Рішення № 13732085, 01.02.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-4/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Валуєва В. Г.

при секретарі Севанян М. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод» про стягнення недорахованої суми шкоди у звязку з виробничою травмою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (далі Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві…) та Відкритого акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» (далі ВАТ «КЦРЗ») про стягнення недорахованої суми шкоди у звязку з виробничою травмою. Під час розгляду справи позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались.

В останньому уточненому позові в обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при виконанні трудових обовязків коваля-штампувальника у ВАТ «КЦРЗ» 4 вересня 1985 року він отримав виробничу травму (перелом правої руки), про що комісією, яка розслідувала нещасний випадок 05.09.1985 р. складено акта форми Н-1. У звязку з травмою від нещасного випадку на виробництві він періодично проходив обстеження у МСЕК і йому були встановлені наступні коефіцієнти втрати професійної працездатності:

- з 21.01.1986 року по 20.01.1987 року 20 %,

- з 20.01.1987 року по 20.02.1989 року 50 %,

- з 20.02.1989 року по 01.02.1993 року 25 %,

- з 01.02.1993 року по 01.02.1996 року 40 %,

- з 01.02.1996 року (довічно) - 40 %.

Адміністрація ВАТ «КЦРЗ», незважаючи на неодноразові підвищення тарифних ставок, не завжди перераховувала йому розмір відшкодування шкоди, порушуючи п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, повязаним з виконанням ним трудових обовязків»(далі Правила відшкодування шкоди…), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472. На момент перерахування розміру відшкодування шкоди в травні 1992 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 26.05.1992 року середньомісячний заробіток по професії коваля-штампувальника становив 5487,07 крб. Тому вважає, згідно наведеного ним в уточненій позовній заяві розрахунку (а.с. 86, т. 2), що йому станом на 01.03.2000 року слід було виплачувати щомісячно страхову суму у розмірі 91 грн.87 коп.:

1)- з 01.07.1992 року 5487,07 крб. х 1.39 (коеф. підв.) = 7627,02 крб. (с/заробіток.) від якого 25 % втрати професійної працездатності становить 1906,75 крб.;

2)- з 01.11.1992 року 8393,09 крб. х 1.57 (коф. підв.) = 11974,43 крб. (с/заробіток) від якого 25 % втрати професійної працездатності становить 2993, 60 крб.;

3)- з 01.01.1993 року 13491,15 крб. х 1.33 (коф. підв.) = 15925,99 крб. (с/заробіток) від якого 25 % втрати професійної працездатності становить 3981,49 крб.; 4)- з 01.02.1993 року 17943,23 крб. від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 6370,39 крб.; 5)- з 01.06.1993 року 17943,23 крб. х 2.5 (коеф. підв.) = 39814,37 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 15925,98 крб.;

6)- з 01.09.1993 року 44858,08 крб. х 2.9 (коеф. підв.) = 115463,42 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 46185,32 крб.;

7)- з 01.12.1993 року 130088,44 крб. х 3.0 (коеф. підв.) = 346390,28 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 138555,98 крб.;

8)- з 01.08.1994 року 390265,33 крб. х 2.0 (коеф. підв.) = 692780,56 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 277111,96 крб.;

9)- з 01.10.1994 року 780530,67 крб. х 2.0 (коеф. підв.) = 1385561,13 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 554223,93 крб.;

10)- з 01.03.1995 року 1561061,33 крб. х 3.0 (коеф. підв.) = 4156683,39 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 1662671,79 крб.;

11)- з 01.11.1995 року 4683184,00 крб. х 1.5 (коеф. підв.) = 6235025,08 крб. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 2494007,68 крб.;

12)- з 01.01.1996 року 7024776,00 крб. х 2.267 (коеф. підв.) = 141,34 грн.. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 56,53 грн.;

12)- з 01.01.1996 року 7024776,00 крб. х 2.267 (коеф. підв.) = 141,34 грн.. (с/заробіток.) від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 56,53 грн.;

13)- з 01.02.1999 року 159,25. х 1.25 (коеф. підв.) = 176,68 грн. (с/заробіток, який не перевищує вимоги постанови КМУ № 1100), від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 70,67 грн.;

14)- з 01.03.2000 року 199,04. х 1.3 (коеф. підв.) = 229,69 грн., але для розрахунку 390,26 грн. (с/заробіток по професії), від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 91.87 грн.

