Постанова № 137324995, 09.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/927/26 Провадження № 3/304/428/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ЛВУ № 102 від 19.04.2026, складений офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ), який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця село Ялинкувате Стрийського району Львівської області, не одруженого, утриманців не має, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 на посаді командира відділення, відряджений до в/ч НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

19.04.2026 року о 15-30 год. молодший сержант ОСОБА_3 перебував та виконував обов`язки військової служби на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, згідно висновку медичного огляду № 308 від 19.04.2026 року на стан алкогольного сп`яніння, який проводився в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» та за результатами якого у ОСОБА_3 встановлено стан алкогольного сп`яніння (2,96 проміле). Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст.ст.11,13,49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статтю 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_3 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про день, час та місце проведення судового засідання у справі, що підтверджується довідками про доставку адресату ОСОБА_3 sms-повідомлень 18.05.2026, 26.05.2026, які є в матеріалах справи (а.с.11,12), однак про причини неявки ОСОБА_3 суду не повідомлено, незважаючи на належне сповіщення про день та час судового розгляду даної справи, при цьому жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду від ОСОБА_3 не надано, будь-яких заперечень на складений відносно нього протокол про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3 до суду не подав. Проте, у матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_3 від 19.04.2026 року, в якій він просить розглянути справу за ч.3 ст.172-20 КУпАП без його участі, свою вину визнає повністю та просить застосувати найменш суворе покарання (а.с.8).

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_3 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.3 ст.173-20 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши повно та всебічно надані матеріали справи № 304/927/26, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.6 ст.266-1 КУпАП).

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, начальником радіостанції зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 , відряджений до визначеного позиційного району, що підтверджується посвідченням про відрядження за № №823/489/792/пс від 23.02.2026 року, копією військового квитка серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 (а.с.4,5). Отже, ОСОБА_3 є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.172-20 КУпАП.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені в умовах особливого періоду.

Таким чином, відповідальність за ч.3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: фактичними даними, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЛВУ № 102 від 19.04.2026, складеним офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 308 від 19.04.2026 року, складеного лікарем КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_4 та за результатами медичного огляду встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (2,96 проміле), вказаний висновок підписаний обстежуваною особою ОСОБА_3 , без будь-яких зауважень (а.с.2); протоколом серії ЛВУ «99 про адміністративне затримання ОСОБА_3 від 19.04.2026 року (а.с.3); військовим квитком серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 (а.с.4); посвідченням про відрядження №823/489/792/пс від 23.02.2026 року (а.с.5); витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з адміністративно-господарської діяльності) про визначення уповноважених посадових осіб, яким надано право на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення № 117 від 16.04.2026 (а.с.6); рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В) ОСОБА_5 (а.с.3); заявою ОСОБА_3 від 19.04.2026 року, в якій останній свою вину визнає та просить розглянути справу без йогоучасті (а.с.8).

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки останній, будучи начальником радіостанції зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_2 перебував та виконував обов`язки військової служби на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 в стані алкогольного сп`яніння.

При накладенні стягнення, врахувавши характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 стягнення в межах санкції статті, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень, а саме у виді штрафу в дохід держави.

Приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_3 , враховуючи особу, що притягається до адміністративної відповідальності, а також характер та обставини вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, та враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, в умовах особливого періоду (воєнного стану), та вказане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Разом з тим, згідно зазначених у протоколі даних, ОСОБА_3 є військовослужбовцем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, стійкі соціальні зв`язки відсутні: ОСОБА_3 неодружений, на його утриманні неповнолітніх дітей немає, оскільки інших відомостей матеріали справи не містять. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 раніше (протягом року) до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-20 КУпАП, не притягувався, при цьому вину визнав повністю, що вбачається з поданої ним до суду заяви від 19.04.2026 року (а.с.8), що суд відносить до обставин, які пом`якшують його відповідальність та з урахуванням вищенаведеного та обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_3 та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, також враховуючи його вік, матеріальний та сімейний стан ОСОБА_3 , відсутності утриманців, вважаю необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення в мінімальних межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що безпосередньо передбачено санкцією частини 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.33, 40-1,172-20 ч.3, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Адміністративний штраф сплачувати: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ю. В. СИДОРЕНКО