Рішення № 137321024, 11.06.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/330/26

Номер провадження 2/948/397/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у квітні 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором №109556 від 22.03.2018 у розмірі 19 105,06 грн, понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн, посилаючись на те, що 22.03.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №109556, за умовами якого надано відповідачу позику в сумі 3 500,00 грн, натомість відповідачка не виконує належним чином зобов`язання за вказаним договором щодо повернення суми позики, пені і комісії.

12.04.2018 між ТОВ «Авенус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, 15.08.2018 укладено додаткову угоду №4 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №5 від 15.08.2018 про те, що до нового кредитора перейшло право вимоги до боржників, в тім числі до ОСОБА_2 за договором про надання фінансового кредиту №109556 від 22.03.2018 (а.с.1-6).

25.05.2026 представник відповідача адвокат Бульбах Н.М. подала відзив на позов, у якому зазначила, що договір та графік розрахунків, що є додатком до договору, не містять підпису позичальника ОСОБА_2 . До того ж, позивачем не вказано реквізитів банківського рахунку отримувача з можливістю його ідентифікації, як фізичної особи.

Представник відповідача звертає увагу на те, що позивачем всупереч положення ч.1 ст.81 ЦПК України не було доведено належними та допустимими доказами факту укладення 22.03.2018 між нею та ТОВ «Авентус Україна» договору про надання фінансового кредиту №109556 та надання їй кредитних коштів в сумі 3 500 грн.

Щодо включення до загальної суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту заборгованості по нарахованим штрафам та пені в сумі 9 207,98 грн, представник відповідача зазначила, що враховуючи строк дії кредитного договору, позивач мав право звернутись до суду із вимогою про стягнення штрафу, пені упродовж року від вказаної дати, а саме не пізніше 21.04.2019. Позовна заява подана до суду 13.04.2026, що свідчить про порушення позивачем визначеного п.1 ч.2 ст.258 ЦПК України строку позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення штрафів та пені по кредиту.

Зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по штрафах та пені в сумі 9 207,98 грн, яка була включена до загальної суми заборгованості по кредиту, і тим самим прихована в загальній сумі, заявлена до відшкодування поза межами строків позовної давності, а тому не підлягає до задоволення.

Представник відповідача зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу розмірі 5000,00 грн, є завищеною, не співмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом обсягом часу, в зв`язку з чим не відповідає критерію розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що розмір гонорару є значно завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зокрема, докази в обгрунтування позовної заяви надані первісним кредитором, а отже, їх витребування та збір адвокатом не здійснювалось. До гонорару також не включено послугу представництва позивача в суді, а отже, сума гонорару включає лише досудову підготовку.

Представник відповідача адвокат Бульбах Н.М. звертає увагу на те, що обгрунтування позовної заяви є стандартним, вона обгрунтована нормами чинного законодавства, проте не містить належних обгрунтувань заявлених позовних вимог щодо конкретного кредитного договору, а універсальна форма позовної заяви вказує на те, що для її підготовки витрачено незначний час.

Отже, з огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу є завищеною і такою, що не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час (а.с.57-61).

Ухвалою від 15.04.2026 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 36).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, шляхом направлення електронного листа до електронного кабінету (а.с.39-42,51,52,55,56), у змісті позовної заяви просить розглядати справу без участі представника позивача, в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.6).

Представник відповідача у судовому засіданні повідомила, що відповідач підтримує правову позицію, викладену у відзиві, звертає увагу на відсутність доказів отримання нею кредиту, хоча не заперечує отримання кредитів, які були погашені, заявляє про застосування строку позовної давності, який до вимоги про стягнення пені та штрафу минув до настання карантину та воєнного стану, а також у разі задоволенні позову просить зменшити витрати на правничу допомогу.

Суд, з`ясувавши правову позицію сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 22.03.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладений договір про надання фінансового кредиту №109556, за умовами якого останній надано грошові кошти в розмірі 3 500,00 грн, строком на 30 днів, фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,02% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, що становить 6,57% річних у межах строку надання кредиту (а.с.28-29).

Згідно з п.1.3 Договору сукупна вартість кредиту складає 100,54% від суми кредиту або 3 518,90,00 грн та включає в себе: відсотки за користування кредитом 0,54% від суми кредиту у відсотковому виразі або 18,90 грн у грошовому виразі (а.с.28).

У п.1.6 Договору зазначено, що клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф у разі наявності. У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400,00 грн, строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (а.с.28).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору (п.3.1 договору).

Згідно з п.3.2 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня після надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за договором включно (а.с.28 на зв.).

У Додатку №1 до договору №109556 від 22.03.2018 зазначений Графік розрахунків, в якому зазначена дата повернення кредиту не пізніше 21.04.2018, сума кредиту 3 500,00 грн, сума нарахованих процентів 18,90 грн, для продовження строку користування кредитом необхідно сплатити 18,90 грн, а також зазначені реквізити для оплати (а.с.30).

Згідно з довідкою, наданою ТОВ «Авентус Україна», договір зі сторони позичальника було підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «А255776», направленого на намер телефона 0666449960, сума кредиту 3 500,00 грн, стандартна процентна ставка 1,80% (а.с.8).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Авентус Україна», сума загальної заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором №109556 складає 14 597,98 грн, в тім числі: 3 500,00 грн сума боргу за тілом кредиту, 1 890,00 грн сума боргу за відсотками, 9 207,98 грн сума боргу за пенею та штрафами (а.с.9).

12.04.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу №1, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступає за грошові кошти ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги за плату та на умовах, визначених договором (а.с.24-26).

15.08.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено додаткову угоду №4 до договору факторингу №1 від 12.04.2018, відповідно до умов якої сторони домовились щодо суми грошових коштів, які встановлюються в кожному реєстрі прав вимоги окремо та складає 27% від основної суми заборгованості (а.с.19).

Також, 31.12.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» укладено додаткову угоду №б/н до договору факторингу №1 від 12.04.2018, за умовами якої сторони домовились щодо строку дії договору (а.с.20).

Згідно наказу ТОВ ФК «Довіра і Гарантія» №55-к від 25.07.2024 та Протоколу №1706 від 25.07.2024 Загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» змінено найменування товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (а.с.31,32).

Довідкою на а.с.14 ТОВ «Авентус Україна» дійсно підтверджує здійснення ТОВ «ВІН ФІНАНС» розрахунків за відступлені права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулось на підставі договору факторингу №1 від 12.04.2018, з усіма додатковими угодами до нього.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №5 від 15.08.2018 до ТОВ «ВІН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №109556 від 22.03.2018 у розмірі 5 390,00 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість по основному боргу, 1 890,00 грн заборгованість по відсоткам (а.с.12).

Крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 відповідачу нараховано збитки від інфляції 3 192,06грн. та 3% річних в сумі 1 315,02 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна»,укладено договір про надання фінансового кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними, їй перераховані кредитні кошти, які вона використовувала.

Позивачем, яким набуто право вимоги за кредитним договором, заявлено до стягнення заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №109556 від 22.03.2018 в розмірі 19 105,06 грн, з яких: 3 500,00 грн - сума основного боргу, 1 890,00 грн - сума боргу за відсотками, 3 192,06 грн інфляційні втрати, 1 315,02 грн 3% річних, борг за пенею і штрафами - 9 207,98 грн.

Розглядаючи доводи відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені та штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені) законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як убачається з договору про надання фінансового кредиту №109556 від 22.03.2018, сторонами узгоджено строк кредитування 30 днів, тобто з 22.04.2018 року розпочався для позивача перебіг строку позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, та відповідно до стягнення пені та штрафу тривав до 22.04.2019 року. Натомість позивач звернувся з позовом до суду 13.04.2026 року, отже позивачем пропущено строк позовної давності до вимоги про стягнення пені та штрафів, яка спливла 22.04.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Таким чином, з огляду на те, що з 02.04.2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023 року, а з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 13.04.2026 року, тому трирічний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів у загальному розмірі 5390,00 грн позивачем не пропущено.

Розглядаючи доводи щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає таке.

За правилами ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних, які потрібно розрахувати від суми кредиту в розмірі 5390,00 грн та стягнути інфляційні втрати в розмірі 1178,60 грн та три проценти річних у розмірі 485,54 грн.

Отже, з відповідачки на користь позивача потрібно стягнути заборгованість у загальному розмірі 7054,14 грн. з яких: 3 500,00 грн - сума основного боргу, 1 890,00 грн - сума боргу за відсотками, 1178,60 грн інфляційні втрати, 485,54 грн 3% річних, та позов в цій частині задовольнити.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн (а.с.6).

Відповідно до ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: акт про підтвердження факту надання правничої(правової) допомоги від 18.03.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, додаткову угоду до договору №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, договір №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 від 02.11.2023(а.с.10,13,15,21-23,27).

Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» та АБ «Анастасії Міньковської» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1-2.1.7 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.

Розділом 4 договору визначено порядок здійснення розрахунків (а.с.21 на зв.).

Згідно акту про підтвердження факту надання правничої(правової) допомоги від 18.03.2026 сторони погодили надання правових послуг: підготовка позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, вартість 5000,00 грн (а.с.10).

Оскільки позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути пропорційно задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 983,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1845,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №109556 від 22.03.2018 у розмірі 7054,14, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1845,00 грн та судовий збір у розмірі 983,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя С. М. Косик