Він позивач, вважає, що його особову справу передати до відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві … слід було з сумою щомісячних страхових виплат у розмірі 91,87 коп. Оскільки відповідач Фонд соціального страхування від нещасних випадків… після передачі його особової справи застосовував при виплаті до розміру страхової суми, призначеної йому підприємством, коефіцієнти підвищення тарифних ставок та виплатив йому з 01.04.2001 року по 01.09.2005 року 4279.95 коп., то сума недорахованих страхових виплат складає з 01.04.2001 року по 01.12.2010 року 11447,80 коп., що також підтверджується наведеним ним в уточненій позовній заяві розрахунком:

1) 91,87 грн. х 11 міс. (з 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р.) = 1010,57 грн.;

2) 91,87 грн. х 1.193 (Пост. Фонду) = 109,60 грн. х 12 міс.(з 01.03.2002 р. по 01.03.2003) = 1315,21 грн.;

3) 109,60 грн. х 1.182 (пост. Фонду) = 129,54 грн. х 12 міс.(з 01.03.2003 р. по 01.0.2004 р. = 1554,56 грн.;

4) 129,54 грн. х 1.152 (Пост. Фонду) = 149,23 грн. х 12 міс. (з 01.03.2004 р. по 01.03.2005 року) = 1790.76 грн.;

5) 149,23 грн. х 1.238 (Пост. Фонду) = 184,74 грн. х 12 міс. (з 01.03.2005 р. по 01.03.2006 року) = 2216,88 грн. 298,59 грн. ( 99.53 грн. х 3 міс., з жовтня по грудень 2005 року) = 1918,29 грн.;

6) 184.74 грн. х 1.203(пост Фонду) = 184,74 грн. 12 міс. (з 01.03.2006 р. по 01.03.2007 року) = 2881,94 грн. 1436,81 грн. (99,53 грн. х 1.203 = 119,73 грн. х 12 міс. (з 01.03.2006 по 01.03. 2007 року) = 1445,12 грн.;

7) 240,16 грн. х 1.183 (Пост. Фонду) = 284,11 грн. х 12 міс.(з01.03.2007 р. по 01.03.2008 року = 3409,31 грн. 1699,68 грн. (119,72 грн. х 1.183 = 141,64 грн. 12 міс. , з 01.03.2007 р. по 01.03.2008 року) = 1709,62 грн.;

8) 284,11 грн. х 1.06 (пост. Фонду) = 301,16 грн. х 12 міс.(з 01.03.2008 р. по 01.03.2009 року) = 3613,88 грн. 1801,66 грн. (141,64 грн. х 1.06 = 150,14 грн. х 12 міс.(з 01.03.2008 р. по 01.03.2009 року) = 1812,22 грн.;

9) 301,16 грн. х 1.0 (Пост. Фонду) = 301,16 грн. х 12 міс.(з 01.03.2009 р. по 01.03.2010 року) = 3613,88 грн. 1801,66 грн. (150,14 грн. х 1.0 = 150,14 грн. х 12 міс. (з 01.03.2009 р. по 01.03.2010 року) = 1812,22 грн.;

10) - 301,16 грн. х 1.0 (Пост. Фонду) = 301,16 грн. х 9 міс. (з 01.03.2010 р. по 01.12.2010 року) = 2710,44 грн. 1351,26 грн. (150,14 грн. х = 150,14 грн. х 9 міс. (з 01.03.2010 р. по 01.12.2010 року) = 1359,18 грн.

Всього: 15727,75 грн.

Таким чином, 15727,75 грн. 4279,95 грн. = 11447.80 грн., які він просить суд стягнути з відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві .. на його - позивача користь, а також вважає, що, починаючи з 01.12.2010 року вказаний відповідач повинен йому проводити щомісячні страхові виплати у розмірі 301 грн.16 коп. до періоду виникнення обставин на перерахунок страхової виплати, а тому просить суд зобовязати відповідача Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… з 01.12.2010 року сплачувати йому (позивачу) щомісячні страхові виплати у сумі 301,16 грн. до періоду виникнення обставин на перерахунок страхових виплат.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив його позов задовольнити.

Представник відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… заперечувала проти задоволення позову, але, оскільки справа розглядається безрезультатно тривалий час, бо третя особа не надає суду документи, які просить позивач, то не заперечувала проти розгляду справи з вирішенням спору на розсуд суду.

Представник третьої особи до суду не з`явився, але надав суду заперечення проти уточненої позовної заяви (а.с. 93) та заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 96), а у задоволенні позову просив позивачу відмовити, тому суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутність представника третьої особи. Представник позивача також до суду не з`явися, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив, але, оскільки позивач не заперечував проти розгляду справи у відсутність його представника, суд вважає можливим закінчити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював у Криворізькому центральному рудоремонтному заводі гірничозбагачувального устаткування, наступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод» з 26.04.1985 року в сталеплавильному цеху вибивальщиком лиття, а з 15.08 1985 року - в ковальсько-пресовому цеху ковалем-штампувальником 2 розряду, потім з 18.02.1986 року його призначено майстром пресової дільниці ковальсько-пресового цеху, що підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с.29- 30, т. 1). Під час виконання позивачем своїх трудових обовязків коваля-штампувальника 2 розряду 04.09.1985 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що складено Акт форми Н-1 від 05.09.1985 року (а.с. 9-10, т.1). Згідно виписок з актів переогляду позивача у МСЕК йому встановлювались різні відсотки втрати професійної працездатності (а.с. 11-13, т.1), а з 01.02.1996 року встановлено довічно 40 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи (а.с. 14, т.1)). З довідки про розмір втраченого заробітку від 15.08.2005 року вбачається. що позивачу станом на 01.04.2001 року призначено підприємством відшкодовувати втрачений ним, як потерпілим від нещасного випадку на виробництві, заробіток у сумі 67 грн.39 коп.(а.с. 16, 222, т.1), який розраховано з травня 1992 року без застосування коефіцієнтів підвищення заробітної плати, які застосовувались на підприємстві з 1992 року. Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… № 13534 від 15 вересня 2005 року позивачу ОСОБА_1 призначені щомісячні страхові виплати у сумі 99,53 грн. (а.с. 15, т.1) з розрахунку середньомісячної заробітної плати у сумі 338,80 грн. (а.с. 15 зв.,т.1.). З довідки про доходи (а.с. 17, т.1) вбачається, що у 2005 році позивач у відшкодування заподіяної йому шкоди отримав страхові виплати у сумі 4578,54 грн., оскільки відповідачем Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві … під час розрахунку страхових виплат позивачу були застосовані належні коефіцієнти підвищення заробітної плати, починаючи з 2001 року. З довідки № 1 від 11.01.2007 року (а.с. 65, т.1) підприємства про коефіцієнти підвищення погодинних тарифних ставок (окладів) працівникам Криворізького Центрального рудоремонтного заводу з 01.01.1992 року по 01.04.2001 року, підписаної інженером відділу праці та зарплати, підпис якого посвідчено печаткою канцелярії підприємства, вбачається, що на підприємстві застосовувались наступні коефіцієнти: липень 1992 року - 1.39, листопад 1992 року 1.57; січень 1993 року 1.33, червень 1993 року 2.5, вересень 1993 року 2.9, грудень 1993 року 3.0; серпень 1994 року 2.0, жовтень 1994 року 2.0; березень 1995 року 3.0, листопад 1995 року 1.5; січень 1996 року 2.267; лютий 1999 року - 1.25; березень 2000 року 1.3, а згідно довідці № 020-4 від 20.03.2001 року (а.с. 189, т.1) на підприємстві застосовувались всі вказані коефіцієнти крім коефіцієнту 1.3 з 01.03.2000 року, оскільки у цей період застосовувався коефіцієнт 1.1. Тому виник спір про правомірність застосування до розрахунків з позивачем коефіцієнту підвищення 1.3, який вказано у першій довідці (а.с. 65, т. 1), чи 1.1 згідно послідуючої довідки (а.с. 189 т.1), яка посвідчена належним чином, а саме підписами зам. директора з економіки, начальником відділу праці та зарплати, з зазначенням їх прізвищ, з застосуванням кутового штемпелю підприємства та печатки підприємства. Оскільки маються розбіжності у наданих суду довідках про застосування на підприємстві коефіцієнту підвищення заробітної плати з 01.03.2000 року, суд вважає, що до уваги при розрахунку страхової виплати позивачу слід прийняти довідку № 020-4 від 20.03.2001 року про застосування на підприємстві коефіцієнту 1.1, як оформлену належним чином. Крім того, застосування на підприємстві коефіцієнту 1.1 з 01.03.2000 року підтверджується копією наказу № 225 від 07.03.2000 року про перерахунок платежів, нарахованих працівникам у звязку з трудовим каліцтвом, профзахворюванням або у звязку зі смертю годувальника та наданою суду новою довідкою № 015-167 від 25.03.2010 року про застосування коефіцієнтів підвищення заробітної плати на підприємстві з липня 1992 року по березень 2000 року (а.с. 15, т.2), в якій вказані підстави для підвищення тарифних ставок та окладів і застосування коефіцієнту 1.1 у березні 2000 року. Тому суд вважає, що коефіцієнт 1.3 у своїх розрахунках позивач застосував неправильно. Суду також надана довідка №257 від 24.05.2007 року (а.с. 81,т.1) про середню базову заробітну плату по професії коваля-штампувальника 2 розряду за січень-квітень 1992 року, з якої вбачається. що базова середня заробітна плата по професії позивача складає 5487,07 крб., та долучені довідки про заробітну плату та особові рахунки ковалів-штампувальників 2 розряду ОСОБА_3 (а.с.84-88, 94-95, 131-132, 139, т.1).. ОСОБА_4 (а.с. 89-92, 133-138, 221 т.1, 50, 51, 75, 77, 83, 84 т.2) ОСОБА_5 (а.с. 141-145, т. 1, 85 т.2), ОСОБА_6 (а.с. 161-164.1, 52-54, 59, 85 т. 2), ОСОБА_7 (а.с. 165-169, т. 1, 55-57, 60 т. 2), ОСОБА_8 (а.с. 85, т. 2). Вказані документи свідчать про ріст заробітної плати на підприємстві. Крім того, з довідки № 015-624 від 18.12.2010 р. про фактичний ріст заробітної плати відповідного працівника за період підвищення тарифних ставок (а.с. 81, т. 2), вбачається, що на підприємстві у період підвищення тарифних ставок відбувався ріст заробітної плати, а із довідки № 015-677 від 20.12.2010 року вбачається, що станом на лютий 1999 року середня заробітна плата відповідного працівника складала 176,66 грн. Тому суд вважає, що позивач у свої розрахунки до 1999 року провів правильно, а потім у позиції розрахунку під № 13 припустився помилки і тому отримав завищену суму 40 % втрати професійної працездатності 91,87 грн. Так, у розрахунку не донарахованої заробітної плати ним вказано:

13)- з 01.02.1999 року 159,25. х 1.25 (коеф. підв.) = 176,68 грн. (с/заробіток, який не перевищує вимоги постанови КМУ № 1100), від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 70,67 грн.;

14)- з 01.03.2000 року 199,04. х 1.3 (коеф. підв.) = 229,69 грн., але для розрахунку 390,26 грн. (с/заробіток по професії), від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 91.87 грн., але на думку суду розрахунок повинен бути таким:

13)- з 01.02.1999 року 159,25. х 1.25 (коеф. підв.) = 199,06 грн. перевищує с/заробіток, згідно вимог постанови КМУ № 1100), тому слід брати для наступного розрахунку суму 176,66 грн., від якої 40 % втрати професійної працездатності становить 70,66 грн.;

14)- з 01.03.2000 року 176,66. х 1.1 (коеф. підв. застосований на підприємстві) = 194,32 грн., від якого 40 % втрати професійної працездатності становить 77,64 грн., тому з 01.04. 2001 року по 01.03. 2002 року недоплата страхових сум у місяць складає 10 грн. 35 коп. з розрахунку 77,74 грн. 67,39 грн. а за 11 міс. недоплата складає 113,85 грн.

З 01.03.2002 року по 01.03.2003 року розмір страхової виплати у місяць повинен складати 77, 74 грн. х 1.193 = 92,74 грн. Недоплата страхової суми у місяць складає 12 грн. 34 коп. з розрахунку: 92,74 80,40 (67,39 грн. х 1.193), а за 12 місяців недоплата складає 148,08 грн.

Як вбачається з наданої суду довідки МСЕК, позивачу з 01.02 1996 року встановлено довічно 40 % втрати професійної працездатності та його визнано інвалідом 3 групи (а.с.14, т. 1), тому він мав право на пенсію по інвалідності і з 24.05.2002 року поновив пенсію по інвалідності, а страхові виплати розраховані йому з заробітку станом на 01.03.2002 року, а саме: 201 грн. х 40 % втрати професійної працездатності дорівнюють 80,40 грн. З одночасною виплатою страхової суми та пенсії по інвалідності 80,40 грн. + 189,20 грн. (пенсія) сума страхових виплат повинна становити 269,60 грн, що в цілому перевищує заробіток позивача (201 грн.) на 68,60 грн. з розрахунку: 269,60 грн. 201 грн. Тому у цьому випадку позивач має право на регрес у сумі 11,80 грн. з розрахунку: 80,40 грн. 68,60 грн. Оскільки страхові виплати згідно Закону зменшуватись не повинні, позивачу продовжено виплату страхової суми у розмірі 80,40 грн., хоча з врахуванням розміру страхової суми, яка з 01.04.2001 року згідно наведеному судом розрахунку (позиція № 14), повинна складати 77,74 грн., позивачу слід було проводити виплату страхової суми у розмірі 92,74 грн. Тому недоплата страхової суми у даному випадку становить у місяць 12,34 грн. з розрахунку: 92,74 грн. 80,40 грн. та до 01.03.2003 року (за 12 місяців) становить 148,08 грн. (12,34 грн. х 12 міс.).

Станом на 01.03.2003 року пенсія позивача складає 189,20 грн. З заробітку 201 грн. х 1.182 = 237,58 грн. страхова сума складає 95,03 грн. з розрахунку: 237,58 х 40 %. З врахуванням пенсії по інвалідності позивачу виплачувались страхові суми у розмірі 80,40 грн., а необхідно було виплачувати у розмірі 92,74 грн. до переходу позивача на пенсію за віком, тобто до 24.05.2005 року. Різниця між щомісячними страховими виплатами складає 12,34 грн. з розрахунку: 92,74 грн. 80,40 грн., за 26 місяців недоплата страхових сум становить 12,34 грн. х 26 міс. = 320,84 грн. На 24.05.2005 року зарплата позивача становить: 168,47 грн. х 1.193 (2002 р.) х 1.182 (2003 р.) х 1.152(2004 р.) х 1.238 (2005 р.), = 338,81 грн., а страхові виплати становлять 80,40 грн. х 1,238 = 99,53 грн., за 23 дні травня 2005 року 80,40 грн. : 31 (дні травня) х 23 (дні травня для розрахунку) = 59,66 грн., за 8 днів травня 2005 року 99,53 грн. : 31 х 8 = 25,68 грн., а всього: 59,66 грн. + 25,68 грн. = 85,34 грн. з розрахунку початкової регресної суми 67,39 грн., а при розрахунковій сумі страхової виплати 77,74 грн. 109,16 грн. Таким чином, недоплата страхової виплати за травень 2005 року складає 109,16 грн. 85,34 грн. = 23,82 грн.

З червня 2005 року позивачу виплачувалась страхова сума у розмірі 99,53 грн. (80,40 грн. х 1,238), а слід було виплачувати в сумі 156,34 грн. Недоплата страхової суми у місяць становить 56,81 грн. (156,34 грн. 99,53 грн.), а до 01.03.2006 року (за 9 місяців) 56,81 грн. х 9 міс. = 511,29 грн.

З 01.03.2006 року по 01.03.2007 року розмір страхової виплати у місяць повинен складати 156,34 грн. х 1.203 = 188,05 грн. Недоплата страхової суми у місяць складає 25 грн. 05 коп. з розрахунку: 188,08 грн 163,03 грн.(згідно довідці про доходи), а за 12 місяців недоплата складає 25,05 х 12 = 300,60 грн.

З 01.03.2007 року по 01.03.2008 року розмір страхової виплати у місяць повинен складати 188,08 грн. х 1.183 = 222,50 грн. Недоплата страхової суми у місяць складає 29,63 грн. з розрахунку: 222,50 грн 192,87 грн. (163,03 грн. х 1.183), а за 12 місяців недоплата складає 29,63 грн. х 12 = 355,56 грн.

З 01.03.2008 року по 01.03.2009 року розмір страхової виплати у місяць повинен складати 222,50 грн. х 1.125 = 250,31грн. Згідно довідці про доходи позивачу виплачувалась страхова сума у розмірі 216,98 грн., тобто недоплата страхової суми у місяць складає 33 грн. 33 коп. з розрахунку: 250,31 грн. 216,98 , а за 12 місяців недоплата складає 33,33 грн. х 12 міс. = 399,96 грн.

З 01.03.2009 по 01.03.2010 року розмір страхової виплати у місяць повинен складати 250,31 грн. х 1.063 = 266,08 грн. Згідно довідці про доходи позивачу виплачувалась страхова сума у розмірі 230,65 грн., тобто недоплата за місяць складає 35,43 грн., а за 12 місяців 35,43 х 12 міс. = 425,16 грн. та по 31.01.2011 року за 11 місяців 35,43 грн. х 11 міс. = 389,73 грн.

Таким чином всього з 01.04.2001 року по 31 січня 2011 року недоплата по страховим виплатам складає: 113,85 грн. + 148,08 грн. + 320,84 грн. + 23,82 грн. + 511,29 грн. + 300,60 грн. + 355,56 грн. + 399,96 грн. + 425,16грн. + 389,73 грн. = 2988,89 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанові Пленуму № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років. Крім того, згідно статті 71 ЦК УРСР 1963 року (з урахуванням пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року) загальний строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. Оскільки позивач звернувся до суду 10.05.2006 року, суд вважає, що заборгованість позивачу зі сплати страхових виплат слід розраховувати з 10.05.2003 року по 31.01.2011 року. Згідно наведеного розрахунку заборгованість за травень 2003 року складає 12,34 грн. за 10 днів травня це складатиме 12,34 : 31 = 0,39 за день х 10 днів = 3,90 грн.

Таким чином, заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області по страховим виплатам за період з 10.05.2003 р. по 31.01.2011 р. позивачу складає 283,82 грн. + 23,82 грн. + 511,29 грн. + 300,60 грн. + 355,56 грн. + 399,96 грн. + 425,16грн. + 389,73 грн. 3.90 грн.(за 10 днів травня 2003 року) = 2686,04 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві … на користь позивача.

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.02.2011 року страхові виплати у розмірі 266,08 грн. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від сплати державного мита. Тому ці витрати суд відносить за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.11,12,31 Закону України «Про охорону праці», ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України«Про страхові тарифи на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», п.п. 9, 11, 20, 22, 25, 28, 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповно важеним ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93г. № 472 з подальшими змінами та доповненнями, ст., ст. 15, 60, 88 ч.2, 209, 213-215, 223. 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відкрите акціонерне товариство «Криворізький рудоремонтний завод») про стягнення недорахованої суми шкоди у звязку з виробничою травмою задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_1 недоплату по щомісячним страховим виплатам відшкодування шкоди за період з 10.05.2003 року по 31.01.2011 року у сумі 2686 гривень 04 копійки.

Стягувати з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_1 щомісяця, починаючи з 01.02.2011 року страхові виплати у сумі 266 гривень 08 копійок до зміни обставин, що тягнуть перерахунок розміру страхових виплат, або їх припинення згідно діючому законодавству України.

В іншій частині позову у задоволені відмовити.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави, а на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 15 гривень.

Рішення може бути оскаржене через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання протягом 10 днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Суддя:В. Г. Валуєва