Рішення № 137328542, 10.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/3032/25

Номер провадження 2/171/898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.06.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шкарлат Я.Ю. при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В., за участю прокурора Олійник Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ "Красногорське" про конфіскацію земельної ділянки площею 4,7701 га, -

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровськоїї області надійшла позовна заява заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ "Красногорське" про конфіскацію земельної ділянки площею 4,7701 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Покровською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах Покровського району, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства.

За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що08.06.2021Державним реєстратором виконавчого комітету Курахівської міської ради Донецької області за ОСОБА_1 (яка є громадянкою республіки білорусь)на підставі копії державного акта про право власності на земельну ділянку ІІ-ДН №015839, який виданий 24.12.2001 року згідно рішення Красногорівської міської ради №ІІІ/23-1 від 06.12.2001 року, зареєстроване право власності на земельну ділянку №1423310400:02:000:0551 площею 4,7701 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана ділянка розташована на території Красногорівської міської ради Мар`їнського району Донецької області.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області та даних Національної кадастрової системи спірна земельна ділянка є землями сільськогосподарського призначення, вид цільового використання 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на земельну ділянку №1423310400:02:000:0551 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.06.2021 за №58995648 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2396015614233).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка з кадастровим номером№1423310400:02:000:0551 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Красногорське" на підставі договору оренди землі від 16.08.2021 строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2021 (за номером запису про інше речове право 43645329).

Таким чином відповідачка набула право власності на земельну ділянку, зареєструвала право власності на неї та передала її в оренду.

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,договору оренди землі та довіреності на представництво інтересів відповідачки при укладанні договору оренди, вбачається, що на дату реєстрації права власності на ділянки та на момент передачі ділянки в оренду ОСОБА_1 була громадянкою республіки білорусь.

Відповідно до інформації Державної міграційної служби України №6.1-2367/6-24 від 07.03.2024встановлено, що за наявними обліками та базами даних ЄІАС УМП ДМС України громадянка республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на тимчасове/постійне проживання в Україні не документувалась, з питань оформлення громадянства України не зверталась.

Згідно листа Державної податкової служби України №9557/5/99-00-08-01-02-05 від 24.06.2025 у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрована.

Головним управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомлено, що відомості про документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України (або іншої держави), посвідки на постійне проживання, зареєстрованого місця проживання на території України, а також іншої наявної інформації для належної ідентифікації особи не встановлено.

Крім того, згідно з договором оренди земельної ділянки б/н від 15.08.2010 ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь відповідно до паспорту громадянина республіки білорусь№ НОМЕР_1 , виданий Смолевицьким РВС Мінської області 03.02.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначених вище відомостей та їх сукупності встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь.

Разом з тим, ОСОБА_1 , маючи право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, всупереч вимогам Земельного кодексу України не відчужила вказаний об`єкт зі спливом законодавчо визначеного ст.145Земельного кодексу України строку, та на теперішній час залишається її власником.

Прокурор просить суд конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером №1423310400:02:000:0551 площею 4,7701 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2396015614233), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2021 за №42724285, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (б. Машинобудівників, будинок 16, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, ЄДРПОУ 39767332) та стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати.

В судовому засіданні прокурор підтримали позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, а також заявила клопотання про скасування заходів забезпечення.

У судове засідання відповідач не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

У зв`язку з наведеним суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь відповідно до паспорту громадянина республіки білорусь№ НОМЕР_1 , виданий Смолевицьким РВС Мінської області 03.02.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , набула права власності на земельну ділянку № 1423310400:02:000:0551 площею 4,7701 га сільськогосподарського призначення.

Право власності на земельну ділянку №1423310400:02:000:0551 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.06.2021 за №58995648 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2396015614233).

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою республіки беларусь.

Відповідно до інформації Державної міграційної служби України №6.1-2367/6-24 від 07.03.2024встановлено, що за наявними обліками та базами даних ЄІАС УМП ДМС України громадянка республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на тимчасове/постійне проживання в Україні не документувалась, з питань оформлення громадянства України не зверталась.

Згідно листа Державної податкової служби України №9557/5/99-00-08-01-02-05 від 24.06.2025 у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрована.

Головним управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомлено, що відомості про документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України (або іншої держави), посвідки на постійне проживання, зареєстрованого місця проживання на території України, а також іншої наявної інформації для належної ідентифікації особи не встановлено.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вказано в п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина третя цієї статті визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтями 13,14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону (ч.2 ст.373 ЦК України).

Згідно ч.1,2,4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

У п. а) ч.1ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п.п. д), е) ч.1ст. 140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч.1ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, оскільки відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, добровільно її не відчужила, то слід припинити її право власності та конфіскувати вказані вище земельні ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

З огляду на викладене, суд позов задовольняє.

Оскільки позов задоволено, то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 00 копійок, що підтверджено документально.

Щодо вжитих судом заходів забезпечення позову за ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2026 р. у цій цивільній справі з єдиним унікальним № 171/3032/25, слід зазначити, що відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ "Красногорське" про конфіскацію земельної ділянки площею 4,7701 га - задовольнити.

Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером №1423310400:02:000:0551 площею 4,7701 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2396015614233), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.06.2021 за №42724285, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (б. Машинобудівників, будинок 16, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313, ЄДРПОУ 39767332).

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_2 )на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4542 гривні 00 копійок.

Заходи забезпечення позову у цій цивільній справі застосовані ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2026 року (справа №171/3032/25, провадження №2-з/171/6/26) у виді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 1423310400:02:000:0551 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 2396015614233), власницею якої є громадянка республіки білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_3 ); та заборони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків республіки білорусь: НОМЕР_3 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером № 1423310400:02:000:0551 (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 2396015614233), скасувати.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разу пропуску з інших поважних причин.

Суддя Я.Ю.Шкарлат