Рішення № 137327169, 11.06.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/325/26

Номер провадження 2/749/341/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №749/325/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 жовтня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), що є сукупністю інформаційних і телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1281-9967. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідачу ОСОБА_1 надано наступний одноразовий ідентифікатор «А4382» для підписання кредитного договору № 1281-9967 від 03 жовтня 2023 року. Без отримання смс повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на сайт товариства до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди кредитний договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб: сума кредиту - 15500.00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту -15% від суми кредиту; знижена процентна ставка 1.20% у день; стандартна процентна ставка 1.50% у день за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користування кредитом фіксована та процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору. Станом на 28 липня 2024 року розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1281-9967 від 03 жовтня 2023 року складає 82581.66 гривень (із яких: 15500.00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 65844.00 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1237.66 гривень прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту). Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прийняте рішення про можливість застосування до відповідача ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме - часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за комісією та процентами у розмірі 8773.00 гривень за умови погашення відповідачем ОСОБА_1 решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 73808.66 гривень. Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заявлені позовні вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1281-9967 від 03 жовтня 2023 року в розмірі 73808.66 гривень (із них: 15500.00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 58308.66 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами).

Ухвалою судді Сновського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2026 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про проведення судового розгляду справи без участі представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

27.05.2026 від представник відповідача адвоката Хоминської Л.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просила продовжити ОСОБА_2 процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву, зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем відсотків до співмірного розміру, позовні вимоги задовольнити частково. Справу просила розглянути без участі відповідача та його представника.

Відзив аргументований тим, що з 25.04.2024 року відповідач ОСОБА_1 почав проходити військову службу у складі Збройних Сил України. Звільнений з військової служби 18.01.2025 року. Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Отже, з розрахунку наданого позивачем вбачається, що станом на 25.04.2024 року (початок проходження відповідачем військової служби) нараховано 43756,50 грн. відсотків. З урахуванням зазначеного відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 59256,50 грн.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частинами першою та другою статті 1056-1 ЦК України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Варто звернути увагу, що нараховані кредитодавцем проценти у розмірі 65844,00 грн. (згідно розрахунку заборгованості) в рази перевищують суму, отриману відповідачем у кредит 15500,00грн. З цього приводу слід зазначити, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому укладення договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором. Таким чином, не переконання сторони відповідача, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ групи, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Чернігівський апеляційний суд у постанові № 736/2660/25 від 14.04.2026 року дійшов висновку, що «оскільки відповідач є особою з інвалідністю першої групи, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».Таким чином, рішення суду в частині стягнення з відповідача судового збору підлягає скасуванню з покладенням обов`язку по відшкодуванню сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовною заявою на державу». ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Отже, сторона відповідача звільнена від сплати судових витрат, а тому з нього не підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Положеннями частин 1-2 статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо) щодо якої пропущено строк (ч. 4 ст. 127 ЦПУ України). Відповідач є особою з інвалідністю 2 групи, перебував на стаціонарному лікуванні з 17.04.2026 року, про що мається довідка у матеріалах справи. Після завершення лікування звернувся до Сновського бюро правничої допомоги, щоб реалізувати своє право на отримання безоплатної правничої допомоги. Доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на представництво інтересів відповідача видано 12 травня 2026 року, тобто після відкриття провадження у справі та фактичного початку перебігу строку для подання відзиву. Вказані обставини об`єктивно унеможливили своєчасне подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк. З огляду на принципи змагальності сторін, рівності учасників процесу, пропорційності та забезпечення права відповідача на ефективний судовий захист, вказані причини є поважними та такими, що не залежали від волі сторони захисту.

09.06.2026 представник позивача до суду надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну заборгованість за Кредитним договором № 1281-9967 від 03.10.2023 р. в розмірі 60 494,16 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2662,40 грн. в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні встановлено, що 03 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1281-9967, сума кредиту становить 15500.00 гривень, строком на 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту -15% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1.20% у день, стандартна процентна ставка 1.50% у день за кожен день користування кредитом. Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на Веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем і відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачеві. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачеві ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору (позивач через АТ КБ «ПриватБанк», видав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті). Вказаний кредитний договір укладений із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Заборгованість станом на 28 липня 2024 року відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1281-9967 від 03 жовтня 2023 року складає 82581.66 гривень (із них: 15500.00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 65844.00 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1237.66 гривень прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту). Відповідач ОСОБА_1 у порушення умов вказаного кредитного договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не повернув. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прийнято рішення про можливість застосування до відповідача ОСОБА_1 Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», - часткового списання заборгованості за комісією та процентами у розмірі 8733.00 гривні за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 73808.66 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Правовими нормами ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 указаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правовими нормами ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. На веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Дослідивши надані позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» докази, відзив на позовну заяву з додатками представника відповідача, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд приймає аргументи представника відповідача проте, що він як військовослужбовець має пільги, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що унеможливлює стягнення з нього процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021, який набрав чинності 23.04.2021 року), тобто на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 № 426/4264/19 викладено наступний правовий висновок.

Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Так, відповідно до листа Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142 Міністерство інформує, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Також документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Початком військової служби військовозобов`язаних є день призову на військову службу у районному військовому комісаріаті, а для резервістів - день зарахування до списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінченням військової служби для резервістів та військовозобов`язаних є день виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. Закінчення особливого періоду в Україні здійснюється у відповідності до рішення Президента України про демобілізацію, що визначається Указом Президента України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Представником відповідача надано копію військового квитка, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу 25.04.2024 та був звільнений зі служби 18.01.2025 року.

Відповідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.12.2025, вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи.

Разом з тим, з розрахунку суми заборгованості за Договором № 1281-9967 від 03.10.2023 року встановлено, що розмір заборгованості складає 60494,16 грн., з яких: 15500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 43756, 50 грн. - сума заборгованості по відсоткам, 1237,66 грн. сума заборгованості за комісією.

Заборгованість нарахована за період з 03.10.2023 року по 28.07.2024 рік.

Отже, за період з 03.10.2023 року по 24.04.2025 року підлягає нарахування процентів за Договором, а починаючи з 25.04.2025 відповідач як військовослужбовець має пільги, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що унеможливлює стягнення з нього процентів за користування кредитом.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, встановлені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Крім того, представником відповідача надані докази про те що він звертався із заявою до ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» про здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором. Проте, ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» не здійснило належного перерахунку заборгованості за кредитним договором № 1281-9967 від 03.10.2023 року.

У постанові КЦС Верховного Суд від 18.01.2023 у справі № 642/548/21 викладено висновок, що за наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення пільг на позичальника.

Оскільки позивачем надано документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема детальний розрахунок заборгованості позичальника, на підставі якого суд, з урахуванням поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», спроможний самостійно здійснити розрахунок заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, позивачем правомірно здійснено нарахування процентів за період з 03.10.2023 по 24.04.2024, що становить 43756,50 грн.

З приводу нарахування та стягнення з відповідача комісії у розмірі 1237,66 грн., суд зазначає наступне.

Так, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі, необхідність внесення плати за надання та обслуговування кредиту передбачена умовами кредитного договору та заявкою.

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу.

Ураховуючи, що товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до ч.ч.1 та 2 с. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 1237,66 грн.

За викладених обставин із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 1281-9967 (Договір про відкриття кредитної лінії № 1281-9967 продукту «НА ВСЕ») від 03 жовтня 2023 року в розмірі 59256.50 гривень (із них: 15500.00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 43756.50 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами).

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн., суд звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Як вбачається із долученого представником відповідача копії посвідчення серії НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи.

Таким чином, оскільки відповідач, є інвалідом II групи та відповідно до Закону України «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 612, 629, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, 284, 288, 289, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1281-9967 (Договір про відкриття кредитної лінії № 1281-9967 продукту «НА ВСЕ») від 03 жовтня 2023 року в розмірі 59256 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 50 копійок (із них: 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за кредитом; 43756 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень 50 копійок прострочена заборгованість за нарахованими процентами).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев