Рішення № 137331026, 12.06.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3260/26

Провадження №2-а/442/57/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Хомика А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

з участю секретаря судових засідань Денис Ю.І.,

в с т а н о в и в:

28.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 квітня 2026 року поліцейським Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Заберезним В.М. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6992253, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Позивач зазначає, що 08 квітня 2026 року о 21:32 год. вона знаходилася в транспортному засобі марки Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 у м. Дрогобич по вул. Лесі Українки, 44. До автомобіля підійшли працівники Національної поліції і повідомили, що позивач порушила Правила дорожнього руху, оскільки у місці, де вона зупинилася, встановлено дорожній знак, який забороняє зупинку у даному місці. На прохання позивача показати, де встановлений відповідний знак, поліцейські не дали жодної відповіді.

Вказує, що у процесі спілкування з поліцейськими було з`ясовано, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У ході розмови поліцейські повідомили, що не будуть виносити постанови про накладення адміністративного стягнення і сказали, що ОСОБА_2 може їхати. Однак, 22.04.2026 у мобільному застосунку «ДІЯ» позивач побачила постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн.

Таким чином, позивач не погоджується з вищевказаною постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6992253 від 08.04.2026, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Звертає увагу суду, що поліцейськими не здійснювались відповідні заміри відстані від початку виїзду з прилеглої території до транспортного засобу. Наведене свідчить про те, що відсутні належні та достатні докази того, що зупинку транспортного засобу було здійснено ближче 10 метрів від виїзду із прилеглої території за адресою м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 44. Фотофіксація/відеофіксація вказаної обставини не здійснювалась, що виключає можливість встановити, на якій конкретно відстані від виїзду з прилеглої території була здійснена зупинка автомобіля. Крім цього, вказує, що працівниками поліції не роз`яснили їй її права та обов`язки, не надали можливості скористатись правової допомогою адвоката.

Окрім цього, позивач просить поновити пропущений нею строк на звернення до суду, у зв`язку з тим, що їй було невідомо про накладення постанови серії ЕНА №6992253, копії постанови вона не отримувала, про що свідчить відсутність її підпису.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити, поновити пропущений строк на звернення до суду визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6992253 від 08.04.2026, закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у зв`язку з відсутність складу та події вчинення адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 04.05.2026 у зазначеній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи на 06.04.2026, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Зазначену ухвалу відповідачем отримано в системі "Електронний суд", що стверджується довідкою про доставку електронного документу.

12.05.2026 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді.

04.06.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена правомірно, оскільки факт порушення вимог п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху був безпосередньо виявлений працівником поліції та підтверджується матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудного відеореєстратора. Вказує, що відсутність спеціальних технічних замірів та не зазначення у постанові технічного засобу фіксації не спростовують факту вчинення правопорушення та не є підставою для скасування постанови. Також зазначає, що позивач була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, була обізнана про суть правопорушення і винесення постанови, отримала копію постанови, а тому підстав для поновлення строку на оскарження немає. На підставі цього, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд приходить такого висновку.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

гідно ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, ч. 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Статтею 14З Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно копії постанови серії ЕНА №6992253 про адміністративне правопорушення від 08.04.2026, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн. за те, що вона здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9.и ПДР.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 15.9.и ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також, згідно з п. 9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст.40Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Також, згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Поряд з цим, від представника відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з долученими відео з реєстратора поліцейського автомобіля та відео з нагрудних камер працівників поліції, з участю водія ОСОБА_1 .

З долучених відео з нагрудних бодікамер поліцейських видно, що 08.06.2026 близько 21:32 поліцейськими виявлено транспортний засіб Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 .Працівниками поліції було зафіксовано порушення вимог Правил дорожнього руху (зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду). У ході спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції, остання провину не заперечувала. З дослідженого судом відеозапису з нагрудних бодікамер працівників поліції також вбачається, що після винесення постанови її копію було вручено безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення. При цьому позивач власноруч поставила підпис на оригіналі постанови, який залишився у працівників поліції, що підтверджує факт її ознайомлення зі змістом постанови та отримання її копії. Відтак доводи позивача про неотримання копії постанови та необізнаність щодо її винесення спростовуються наявним у справі відеозаписом.

Таким чином, доводи позивача щодо невідповідності дійсності та фактичним обставинам справи викладених у оскаржуваній постанові спростовуються дослідженими судом відеоматеріалами та іншими доказами, що розцінюються судом, як спроба уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення Правил дорожнього руху.

Інші доводи, що вказані в позові, суд не приймає до уваги, оскільки вони не спростовують порушення позивачем ПДР України, що вказані в оскаржуваній постанові ЕНА №6992253 від 08.04.2026.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторони позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства; доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду цієї справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується належними доказами у справі в їх сукупності та не спростовані позивачем.

Отже, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч.1 ст. 122 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2,6,9,77,79,241-246, 293 КАС України, суд,, ст.ст.20,122, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Копії рішення надіслати для відома сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хомик А.П.