Ухвала суду № 137329768, 08.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5128/26

Провадження № 1-кс/202/4018/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

08 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , її представників адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12026040000001232, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні начальник відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про арешт у кримінальному провадженні № 12026040000001232, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, під час досудового розслідування встановлено, що 26.05.2026 приблизно о 10 год. 40 хв., ОСОБА_8 , знаходячись біля будівлі П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто П`ятихатки, вулиця Садова, будинок № 104, зустрів раніше йому знайомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час обіймає посаду міського голови П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області. В цей час, у ОСОБА_8 , на ґрунті тривалих особистих неприязних стосунків з приводу користування гаражними приміщеннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають на балансі П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області, виникла сварка, яка супроводжувалась нецензурною лайкою на адресу один одного.

Під час конфлікту, у ОСОБА_8 , раптово виник умисел направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , реалізуючи який, у той же день та час, знаходячись на тому ж місці, він застосовуючи ніж, який зберігав при собі, умисно наніс не менше двох ударів вказаним ножем в область життєво-важливих органів ліву частину грудної клітини ОСОБА_9 .

Свій умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі останнього, оскільки потерпілому було вчасно надано медичну допомогу, що забезпечило збереження його життя.

Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 з місця його вчинення зник.

26.05.2026 слідчим за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке цього ж дня у зв`язку із невстановленням місця перебування останнього, вручено його дружині ОСОБА_4 .

26.05.2026 в період з 19 год. 17 хв. до 20 год. 28 хв., в.о. заступника начальника - начальником СВ відділення поліції N? 7 Кам`янського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, за участі ОСОБА_4 , проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення, встановленням її місцезнаходження, а також з метою врятування майна, що потенційно може мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати.

Під час проведення обшуку виявлено та вилучено носій інформації "Hikvision" s/n 420721406.

Постановою слідчого від 26.05.2026 вищевказаний носій інформації у порядку ст. 98 КПК України визнано речовим доказом та долучено до кримінального провадження у зв`язку з тим, що він є матеріальним об`єктом, який міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час досудового розслідування у слідчих органів виникла необхідність у збереженні зазначених речових доказів в кримінальному провадженні, попередження можливості їх поховання, знищення або пошкодження, забезпечення подальшого належного їх зберігання до прийняття залишкового рішення в кримінальному провадженні, а також призначення та проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, з метою виявлення всіх обставин.

Прокурор зазначає, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (накладення арешту на майно) може призвести до втрати чи знищення зазначених речових доказів, що унеможливити подальше проведення повного та всебічного досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, попередження можливих фактів знищення, пошкодження, просить накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на носій інформації «Hikvision» s/n 420721406, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_4 , та її представники - адвокат ОСОБА_11 та адвокат ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання, у зв`язку з його необґрунтованістю. Звертали увагу, що у клопотанні не обґрунтовано, яке зазначений носій інформації має відношення до кримінального провадження, а отже не доведено необхідність накладання арешту на зазначене майно.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Стандарт доказування для накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження полягає у доведенні існування обґрунтованої потреби в арешті. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.

СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань у за № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

26.05.2026 в період часу з 19 год. 17 хв. до 20 год. 28 хв., в.о. заступника начальника - начальником СВ відділення поліції N? 7 Кам`янського районного управління поліції ГУНІ у Дніпропетровській області ОСОБА_10 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, за участі ОСОБА_4 , проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення, встановленням її місцезнаходження, а також з метою врятування майна, що потенційно може мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати, під час проведення якого виявлено та вилучено носій інформації "Hikvision" s/n 420721406.

Постановою слідчого від 26.05.2026 носій інформації "Hikvision" s/n 420721406 у порядку ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.

26.05.2026 слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на вчинення умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, яке в цей же день у зв`язку із не встановленням місця перебування останнього вручено його дружині ОСОБА_4 .

Окрім цього, 28.05.2026 року о 13 год. 20 хвилин ОСОБА_8 особисто вручено повідомлення про підозру від 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме закінченому замаху на умисне вбивство, тобто закінченому замаху на вчинення умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 05 червня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_8 , який проведено 26.05.2026 в період часу з 19 год. 17 хв. по 20 год. 28 хв., під час якого виявлено та вилучено: носій інформації «Hikvision» s/n 420721406.

Слідчим 28.05.2026 року направлено начальнику Управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області доручення про проведення слідчих дій в порядку ст. 40 КПК України, в якому слідчий просив провести огляд носія інформації «Hikvision» s/n 420721406, який був вилучений під час проведення обшуку. Строк виконання доручення до 12.06.2026.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з метою забезпечення збереження майна як речового доказу, оскільки зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям речового доказу, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому слідчим суддею враховуються положення п.5 ч.2 ст.173 КПК України щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також положення ч. 4 ст. 173 КПК України, з урахуванням стадії досудового розслідування та фактичних обставин кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12026040000001232 від 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження. Окрім цього, вказаний захід забезпечення кримінального провадження є найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного майна, не допущення його приховування, знищення неможливо.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, та може бути скасований у випадках, передбачених КПК України.

Якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення не будуть вжиті належні заходи для перевірки вказаних обставин, власник майна не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно зазначене у клопотанні з метою збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026040000001232, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на носій інформації «Hikvision» s/n 420721406, шляхом заборони володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1