Постанова № 137330210, 09.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/529/26 Провадження № 3/304/316/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611451 від 10.03.2026 року), який надійшов з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

10.03.2026 року о 16 год. 05 хв. водій ОСОБА_2 , рухаючись на ділянці дороги Т07-12 між селом Раково та селом Тур`ї-Ремети, керував транспортним засобом автомобілем марки «Mescedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 30.03.2026 року, 21.04.2026 року, 04.05.2026 року, 07.05.2026 року, 20.05.2026 року, 26.05.2026 року, 02.06.2026 року, 09.06.2026 року ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими відправленнями адресату ОСОБА_2 , а також оголошеннями на офіційному сайті суду, які є в матеріалах справи, примусовим приводом до зали суду не доставлений, про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, будь-яких заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення на адресу суду ОСОБА_2 не подано.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

При цьому, судом враховується принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що дозволяє провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім цього, у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У даному випадку судом приймається до уваги те, що неодноразові відкладення розгляду справи через неявку ОСОБА_3 безпосередньо впливають на загальну тривалість провадження у даній об`єднаній справі. Чергове відкладення судового засідання, призначеного на 16.03.2026 року, з урахуванням граничних строків накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.126 КУпАП, передбачених ст.38 КУпАП, може стати для суду істотною перешкодою для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення. А тому, підстав для подальшого відкладення розгляду даної справи суд не вбачає.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши повно та всебічно надані суду матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі, виходячи з наступного.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611451 від 10.03.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 будь-яких заперечень з приводу складеного відносного нього протоколу та викладених у ньому фактичних обставин вчинення правопорушення, ОСОБА_2 не відобразив (а.с.1), копією постанови серії ЕНА №5924650 від 13.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_2 був притягнутий 13.10.2025 року до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та на нього було накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (штраф не сплачено). Та у змісті вказаної постанови зазначено, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 210994» д.н.з. НОМЕР_2 , не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування, тобто не мав права керування даним транспортним засобом (а.с.2), довідкою заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчина О.М. за вих. № 40330-2026 від 18.03.2026 року, з якої вбачається, що згідно бази даних ІПНП посвідчення водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 - не видавалося (а.с.3), довідкою заступника начальника ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Гондорчина О.М. за вих. № 140329-2026 від 18.03.2026 року, з якої вбачається, що згідно бази даних ІПНП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову серії ЕНА №5924650 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.126 КУпАП, а саме порушення п.п.2.1а ПДР та на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення в сумі 3400 грн. (а.с.4).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а отже до ОСОБА_2 суд вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до положень ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , його молодий вік, майновий та сімейний стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, також приймає до уваги, що ОСОБА_2 не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, яке відноситься до суспільно-небезпечних правопорушень, вчинив правопорушення повторно протягом року, що свідчить про те, що ОСОБА_2 належних та відповідних висновків для себе не зробив та вчинив аналогічне правопорушення повторно протягом року, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції статті, яке, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його виховання та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, а саме у виді штрафу, який визначений санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням ОСОБА_2 права керування транспортними засобами на мінімальний строк, який визначений вищевказаною санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, а саме на п`ять років.

Разом з тим, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_2 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу, що передбачено санкцію ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки суду не надано та матеріали справи не містять документальних підтверджень (доказів) належності правопорушнику ОСОБА_2 на праві власності транспортного засобу марки «Mescedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , яким останній керував 10.03.2026 року, а отже, застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення вказаного транспортного засобу у даному випадку є неможливим за вищенаведених підстав.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33,35, 40-1,126 ч.5,276,279,280,283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_4 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA538999980313030149000007001, призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», код 21081300.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області: Ю.В. СИДОРЕНКО