Рішення № 137334587, 03.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2026 р. Cправа № 902/216/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.

за участю представників:

позивача - Гуртовенко Роман Михайлович (поза межами суду)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" (вул. Михайла Грушевського, буд. 61, м. Житомир, Житомирська область, 10029)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 83 162,78 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" про стягнення 83 162,78 грн заборгованості з яких, 62 365,60 грн основний борг, 12 043,40 грн пеня, 6 236,56 грн штраф, 1 199,00 грн 3 % річних, 1 318,22 грн інфляційних втрат за договором поставки №227 від 19.10.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження у справі №902/216/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

11.03.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 10.03.2026) про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №902/216/26.

Ухвалою суду від 23.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.05.2026. Також, даною ухвалою продовжено строку підготовчого провадження на 30 днів.

11.05.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 11.05.2026) про участь в судовому завданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.05.2026 забезпечено участь представника позивача Гуртовенка Р.М. в судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 19.05.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2026.

Ухвалою суду від 19.05.2026 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2026.

В судовому засіданні 03.06.2026 прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що ухвалу суду від 19.05.2026 направлено відповідачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронних листів, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 19.05.2026 надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" та доставлено до електронного кабінету.

Отже, відповідача завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлений належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люцина" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (Покупець) укладено договір поставки №227.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар (продукти харчування), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Асортимент та кількість товару зазначається у відповідній накладній (п. 1.2 Договору).

Загальна сума договору складається з суми товару, що поставляється по накладним протягом терміну дії договору (1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 поставка товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця в кількості узгодженій сторонами. Узгоджена кількість товару, що постачається Покупця відображається в накладній, яка підтверджує, після її належного оформлення Покупцем, факт поставки товару.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару зазначається в накладній (п. 3.1 Договору).

Покупець оплачує суму товару згідно накладних у відповідності до умов договору (п. 3.2 Договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення коштів в його касу не пізніше ніж через 1(один) календарний день з моменту передачі Покупцю товару (п. 3.3 Договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок або внесення коштів в касу Постачальника (п. 3.5 Договору).

Відповідно п. 6.1 Договору Покупець, в разі несвоєчасної оплати отриманого товару, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення розрахунку. У випадку затримки транспорту при розвантаженні товару понад сорок хвилин з вини Покупця - він сплачує штраф на користь Постачальника в розмірі 10 (десяти) відсотків вартості поставленого товару.

В разі прострочення оплати за отриманий товар понад 20 (двадцять) календарних днів, крім пені зазначеної у п.4.1. Договору Покупець зобов`язується сплатити штраф на користь Постачальника в розмірі 10 (десяти) відсотків від суми боргу (п. 6.2 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань взятих на себе згідно Договору (п. 7.4 Договору).

Також до договору між сторонами підписано Додаток №1 "Повідомлення про вартість тари".

На виконання умов договору позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв товар, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та відомостями на товар, які наявні в матеріалах справи, які наявні в матеріалах справи.

Згідно із обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.04.2025 по 15.12.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" становить 62 365,60 грн.

Оскільки Покупець оплати вартості отриманого товару не здійснив, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люцина" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" 62 365,60 грн основного боргу, 12 043,40 грн пені, 6 236,56 грн штрафу, 1 199,00 грн 3 % річних, 1 318,22 грн інфляційних втрат, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №227 від 19.10.2021.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки відповідачу товару за договором підтверджено первинними документами - видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відомостями про товар, тощо.

Наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" в сумі 62 365,60 грн зафіксовано в Акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2025 по 15.12.2025, обопільно підписаного сторонами. Водночас підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанови ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 та від 21.12.2020 у справі №916/499/20).

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості суду не представив, вимоги позивача про стягнення з відповідача 62 365,60 грн основного боргу з оплати поставленого товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення 1 199,00 грн 3% річних, 1 318,22 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах періоду їх обчислення позивачем, судом помилок не виявлено.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 199,00 грн 3% річних, 1 318,22 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в розмірі 12 043,40 грн та штрафу в розмірі 6 236,56 грн суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.1 Договору Покупець, в разі несвоєчасної оплати отриманого товару, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення розрахунку. У випадку затримки транспорту при розвантаженні товару понад сорок хвилин з вини Покупця - він сплачує штраф на користь Постачальника в розмірі 10 (десяти) відсотків вартості поставленого товару.

В разі прострочення оплати за отриманий товар понад 20 (двадцять) календарних днів, крім пені зазначеної у п. 4.1. Договору Покупець зобов`язується сплатити штраф на користь Постачальника в розмірі 10 (десяти) відсотків від суми боргу (п. 6.2 Договору).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені та штрафу, судом помилок не виявлено.

Враховуючи викладене, вимоги позову в частині стягнення 12 043,40 грн пені підлягаю задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

При цьому, підлягає задоволенню штраф у в сумі 6 236,56 грн, який є одноразовим платежем, розмір якого узгоджено відповідачем шляхом підписання договору.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що позовну заяву подано через ЄСІТС, тому судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1,5% від ціни майнових вимог, за пониженим коефіцієнтом 0,8, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Тому, належною сумою судового збору є 2 662,40 грн (83 162,78 грн х 1,5% х 0,8), яка підлягає покладенню на відповідача.

Надмірно сплачений судовий збір в сумі 0,60 грн може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України на підставі окремої заяви (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, Вінницька область, 21009, код - 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" (вул. Михайла Грушевського, буд. 61, м. Житомир, Житомирська область, 10029, код - 30239788) 62 365,60 грн - основного боргу за договором поставки №227 від 19.10.2021, 1 199,00 грн - 3 % річних, 1 318,22 грн - інфляційних втрат, 12 043,40 грн - пені, 6 236,56 грн - штрафу та 2 662,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12 червня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи