Вирок № 137324290, 11.06.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1063/26

Провадження № 1-кп/697/176/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження №12026255340000050 від 20.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Лисянка Лисянського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, особою з інвалідністю не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 1 п. 1 р. IV Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 (зі змінами), «забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів конструкції, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів».

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом треба розуміти таке вилучення водних живих ресурсів із природного середовища, яке здійснюється з порушенням чинного законодавства, що регулює порядок і умови промислового, любительського, спортивного рибальства іншого використання водних живих ресурсів. Зокрема, незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 17 квітня 2026 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи в акваторії Канівського водосховища річки Дніпро в адміністративних межах с. Бучак Черкаського району Черкаської області, діючи умисно, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у заборонений для лову нерестовий період, за допомогою гумового човна, шляхом занурення помістив у воду заборонені знаряддя лову три сітки: першу розміром вічка 40 мм (4х4), довжиною 50 м та висотою 2 м, другу розміром вічка 40 мм (4х4), довжиною 50 м та висотою 2 м, третю розміром вічка 45 мм (4,5х4,5), довжиною 50 м та висотою 2 м, які відносяться до сіткового знаряддя добування (вилову) та являються забороненими, відповідно до п. 1 розділу 4 Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700 (зі змінами).

Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 20.04.2026 близько 02 години, діючи всупереч встановленої заборони на лов (добування) водних біоресурсів за допомогою сіток, перебуваючи на воді р. Дніпро неподалік берега за координатами 49.86469° Пн, 31.44219°Сх в адміністративних межах с. Бучак Черкаського району Черкаської області, зняв (дістав із води) три раніше встановлені ним у воду сітки з виловленими водними біоресурсами виду: «Судак» в кількості 4 штуки, «Плітка» в кількості 43 штук, «Карась» в кількості 2 штуки, «Окунь» в кількості 1 штуки, «Лящ» в кількості 1 штуки, «Плоскирка» в кількості 2 штуки, «Рак» в кількості 14 штук та помістив їх до двох полімерних мішків. Після цього частину незаконно добутої риби вивічкував і помістив до пластикового ящику та був виявлений 20.04.2026 близько 02 години 40 хвилин працівниками відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та Київським рибоохоронним патрулем на березі р. Дніпро Канівського водосховища.

Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_4 завдав шкоди водним біоресурсам України, внаслідок незаконного вилову риби в акваторії Канівського водосховища річки Дніпро в межах с. Бучак Черкаського району Черкаської області на загальну суму 139 349,00 гривень (сто тридцять дев`ять тисяч триста сорок дев`ять гривень), яка згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» є істотною.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України незаконне заняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України визнав повністю за обставин вказаних у обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Зазначив, що 17.04.2026 ввечері, близько 20:00 год. на р. Дніпро в межах с. Бучак за допомогою гумового човна шляхом занурення поставив у воду три сітки, а 20.04.2026 їх зняв (дістав з води) та виловив рибу: «Судак» в кількості 4 штуки, «Плітка» в кількості 43 штук, «Карась» в кількості 2 штуки, «Окунь» в кількості 1 штуки, «Лящ» в кількості 1 штуки, «Плоскирка» в кількості 2 штуки, «Рак» в кількості 14 штук та склав їх у два полімерні мішки. Після цього частину добутої риби вивічкував і помістив до пластикового ящику, однак цього ж дня, на березі, був виявлений працівниками поліції. Поданий прокурором цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням також визнав повністю.

Представник потерпілого та цивільного позивача Бобрицької сільської ради ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася. Подала до суду письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Цивільний позов підтримує повністю.

Учасники судового провадження не заперечували щодо проведення судового засідання без участі потерпілого.

За вказаних обставин, враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 325 КПК України, суд вважає можливим за відсутності представника потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та провести судовий розгляд у її відсутності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не здобуто.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи показання обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 доведено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та скоєному умисно, дані на особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, тимчасово не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, групи інвалідності не має.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене та також частково відшкодував заподіяну шкоду в сумі 15 000 грн., що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Одночасно судом враховується те, що санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачено як альтернативні такі види основних покарань: штраф, пробаційний нагляд, обмеження волі.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_4 має стабільні та достатні джерела доходу, які б надавали можливість сплатити штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, суд вважає призначення покарання у виді штрафу недоцільним.

Натомість призначення покарання у виді обмеження волі є занадто суворим покаранням для обвинуваченого та не відповідатиме принципу індивідуалізації.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, оскільки саме ця міра покарання з урахуванням обставин даного кримінального провадження буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та надасть можливість останньому довести розуміння своїх протиправних дій та своє виправлення.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо поданого цивільного позову, суд зазначає наступне.

Так, разом з обвинувальним актом, прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 подано до суду позовну заяву в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області про стягнення завданої неправомірними діями ОСОБА_4 шкоди в розмірі 139 349,00 грн..

У позові зазначено, що внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, навколишньому природному середовищу спричинено шкоду у розмірі 139 349,00 грн..

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 128 КПК України, особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, риба в тому числі, знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», водні біоресурси, що знаходяться, зокрема, у внутрішніх водних об`єктах, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Частинами 3 та 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, Канівським відділом Смілянської окружної прокуратури направлено лист від 30.04.2026 № 52/2-2830ВИХ-26 до Бобрицької сільської ради про повідомлення факту кримінального правопорушення та підстави для вжиття заходів щодо стягнення шкоди з винної особи, але листом від 30.04.2026 за № 616 прокурора було повідомлено, що Бобрицька сільська рада Черкаської області не зверталася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення істотної шкоди, завданої ОСОБА_4 рибному господарству України. У зв`язку з обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів на сплату судового збору, просили Смілянську окружну прокуратуру вжити заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до суду з позовною заявою про відшкодування збитків завданих ОСОБА_4 внаслідок незаконного лову рибних ресурсів.

Суд вважає, що в даному випадку звернення прокурора з вищезазначеним позовом було необхідне, так як особа, яку законодавством визначено для звернення до суду з відповідним позовом, жодних заходів для захисту інтересів держави не здійснила.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 частково відшкодував матеріальну шкоду заподіяну внаслідок незаконного добування водних біоресурсів у сумі 15 000,00 грн. на підтвердження чого надав квитанцію АТ КБ «Приватбанк» від 11.06.2026 # 1.705712107.1.

Враховуючи встановлені судом обставини, про те, що незаконним добуванням водних біоресурсів обвинувачений завдав матеріальну шкоду у сумі 139 349,00 грн. та добровільно сплатив 15 000,00 грн., тому з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області завдана шкода у сумі 124 349,00 грн. (139 349 грн. 15 000 грн. = 124 349 грн.), а цивільний позов підлягає задоволенню.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обиралась.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.04.2026 у справі № 697/957/26 (провадження №1-кс/697/81/2026) на майно, необхідно скасувати.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України слід застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави гумовий човен зеленого кольору з написом «BARK», який передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави Україна в особі Бобрицької територіальної громади Черкаського району Черкаської області шкоду, завдану внаслідок незаконного добування водних біоресурсів у сумі 124 349,00 грн. (сто двадцять чотири тисячі триста сорок дев`ять гривень, 00 копійок), перерахувавши їх за наступними реквізитами: 318999980333199331000023675, отримувач ГУК.Черк.обл./тг с. Бобриця/24062100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.04.2026 у справі № 697/957/26 (провадження №1-кс/697/81/2026) скасувати.

Відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати в дохід держави гумовий човен зеленого кольору з написом «BARK», який передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- CD-R диск із відеозаписом з відеокамери за 20.04.2026, який зберігається при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

- заборонене знаряддя лову, а саме: три рибальські месинові сітки, розмірами: 1) довжина 50 м., висота 2 м., крок вічка 40х40 мм.; 2) довжина 50 м., висота 2 м., крок вічка 40х40 мм.; 3) довжина 50 м., висота 2 м., крок вічка 45х45 мм., які передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області знищити;

- кошти, отримані від реалізації ТОВ «Комбінат-Черкаси» свіжовиловленої риби виду: «Судак» в кількості - 4 шт., «Плітка» в кількості - 43 шт., «Карась» в кількості - 2 шт., «Окунь» в кількості - 1 шт., «Лящ» в кількості - 1 шт., «Плоскирка» в кількості - 2 шт., «Рак» в кількості - 14 шт. звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1