Рішення № 137330010, 02.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3818/26

Номер провадження2/205/3587/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 березня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №LM458960544 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало грошові кошти в кредит. В свою чергу відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. В подальшому 30 квітня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № ОК-ТП/33, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором. В подальшому 28 серпня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 28/0825-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 до вказаного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 322,50 грн., яка складається з: 5 900 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 10 177,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2 950 грн. заборгованість за штрафними санкціями. На підставі вищезазначеного представник позивача звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №LM458960544 від 01 березня 2025 року в розмірі 16 372,50 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також витребувано інформацію в АТ «Універсал Банк».

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутністю їх представника, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, також виклик відповідача здійснювався шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

02 червня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM458960544 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого ТОВ «Оптимальні кредити» надало ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5 900 грн., а також підписано паспорт споживчого кредиту продукту «Limon» до договору № LM458960544 від 01 березня 2025 року (а. с. 30-43).

В матеріалах справи також наявне платіжне доручення АТ «Райффайзен Банк» від 01 березня 2025 року, з якого вбачається, що платником - ТОВ «Оптимальні кредити» було перераховано отримувачу ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 суму грошових коштів у розмірі 5 900 грн. з призначенням платежу: «переказ коштів згідно договору №LM458960544 від 01.03.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. (а. с. 22).

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» від 12 квітня 2026 року за №БТ/Е-13629 надано відповідь про те, що банківська картка № НОМЕР_3 та інші картки були емітовані банком на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а також зазначено, що у період з 01 березня 2025 року по 06 березня 2025 року був зарахований платіж у сумі 5 900 (а. с. 113-120).

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року судом встановлено, що до сплати ОСОБА_1 нараховано 12 326,28 грн. (а. с. 73-74).

Матеріалами справи підтверджено, що 30 квітня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/33 (а. с. 18-20).

30 квітня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Оптимальні кредити» на виконання договору факторингу №ОК-ТП/33 від 30 квітня 2025 підписано реєстр прав вимоги від 30 квітня 2025 року, в якому під № 485 значиться ОСОБА_1 за якою рахується заборгованість за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року на загальну суму 12 384,10 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 5 900 грн., по відсоткам 3 239,10 грн., комісія 295 грн., неустойка 2 950 грн. (а. с. 84-86).

Також у матеріалах справи наявна відповідь ТОВ «Оптимальні кредити» від 21 листопада 2025 року щодо підтвердження здійснення у повному обсязі фінансування згідно з договору факторингу №ОК-ТП/33 від 30 квітня 2025 року за відступлення прав вимоги, визначених у реєстрі прав вимоги від 30 квітня 2025 року в сумі 985 072,66 грн. (а. с. 83).

В подальшому, 28 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/0825-01 (а. с. 79-82).

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року судом встановлено, що до сплати ОСОБА_1 нараховано 19 264,68 грн. (а. с. 70-72).

28 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/0825-01 від 28 серпня 2025 року підписано реєстр прав вимоги від 28 серпня 2025 року, в якому під № 1209 значиться ОСОБА_1 за якою рахується заборгованість за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року на загальну суму 19 322,50 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 5 900 грн., по відсоткам 10 177,50 грн., комісія 295 грн., неустойка 2 950 грн. (а. с. 77-78).

Також долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію: №341 від 02 вересня 2025 року на суму 726 998,98 грн. щодо оплати фінансування за відступлення права вимоги згідно з договору факторингу № 28/0825-01 від 28 серпня 2025 року (а. с. 75).

Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 вказаного закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів справи 01 березня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM458960544 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Зазначений правочин вчинено відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стороною відповідача не надано доказів щодо не укладання відповідного кредитного договору в електронній формі, а вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому факт укладення між первісним кредитором і відповідачем кредитного вищевказаного кредитного договору є доведеним.

Крім того, відповідно до платіжного доручення АТ «Райффайзен Банк» від 01 березня 2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 900 грн., а листом АТ «Універсал Банк» від 25 березня 2025 року на виконання ухвали суду підтверджено успішне перерахування коштів у зазначеній сумі на карту відповідача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами, а відповідачем неспростовано невиконання обов`язку щодо повернення грошових коштів у встановлені кредитним договором строки у повному обсязі.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стороною позивача доведено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора - ТОВ «Оптимальні кредити» до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до позивача - ТОВ «ФК «Ейс».

До позовної заяви додано відповідні реєстри прав вимоги, які є належними доказами на підтвердження відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Ейс».

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року, заборгованість відповідача становить 19 322,50 грн., з яких: 5 900 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10 177,50 грн. прострочена заборгованість за процентами; 2 950 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, судом встановлено факти укладення між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів, а також те, що до ТОВ «ФК «Ейс» перейшли права первісного кредитора ТОВ «Оптимальні кредити» за договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню і стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року в сумі 16 077,50 грн., з яких: 5 900 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10 177,50 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Разом з тим, суд не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 2 950 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Нарахування пені за прострочення у розмірі 2 950 грн. за договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року здійснено після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 378,75 грн. (16 077,50 грн. х 2 422,40 грн./16 372,50 грн.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, який укладений між ТОВ «ФК «Ейс» і АБ «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Соломки О.В., який діє на підставі статуту, свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19 жовтня 2018 року, довіреності від ТОВ «ФК «Ейс» від 11 серпня 2025 року; протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року; додатковою угодою № 25771371219 від 11 вересня 2025 року до договору надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року щодо представництва інтересів ТОВ «ФК «Ейс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; актом приймання-передачі наданих послуг від 24 листопада 2025 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, детальним переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, на загальну суму 7 000 грн. (а. с. 61-68).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 7 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено частково, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, розмір яких не доведено представником позивача, тому необхідно стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 3 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № LM458960544 від 01 березня 2025 року в загальному розмірі 16 077,50 грн., з яких: 5 900 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10177,50 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 378,75 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко