Ухвала суду № 137319940, 10.06.2026, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1375/26

Провадження 2/382/1251/26

У Х В А Л А

"10" червня 2026 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О. А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі №382/1375/26 за позовом ОСОБА_1 до Фермарського господарства "СВІТЛАНА 2019", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯТАБ" про витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермарського господарства "СВІТЛАНА 2019", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯТАБ" про витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на комплекс будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним комплексом будівель та споруд, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з вказаним комплексом будівель та споруд.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «СВІТЛАНА 2019» про витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність Позивачки та ОСОБА_2 (надалі - Третя особа 1) комплексу будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно вибуло зі спільної сумісної власності Позивачки та Третьої особи 1 без згоди Позивачки, а право власності на нього було безпідставно зареєстровано за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯТАБ» (надалі - «Третя особа 2»

Після того, як Позивачка звернулася з вимогою щодо повернення спірного майна у сумісну власність Позивачки та Третьої особи 1, Третя особа 2, 18.05.2026 відчужила його Відповідачеві.

Позивачка переконана, що угода між Третьою особою 2 та Відповідачем була вчинена з метою ускладнення повернення спірного майна у спільну сумісну власність Позивачки та Третьої особи 1. Також для Позивачки є безспірним, що в процесі розгляду позову Позивачки або після винесення судом рішення, спірне майно буде знову відчужене або на нього будуть накладені обтяження з метою ускладнення виконання рішення суду, оскільки у випадку вчинення таких дій виконання рішення суду стане неможливим (у випадку відчуження Відповідачем спірного майна) або ж ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права власності Позивачки, за захистом якого вона звернулась (якщо майно буде обтяжене, Позивачка не зможе вільно реалізувати своє право власності на нього).

Предметом позову, одночасно з пред`явленням якого Позивачка просить застосувати заходи забезпечення позову, є витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність Позивачки та Третьої особи 1) комплексу будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову пов`язана з тим, що відразу після підняття Позивакою питання про повернення спірного майна у спільну сумісну власність, Третя особа 2 відчужила спірне майно Відповідачу. З метою унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту і поновлення порушених прав Позивачки спірне майно і в подальшому буде відчужуватися та обтяжуватися, про що більш детально зазначено вище.

Позивачка просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на комплекс будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним комплексом будівель та споруд, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з вказаним комплексом будівелцда споруд.

Вжиття таких заходів забезпечення позову дозволить забезпечити виконання рішення суду про витребування комплексу будівель та споруд із чужого незаконного володіння, а також ефективний захист і поновлення порушеного права власності Позивачки на цей комплекс будівель та споруд.

Ціна позову, про забезпечення якого просить Позивачка, відповідає ринковій вартості спірного майна, яка (ринкова вартість) наразі складає 7 000 000,00 гривень.

Позивачка звертає увагу на те, що не просить заборонити Відповідачу користуватися спірним майном, що виключає можливість заподіяння збитків Відповідачу та забезпечує паритет прав та інтересів Позивачки та Відповідача. Враховуючи зазначене відсутня необхідність щодо зустрічного забезпечення.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

При цьому, накладення арешту на майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Окрім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).

Водночас, суд зауважує, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22, від 24 липня 2024 року у справі № 567/459/23.

Арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому, при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 567/459/23.

Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі, накладення арешту як спосіб забезпечення позову буде співмірним і достатнім для ефективного захисту прав позивача, тобто, підстави для застосування додаткових засобів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження майном, відсутні.

Дослідивши письмові матеріали справи, та враховуючи, що вид забезпечення позову, вказаний у заяві позивача, а саме накладення арешту на комплекс будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним комплексом будівель та споруд, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з вказаним комплексом будівель та спорудє співмірним з заявленим позовом та буде достатніми для забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст.149,150,153-154,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №382/1375/26 за позовом ОСОБА_1 до Фермарського господарства "СВІТЛАНА 2019", треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯТАБ" про витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність, - задоволити.

Накласти арешт на комплекс будівель та споруд загальною площею 2124,3 кв.м, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 2713459132040, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним комплексом будівель та споруд, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з вказаним комплексом будівель та споруд.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Строк пред`явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») три місяці з наступного дня після її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Кисіль О. А.