивача 01.04.2025 квартальну фінансову звітність Товариство подавати перестало взагалі. Очевидно, що Щербатенки зробили це навмисно аби Позивач не міг на неї посилатись для розрахунку вартості своєї частки і для того аби модифікувати її шляхом майбутніх маніпуляцій. Також позивач стверджує Тож позивач стверджує,що всі дії відповідачем навмисно спрямовані на ряд умисних дій щодо зменшення основних засобів товариства та виведення активів.

Дослідивши матеріали заяви, судом вирішено призначити заяву до розгляду в підготовчому засіданні.

01.06.2026 представник позивача з`явився в судовому засіданні. Була оголошена заява про вжиття заходів забезпечення позову,оголошені правові підстави та обґрунтована тим, що не накладення арешту на майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому значно ускладнить або взагалі унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень.

Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже оцінюючи ризики наслідків заходів по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на майно: до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у даній справі заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІТРАН», ідентифікаційний код 42324375 (далі також «Товариство») в особі загальних зборів приймати рішення з питань звільнення та призначення виконавчого органу (директора) Товариства, зміни найменування Товариства, зміни місцезнаходження Товариства, зміни інформації для здійснення зв`язку з Товариством, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення Товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення Товариства, порядку розподілу між учасниками Товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу Товариства.

-накласти арешт на належну ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» (ідентифікаційний код: 42324375), у загальному розмірі 100%

-заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН», (ідентифікаційний код: 42324375), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну керівника або відомостей про керівника, про зміну органів управління товариства, про зміну найменування товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну інформації для здійснення зв`язку, проводити передачу реєстраційної справи товариства, окрім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

-накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_2 відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 71 454 600,00 гривень.

-накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_3 відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 71 454 600,00 гривень.

Суд може вважати за доцільне тоді коли майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. До того ж суд вважає,що станом на день звернення не вбачається причин для забезпечення позову та вважає їх передчасними.

Важливо, що особа, яка заявляє заяву про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 27 постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування забезпечення позову та його певного виду. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

За приписами ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, докази. При цьому, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна зазначити підстави звернення з заявою про забезпечення позову та надати їм належне обґрунтування. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

За таких обставин, враховуючи необґрунтованість заяви та недоведеність належними та достатніми доказами зазначених у ній обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1059/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Т.А. Азізбекян