Рішення № 137327022, 10.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2923/25

Провадження № 2/740/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

10 червня 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Калиниченко А.О., Гринь Л.В., представника Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Парубець М.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа-Служба у справах дітей Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі у вихованні та спілкування з дитиною,

встановив:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення способів участі у вихованні та спілкування з останньою,-шляхом встановлення побачень у першу та третю суботу і неділю кожного місяця з 09-00 год суботи до 17-00 год неділі з правом ночівлі дитини у помешканні батька; у літній період до 15 днів для оздоровлення дитини з правом виїзду до місця відпочинку батька, та 5 днів взимку для сумісного відпочинку з дитиною під час шкільних канікул за попередньою домовленістю із матір`ю дитини; під час осінніх та весняних канікул календарного року: перші три дні дочка проводить з батьком; шляхом зустрічі і побачення з дочкою у день її народження: щорічно 13 жовтня, спільного св`яткування дня народження, починаючи з 10-00 год і до 15-00 год; шляхом необмеженого спілкування з дочкою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку з дотриманням розпорядку дня дитини; із встановленням можливості у дні побачень забирати дочку з дому, з дитячого садка, школи. Позов обґрунтований тим, що сторони, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 2015 року, який розірваний за рішенням суду від 23 жовтня 2019 року, є батьками ОСОБА_3 , яка проживає разом із матір`ю-відповідачем ОСОБА_2 .. Батько дитини позивач ОСОБА_1 проживає окремо від дитини. Позивач ОСОБА_1 згідно з судовим наказом від 23 травня 2019 року є платником аліментів на утримання ОСОБА_3 .. За рішенням суду від 03 жовтня 2024 року дочка ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю-відповідачем ОСОБА_2 .. Після розлучення у сторін склались неприязні відносини, дочка з 2021 року має тяжке захворювання, її лікування проводиться як в Україні, так і за кордоном. Відповідач перешкоджає йому спілкуватися з дитиною, спочатку відмовляла тому, що дочка ще дуже мала, потім що хвора, відповідач забороняє спілкуватись з дочкою по телефону. Позивач є військовослужбовець, тому часто відвідувати дитину не може, проте, може спілкуватися за шляхом необмеженого спілкування з дочкою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ним та донькою з дотриманням розпорядку дня дитини. Просить позов задовольнити.

На запит суду від 27 травня 2025 року Управлінням «Центр надання адміністративних послуг» надано інформацію 04 червня 2026 року про зняття відповідача ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 жовтня 2023 року, що підтверджується також відповіддю з ЄДДР від 04 серпня 2025 року. Інших даних про зареєстроване, фактичне місце проживання (перебування) суду не подано.

Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження із підготовчим засіданням, яке неодноразово відкладалось через відсутність даних про сповіщення відповідача про судовий розгляд.

Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Також судом здійснено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача у судові засідання на 12-30 год 27 серпня 2025 року, 14-00 год 26 вересня 2025 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до заяви від 24 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гринь Л.В. позов підтримуєть, судовий розгляд просять провести за відсутності,

Згідно із заявами від 24 листопада 2025 року, 27 травня 2026 року представаник органу опіки та піклування Ніжинської міської ради Парубець М.О. просить судовий розгляд провести за відсутності.

Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Також судом здійснено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача у судові засідання на 09-00 год 06 січня 2026 року, 08-30 год 29 січня 2026 року, 09-00 год 25 лютого 2026 року, 10-00 год 26 березня 2026 року, 09-30 год 08 квітня 2026 року, 14-30 год 27 травня 2026 року.

Згідно з ухвалою суду від 25 лютого 2026 року за клопотанням сторони позивача витребувано із Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію з бази даних Гарт-1 про перетинання державного кордону ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_3 за період з 2022 року по 2026 рік.

Відповідно до повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25 лютого 2026 року ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_3 здійснили виїзд з України 20 липня 2023 року, пп «Шегині», інші дані після вказаної дати не зазначені.

Згідно з додатковими поясненнями від 27 травня 2026 року представник позивача адвокат Гринь Л.В. зазначає, що відповідач разом із дочкою проживає поблизу м.Барселона в Іспанії, де дитина проходить курси лікування, просить визначити способи участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 шляхом спілкування з нею через особисті побачення, проведення з нею часу, а також шляхом спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку, месенджерів. Вказує, що має можливість приїхати до дочки кордонта спілкуватись з нею; судовий розгляд просить провести за відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші заяви, клопотання учасників судового розгляду станом на 27 травня 2026 року відсутні.

За даних обставин суд вважає можливим розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, при цьому відповідачу надана можливість представити свою позицію по справі під час судового провадження за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною, що в свою чергу відповідає розумному балансу його інтересів та дотриманню розумних строків розгляду справи.

Враховуючи викладене наявні підстави згідно ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.

Сторонами по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 2015 року, який розірваний рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 жовтня 2019 року, останні є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на час розгляду справи досягла 10-річного віку, місце проживання якої визначено заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 03 жовтня 2024 року із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Вказаним рішенням встановлено зокрема: відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 з 26 вересня 2022 року по 13 жовтня 2033 року ОСОБА_3 має статус «дитина з інвалідністю»; на підставі судового наказу, виданого 23 травня 2019 року Ніжинським міськрайонним судом, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 травня 2019 року і до досягнення нею повноліття; згідно з актом обстеження умов від 30 квітня 2023 року за місцем проживання, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання за вказаною адресою добрі, наявні речі загального вжитку, необхідна побутова техніка; у житловому приміщенні чисто, охайно та тепло; кімнати умебльовані; родина забезпечена продуктами харчування; дохід родини складається з виплат по догляду за дитиною з інвалідністю та аліментів; для виховання та розвитку дитини створені такі умови: наявна окрема кімната, яка умебльована відповідно до віку та потреб (ліжко, шкаф, робочий стіл), дитина забезпечена одягом, взуттям, речами відповідно до віку та сезону; із витягу з рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27 квітня 2023 року №142 вбачається, що виконавчий комітет міської ради визначив постійне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку від 11 вересня 2025 року, поданого суду на виконання вимог ст.19 СК України, органом опіки та піклування Ніжинської міської ради рекомендовано матері ОСОБА_2 забезпечити спілкування батька з дочкою ОСОБА_3 у телефонному режимі; орган опіки не має можливості встановити графік побачень з дочкою, оскільки остання перебуває з матір`ю за кордоном.

