Рішення № 137327167, 08.06.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/428/26

Номер провадження 2/749/392/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.,

з участю секретаря Михалевич М.В.,

прокурора Заїки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/428/26 за позовом заступника керівника Корюківської окружної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Сновської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Сновського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Корюківської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням сорокової сесії сьомого скликання Сновської міської ради Чернігівської області № 23-40/VIІ від 29.10.2019 «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок безоплатно у власність громадянам» ОСОБА_1 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами с. Займище Корюківського (раніше Сновського) району Чернігівської області. На підставі вказаного рішення державним реєстратором Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області Горбатович К.Е. 03.07.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, номер запису 37210904.

Разом з тим, рішенням 6 скликання 30 сесії Зарічанської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 17.04.2014 ОСОБА_1 вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,3553 га з кадастровим номером 7425882200:01:000:0407 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану в межах с. Заріччя Корюківського (раніше Сновського) району Чернігівської області. Право власності зареєстровано 05.06.2014 (номер запису 5991563).

В подальшому, на підставі договору оренди від 31.07.2020 ОСОБА_1 передав у строкове платне користування земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 Товариству з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО». Право оренди земельної ділянки зареєстровано 24.05.2021 (номер запису про інше речове право 42161892).

З урахуванням викладеного прокурор вважає, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що є порушенням вимог статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України. Відтак земельна ділянка з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 незаконно вибула з комунальної власності, а тому просить витребувати її з незаконного володіння відповідачів на користь Сновської міської ради.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14 травня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор Корюківської окружної прокуратури підтримав позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник Сновської міської ради у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи наявна заява, в якій просив справу розглянути без участі представника Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області та підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, наддав заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суду не повідомив, заяв або клопотань не надсилав.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з рішенням сорокової сесії сьомого скликання Сновської міської ради Чернігівської області від 29.10.2019 «Про затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок безоплатно у власність громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами с. Займище Корюківського (раніше Сновського) району Чернігівської області.

На підставі зазначеного рішення державним реєстратором Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області Горбатович К.Е. 03.07.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (номер запису 37210904).

Водночас судом встановлено, що ще раніше, на підставі рішення 6 скликання 30 сесії Зарічанської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 17.04.2014, ОСОБА_1 вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,3553 га з кадастровим номером 7425882200:01:000:0407 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташовану в межах населеного пункту с. Заріччя Корюківського (раніше Сновського) району Чернігівської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 05.06.2014 (номер запису 5991563).

Таким чином, на момент звернення до Сновської міської ради із заявою про надання земельної ділянки у 2019 році ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених ст. 121 ЗК України.

В подальшому, на підставі договору оренди від 31.07.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Заріччя АГРО», спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 площею 2,0000 га передано у строкове платне користування вказаному товариству. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Заріччя АГРО» 24.05.2021 (номер запису про інше речове право 42161892).

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482 відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки № НВ-9900631522026 від 06.01.2026 становить 10 804,36 грн.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України чітко вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Відповідно статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є держава та територіальні громади.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Положеннями статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 Земельним кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельним кодексом України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Водночас, законодавством встановлені певні обмеження у правах набуття права власності на земельні ділянки, а саме згідно з ч. 4 ст. 116 Земельним кодексом України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Передбачена ст.ст. 116, 121 Земельним кодексом України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 Земельним кодексом України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельним кодексом України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектарів.

Статтею 118 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із ч. 9 статті 122 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельним кодексом України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 525/1225/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц та від 27.10.2020 у справі № 381/375/19.

Таким чином, ОСОБА_1 , набуваючи вдруге на безоплатній основі земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7425882100:02:000:0482, діяв всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Рішення Сновської міської ради № 23-40/VIІ від 29.10.2019, на підставі якого ОСОБА_1 повторно безоплатно отримав у власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлену Земельним кодексом України, не може оцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна - народу України, територіальної громади на вибуття майна із володіння.

Витребування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав здійснюється за правилами цивільного законодавства з урахуванням положень земельного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земель ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд встановлює обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Якщо земельна ділянка вибула з комунальної власності поза волею територіальної громади або перебуває у незаконному володінні, така ділянка підлягає поверненню власнику- територіальній громаді в особі відповідної ради.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності та перебуває у володінні відповідачів без належних правових підстав (або з порушенням вимог земельного законодавства - залежно від фактичних обставин).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Витребування спірної земельної ділянки лише у відповідача ОСОБА_1 не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ТОВ «Заріччя АГРО» та її повернення у фактичне володіння Сновської міської ради, оскільки це не буде ефективним та достатнім способом захисту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/386/20.

Відповідно до вказаної постанови Верховного Суду, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про право користування земельною ділянкою. Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними правочинів щодо такого майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення її території для потреб держави, яка вибула з її розпорядження незаконно.

Корюківською окружною прокуратурою до Сновської міської ради скеровано листи №51-72-305вих-26 від 29.01.2026, в яких повідомлено про факт порушення інтересів територіальної громади, а також про надання інформації щодо вжиття органом місцевого самоврядування заходів по витребуванню земельної ділянки у ОСОБА_2 , у тому числі і у судовому порядку.

З листа Сновської міської ради від 25.02.2026 вбачається, що жодні заходи спрямовані на захист порушених інтересів територіальної громади не вживались. Водночас, рада не заперечує щодо подання позовної заяви про витребування земельної ділянки Корюківською окружною прокуратурою.

Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Сновської міської ради, як уповноваженого органу у даних правовідносинах.

Звернення прокурора в даному випадку з позовом до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо безоплатної передачі земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення її території для потреб держави, яка вибула з її розпорядження незаконно.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи, що відповідачі визнали позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження на підставі поданих письмових доказів.

Керуючись ст.ст. 16, 317, 319, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 78, 81, 93, 116, 118, 121, 123, 134, 155 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» (код ЄДРПОУ 38482349, вул. П. Сагайдачного, 2, м. Сновськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15213) на користь Сновської міської територіальної громади в особі Сновської міської ради (код ЄДРПОУ 04061932, вул. Незалежності, 19, м. Сновськ, Корюківський район, Чернігівська область, 15200) земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 7425882100:02:000:0482, розташовану за межами населеного пункту с. Займище Корюківського (раніше Сновського) району Чернігівської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, нормативна грошова оцінка 10 804,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач: Чернігівська обласна прокуратура; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA248201720343140001000006008) судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заріччя АГРО» (код ЄДРПОУ 38482349) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач: Чернігівська обласна прокуратура; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA248201720343140001000006008) судовий збір у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п. 15.5 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України.

Повний тест рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя М.С. Чигвінцев