Ухвала суду № 137318218, 11.06.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/284/26

6/339/7/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.26 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,

позивача (стягувача) ОСОБА_1 ,

представника Болехівської міської ради Троян В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу його дублікату у справі № 2-740/2003,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ТзОВ «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду з заявою, в якій просить замінити стягувача ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому провадженні № 66875811 з примусового виконання виконавчого напису № 26138, що видав приватний нотаріус Головкіна Я.В., щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТзОВ "Фінансова компанія «Позика».

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить замінити сторону боржника по справі № 2-740/2003 з Міжрічанської сільської ради на правонаступника Болехівську міську раду Калуського району Івано-Франківської області, поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа у вказаній справі у зв`язку з необхідністю актуалізації документа для виконання правонаступником.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 20.10.2003 у справі № 2-740/2003, що вступило в законну силу, визнано неправомірним і скасовано рішення сесії Міжрічанської сільської ради від 20.08.2003 про відмову ОСОБА_1 в наданні земельної ділянки для обслуговування придбаного незавершеного будівництва та зобов`язано Міжрічанську сільську раду задоволити вимогу ОСОБА_1 щодо вирішення питання про надання земельної ділянки для обслуговування придбаного незавершеного будівництва в АДРЕСА_1 .

17.06.2004 видано виконавчий лист у вказаній справі, який нею подано на примусове виконання до відділу Державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції. 27.07.2005 начальником вказаного відділу виконавчої служби винесено постанову про повернення виконавчого документу, виданого 17.06.2004, в Болехівський міський суд у зв`язку з неможливістю виконання рішення на той момент, оскільки був відсутній правовий механізм реалізації права на землю з боку боржника. В подальшому вона неодноразово зверталася із заявами до Міжрічанської сільської ради про надання їй вказаної земельної ділянки, однак їй безпідставно відмовляли.

У 2006 році Міжрічанська сільська рада звернулася в прокуратуру з проханням подання позову про розірвання договору купівлі-продажу придбаного нею незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 . Відтак, рішенням Болехівського міського суду від 17.12.2007 у справі № 2-88/2007, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.02.2008, у задоволенні позову Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міжрічанської сільської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні та недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 відмовлено.

Таким чином, їй тривалий час доводилось захищатися в суді і відповідно питання про надання їй вказаної земельної ділянки не вирішувалося, а орган влади (боржник) всіляко їй перешкоджав, щоразу надаючи необґрунтовані відмови, ігноруючи при цьому чинне судове рішення.

В подальшому, після закінчення численних судових спорів, розпочався тривалий процес реформування органів місцевого самоврядування, внаслідок якого боржник Міжрічанська сільська рада була ліквідована, а її правонаступником стала Болехівська міська рада.

Відтак, оскільки рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 20.10.2003 у справі № 2-740/2003 залишається невиконаним та є безстроковим до моменту його виконання, то вважає, що єдиним законним способом захисту її прав на земельну ділянку під належним їй об`єктом будівництва є заміна сторони боржника та поновлення строку для примусового виконання.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала з підстав, викладених в ній, просила її задоволити.

Представник Болехівської міської ради Троян В.С. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог заяви, оскільки пройшло більше 18 років, заявниця не вчиняла дій, не оскаржувала постанови виконавця. Додатково вказав, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку. Також зазначив, що Міжрічанська сільська рада з 2020 року припинила своє існування.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подану заяву та письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2003 у справі № 2-740/2003, що вступило в законну силу 20 листопада 2003 року, за позовом ОСОБА_1 до Міжрічанської сільської ради про визнання незаконним рішення сесії, позовні вимоги задоволено в повному обсязі та вирішено визнати рішення сесії Міжрічанської сільської ради від 20.08.2003 про відмову в наданні ОСОБА_1 земельної ділянки для обслуговування придбаного незавершеного будівництва неправомірним і скасувати, а також зобов`язано Міжрічанську сільську раду задоволити вимогу ОСОБА_1 щодо вирішення питання про надання їй земельної ділянки для обслуговування придбаного незавершеного будівництва в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

На підставі вказаного рішення, Болехівським міським судом Івано-Франківської області 17 червня 2004 року видано виконавчий лист (а.с. 6).

Постановою про повернення виконавчого документа від 27.07.2005 виконавчий документ, виданий 17.06.2004 Болехівським міським судом у даній справі повернуто в Болехівський міський суд в зв`язку з неможливістю виконання рішення (а.с. 17).

Інформація про повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання чи оскарження дій виконавця в матеріалах справи відсутня.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України. У цьому випадку норми ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами ст. 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України. Отже, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Якщо виконавче провадження не закінчено, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Такий висновок про застосування ст. 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21).

Отже, ураховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Заявницею у заяві про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-740/2003 не зазначено про наявність відкритого виконавчого провадження по виконанню судового рішення у справі.

Окрім того, в силу ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у п. 95 постанови від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс21), відповідно до якої якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено, що строк пред`явлення до виконання зазначеного виконавчого листа вже минув.

Заявниця ОСОБА_1 в своїй заяві, просить поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, при цьому належних та достатніх обґрунтувань поважності пропуску строку заява не містить.

Суд критично оцінює посилання заявниці щодо пропуску строку на тривалі судові процеси, реформування органів місцевого самоврядування, оскільки в часовому проміжку це охоплювало значно менший період, а відтак, достатнього обґрунтування поважності причини пропуску строку та посилання на обставини, які перешкоджали звернутись із вказаною заявою протягом скількох років (з 2005 по 2026) відсутні, а тому у поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

Також суд звертає увагу на те, що заявницею у разі незгоди з діями виконавця, не було оскаржено постанови про повернення виконавчого документа від 27.07.2005 року, в порядку цивільного процесуального законодавства.

Приймаючи до уваги, що на сьогоднішній день строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання закінчився, даною ухвалою відмовлено в поновленні цього строку, а також враховуючи, що дублікат виконавчого документу може бути виданий лише у разі, якщо строк його пред`явленням до виконання не закінчився, то у задоволенні вимоги заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа слід також відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 433,442, 259-260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу його дублікату у справі № 2-740/2003 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Б. Сметанюк