Згідно з копією довідки в/ч НОМЕР_3 від 28 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у в/ч НОМЕР_3 з 02 листопада 2025 року.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст.7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст.157 СК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (рішення у справі Странд Лоббен та інші проти Норвегії, №37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення у справі Хаддад проти Іспанії, №16572/17, 18 червня 2019 року).

У § 54 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

На підставі поданих суду доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_3 здійснили виїзд з України 20 липня 2023 року, пп «Шегині», інших даних про фактичне місце перебування останніх суду не подано, посилання позивача щодо їх перебування поблизу м.Барселона в Іспанії не підтверджено будь-якими даними, при цьому суду не подано відомостей про незаконність виїзду останніх за межі України, також судом враховується, що виїзд малолітньої дитини за кордон повинен був погоджений батьками, зокрема і позивачем, як батьком.

Також судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 має захворювання, що об`єктивно потребує лікування, зокрема і за межами України.

При вирішенні справи судом враховується рівність прав батьків щодо виховання та спілкування з дочкою, а також відсутність об`єктивних відомостей, які б підтверджувати факт негативного впливу зі сторони батька на виховання та розвиток дочки.

Також тимчасовий виїзд дочки за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримки родинних зв`язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком.

Також суд зауважує, що військова агресія росії проти України, воєнний стан та пов`язані з ним обмеження, об`єктивно впливають на обсяг і способи спілкування не лише позивача із дочкою, а й багатьох інших батьків з їх дітьми, які також вимушено, внаслідок війни, опинилися за межами України.

Позивач вказує про наявність тривалих неприязних відносин із відповідачем, яка перешкоджає йому у спілкуванні з дочкою, при цьому вказані відносини сторін не можуть бути безумовною підставою для висновку щодо наявності свідомих дій відповідача у перешкоджанні спілкування позивача з дочкою, також негативні дані щодо відповідача, як матері, суду не подані, при цьому при розгляді справи суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами у даному випадку сторін по справі, для забезпечення стабільності саме умов життя дитини, з метою уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію щодо незаконного впливу на неї зі сторони батьків.

За встановлених обставин між сторонами існує неузгодженість щодо порядку і способу участі батька у спілкуванні з дочкою, при цьому перешкод, які б чинила відповідач у спілкуванні позивача з дочкою, судом не встановлено, тому у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача не чинити такі перешкоди необхідно відмовити.

Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті і реалізації прав, передбачених для батьків при визначенні способів їх участі у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

За встановлених обставин на час перебування дочки за кордоном для позивача підлягають визначенню способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою шляхом спілкування у режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного вівторка, четверга та суботи з 18-00 год упродовж 20 хвилин за згодою дочки, а за погодженням із матір`ю дитини упродовж іншого часу, із врахуванням часу відпочинку дочки, її навчання та лікування, що відповідає віку дитини та встановленим у судовому засіданні обставинам, і є розумним заходом для запобігання фактичному розриву зв`язків між малолітньою дочкою та батьком, при цьому дитина є особистістю та заслуговує на повагу своїх почуттів, а відносини між нею та батьком мають тенденцію до налагодження, що має дуже чутливий характер, який передбачає тонкий підхід до вирішення питання, яким є налагодження спілкування дочки із батьком, які разом тривалий час не проживають, також інтереси позивача не мають бути вищими за інтереси дитини, психіка якої, на відміну від дорослої людини, ще не до кінця сформована та порівняно є слабкою, а тому потребує захисту та мудрого підходу, а не тиску, і дитина не повинна бути заручником у відносинах дорослих. Також у даній ситуації обов`язок обох батьків полягає в тому, щоб підтримати дитину, мінімізувати психологічний тиск на неї, пов`язаний із сімейними конфліктами, налагодити комунікацію та співпрацювати в інтересах дитини. Той із батьків, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а інший не повинен перешкоджати у цьому, якщо тільки таке спілкування не супроводжується фізичним чи психічним насильством та/або буде доведено його негативний вплив на розвиток дитини. Також у дитини є право, а не обов`язок на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з тим з батьків, який проживає окремо.

Також судом враховується, що розвиток сімейної ситуації може бути динамічним, а отже і визначені способи участі батька у вихованні дитини можуть бути змінені в подальшому, як за домовленістю батьків, з урахуванням інтересів дитини, так і, у разі зміни істотних обставин, за рішенням суду за позовом одного із батьків.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказане судове рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України ухвалене та проголошене 10 червня 2026 року.

Керуючись ст.ст.13, 247, 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визначити способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час перебування її за кордоном, шляхом спілкування у режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного вівторка, четверга та суботи з 18-00 год упродовж 20 хвилин за її згодою (за погодженням із матір`ю дитини ОСОБА_2 упродовж іншого часу, із врахуванням часу відпочинку дочки, її навчання та лікування).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідач а. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник.