Ухвала суду № 137317473, 10.06.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №408/9201/18-ц

Провадження №2-в/0186/96/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Рукаса М.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу про відновлення втраченого судового провадження, цивільної справи Біловодського районного суду Луганської області №408/9201/18-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Біловодського районного суду Луганської області №408/9201/18-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що ТОВ «Брайт Інвестмент» подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження №67279240.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Біловодського районного суду Луганської області на Шахтарський міський суд Дніпропетровської області, тому Шахтарським міським судом Дніпропетровської області було ініційовано питання про відновлення втраченого судового провадження.

Метою відновлення втраченого судового провадження є розгляд заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження №67279240.

Ухвалою судді від 27.05.2026 було відкрито провадження по вищевказаній справі та зобов`язано учасників судового провадження направити до суду в строк до 09.06.2026 належним чином завірені копії всіх наявних у них письмових доказів, процесуальних документів, що були предметом розгляду вказаної цивільної справи №408/9201/18-ц.

Сторони у справі у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З урахуванням ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як зазначено у ст.490 Цивільного процесуального кодексу України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 06.03.2022 року №1/0/9-22, територіальну підсудність справ, які підсудні Біловодському районному суду Луганської області визначено Шахтарському міському суду Дніпропетровської області.

При розгляді справи про відновлення втраченого судового провадження, суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).

Як встановлено судом, заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019, у цивільній справі №408/9201/18-ц було частково задоволено позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №30/2011-Р від 18.03.2011 року, яка утворилась за період з жовтня 2015 року по 17.03.2016 в сумі 8665,02 грн., яка складається із: боргу за кредитом в розмірі 86665,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №30/2011-Р від 18.03.2011, строк сплати якої настав за період до листопада 2015 року в сумі 25798,88 грн., яка складається із: боргу за кредитом - 21231,33 грн.; відсотків за користування кредитом - 4567,55 грн. У частині позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до 11.10.2015 відмовлено за необґрунтованістю. Також стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Постановою Луганського апеляційного суду від 22.10.2019 рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 залишено без змін.

Матеріали цивільної справи №408/9201/18-ц перебували у Біловодському районному суді Луганської області, будівля якого знаходиться у сел. Біловодськ, Луганської області, яке на теперішній час не контролюється органами державної влади України та є тимчасово окупованою територією України.

Станом на 10.06.2026 Біловодським районним судом Луганської області цивільна справа №408/9201/18-ц Шахтарському міському суду Дніпропетровської області не передана.

Зазначена обставина дає підстави вважати про втрату матеріалів вказаної цивільної справи.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області має доступ до АСДС КП «Д-3» Біловодського районного суду Луганської області, до ОСК на справу №408/9201/18-ц долучені копії процесуальних рішень суду.

Також, судом були досліджені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та виявлено наступні процесуальні документи, що містилися у втраченому судовому провадженні №408/9201/18-ц, а саме: ухвала Біловодського районного суду Луганської області від 02.05.2019 про відкриття провадження у справі; рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019; ухвала Біловодського районного суду Луганської області від 21.08.2019 про виправлення описки у рішенні суду; постанова Луганського апеляційного суду від 22.10.2019. Електронні копії зазначених вище процесуальних документів підписані електронним цифровим підписом судді та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007) (далі - Порядок).

Згідно з абз. 4 п. 3 Порядку електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Пункти 12-13 Порядку передбачають, що суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.

Згідно з п. 20 Порядку доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Також суд при вирішенні даного питання враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

На підставі зібраних і перевірених судом матеріалів, суд вважає за необхідне відновити частково втрачене судове провадження справи №408/9201/18-ц за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-261, 353, 354, 493, 494 ЦПК України, - суд,

УХВАЛИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі за єдиним унікальним номером 408/9201/18-ц, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відновити та долучити до справи наступні документи: ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 02.05.2019 у справі №408/9201/18-ц про відкриття провадження у справі; рішення Біловодського районного суду Луганської області у справі №408/9201/18-ц від 21.05.2019; ухвалу Біловодського районного суду Луганської області у справі №408/9201/18-ц від 21.08.2019 про виправлення описки у рішенні суду; постанову Луганського апеляційного суду у справі №408/9201/18-ц від 22.10.2019.

Відновити текст процесуального документу:

- ухвали Біловодського районного суду Луганської області від 02.05.2019 про відкриття провадження у справі №408/9201/18-ц, наступного змісту:

02.05.2019

Справа № 408/9201/18-ц

2/408/688/19

УХВАЛА

про відкриття провадження у цивільній справі

02 травня 2019 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Соболєв Є.О. перевіривши позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка подана та підписана представником позивача за довіреністю Мартинюком Євгеном Володимировичем -

ВСТАНОВИВ:

Зазначену позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підстав для залишення її без руху, повернення позивачу, відмови у відкритті провадження у справі не вбачається.

Дана позовна заява подана до Біловодського районного суду Луганської області на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, отже підсудна Біловодському районному суду Луганської області.

Відповідно до п.6 ст.19 ЦПК України зазначена позовна заява відноситься до категорії малозначних справ, тому на підставі вимог ст. 274 ЦПК України дану позовну заяву належить розглядати у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 187 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», адреса зареєстрованого місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, до ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, який поданий та підписаний представником позивача за довіреністю Мартинюком Євгеном Володимировичем, адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1.

Призначити справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Направити відповідачам копію даної ухвали та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачам копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити її суду з підтвердженням направлення відповіді на відзив відповідачу.

Відповідач не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити їх позивачу та суду з підтвердженням такого направлення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://bv.lg.court.gov.ua (http://court.gov.ua/fair/sud1204).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.О. Соболєв

Відновити текст процесуального документу:

- рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21.05.2019 у справі №408/9201/18-ц, наступного змісту:

Справа № 408/9201/18-ц

2/408/688/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.,

при секретареві Негоді В.Е.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», представник позивача - Мартинюк Євген Володимирович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №30/2011-Р від 18.03.2011 року та стягнути понесені витрати на сплату судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначив наступне.

18 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі за текстом Позивач) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 30/2011-Р, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 68110,00 грн. зі сплатою 17,5 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором 22,5% річних. Цей кредит разом зі сплатою процентів ОСОБА_1 зобов`язувався повертати щомісяця з 1-го по 10те число починаючи з 10 квітня 2011 року до 17 березня 2016 року шляхом внесення періодичних платежів згідно графіку погашення.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, цього ж дня між Позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язувалась солідарно відповідати перед Позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов`язань позичальником за кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідачі, незважаючи на неодноразові повідомлення про необхідність виконання умов договорів, не виконують взяті на себе зобов`язання, позивач просить стягнути з них в солідарному порядку борг за кредитним договором станом на 14.09.2018 р. в загальній сумі 34463,90 грн., яка складається із:

-заборгованості за кредитом в розмірі 29896,35 грн.

-нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015р. 4567,55 грн.

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачам подати до суду та позивачеві відзив на позовну заяву, а позивачеві протягом трьох днів після отримання відзиву подати відповідь на відзив.

Протягом встановленого строку відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надавали, про відкриття провадження були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов`язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов`язання, крім обов`язку виконати взяті зобов`язання, повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 18.03.2011р. було укладено Кредитний договір № 30/2011-Р , за яким відповідач отримав грошові кошти у загальній сумі 68110,00 грн. під 17,5 % річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені 22,5% річних, з кінцевим строком погашення до 17 березня 2016 року включно.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов`язувався погашати отриманий кредит у відповідності з графіком, встановленим у Додатку 2 до цього Договору та сплачувати проценти за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 1729,00 гривень щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця.

Розрахунок заборгованості за договором № 30/2011-Р свідчить, що станом на 14.09.2018 р. у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем була наявна заборгованість на загальну суму 34463,90 грн., яка складається із:

-заборгованості за кредитом в розмірі 29896,35 грн.;

-нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015р. 4567,55 грн..

Наявність простроченої заборгованості перед позивачем свідчить про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов`язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Частинами першою і третьою статті 251ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі частини першої статті 252 та частини першої статті 253ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом встановлено, що того ж дня, коли було укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 30/2011-Р /п згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов`язань позичальником за кредитним договором № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року, зокрема, за повернення кредиту у розмірі 68110,00 грн., та сплати процентів за користування кредитом та інших платежів зазначених у договорі.

Згідно з пунктом 5.2. договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання Позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання не зазначений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо Кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього Договору.

Отже, сторони у договорі поруки встановили строк дії поруки - три роки від дня настання строку виконання зобов`язання.

Пунктом 3.1 кредитного договору №30/2011-Р від 18.03.2011 року встановлено, що погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 1729,00гривень щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця з останнім строком погашення 17 березня 2016 року.

Тобто, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних ануїтетних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число робочого дня кожного звітного місяця.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що до жовтня 2014 року відповідач не мав прострочення погашення кредиту. Віднесення заборгованості на прострочену відбулось 29.10.2014, таким чином, перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом обраховується з 29 жовтня 2014, відповідно подовжений договором трирічний строк дії поруки по кредиту сплинув 29.10.2017 року. До серпня 2014 року відповідач не мав прострочення по процентам, остання дата нарахування процентів 30.04.2015р. перебіг строку звернення позивача до поручителя з вимогою про стягнення процентів почався з 11 серпня 2014 року. Відповідно подовжений договором трирічний строк дії поруки по процентах сплинув 11.08.2017 року.

З позовом банк звернувся до суду 25 жовтня 2018 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті. Отже, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом що виникла за період з жовтня 2014 по вересень 2015 року позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договору строку дії поруки, а стосовно вимоги стягнення заборгованості за процентами за весь період, оскільки останнє нарахування відбулось 30.04.2015 то строк пред`явлення вимоги до поручителя щодо останнього платежу по процентах сплинув 10.05.2018 року.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя після спливу строку її дії з вимогою щодо відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором

Разом з тим правовідносини з поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу строку дії поруки з моменту виникнення права вимоги за договором поруки. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в справі за № 6-272 цс16.

Отже, вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за договором поруки підлягають задоволенню лише в межах трирічного строку пред`явлення вимоги встановленої п.5.2 договору поруки. Враховуючи, що строком погашення чергового платежу є десяте число місяця наступного за звітним, то задоволенню підлягають вимоги позивача, щодо стягнення з другого відповідача заборгованості зі сплати простроченого боргу за яким виникнув обов`язок до сплати починаючи з 01.11.2015 року, а саме: сума простроченого боргу - 8665,02 грн. (29896,35 21231,33 = 8665,02). Саме така сума заборгованості підлягає стягненню з ОСОБА_2 в порядку солідарного стягнення, як з боржника та поручителя.

Заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту в розмірі 21231,33 грн. строк сплати якої настав до 11.10.2015 року стягненню з ОСОБА_2 не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087 м. Київ, вул.. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором №30/2011-Р від 18.03.2011 року, яка утворилась за період з жовтня 2015 року по 17.03.2016р. у сумі 8665,02 грн., яка складається із:

-боргу за кредитом в розмірі 86665,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087 м. Київ, вул.. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, заборгованість за кредитним договором №30/2011-Р від 18.03.2011 року, строк сплати якої настав за період до листопада 2015 року у сумі 25798,88 грн., яка складається із:

-боргу за кредитом в розмірі 21231,33 грн.;

-відсотків за користування кредитом 4567,55 грн.

В частині позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до 11 жовтня 2015 року відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», місцезнаходження якого: 03087 м. Київ, вул.. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн..

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України, та може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий:

Відновити текст процесуального документу:

- ухвалу Біловодського районного суду Луганської області від 05.08.2019 у справі №408/9201/18-ц, наступного змісту:

Справа № 408/9201/18-ц

2/408/688/19

УХВАЛА

про виправлення описки

05 серпня 2019 року смт Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Савенко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо виправлення описки у рішенні Біловодського районного суду Луганської області від 21 травня 2018 року у цивільній справі № 408/9201/18-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вказаним судовим рішенням позовні вимоги позивача були задоволені частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 8665,02 грн. Залишкова сума заборгованості в сумі 25798,88 грн. стягнута лише зі ОСОБА_1 , у стягненні вказаної заборгованості зі ОСОБА_2 відмовлено. Також з відповідачів у рівних частках стягнутий судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду.

Позивач не погодившись із цим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, після отримання якої з`ясувалось, що у резолютивній частині рішення, а саме у другому абзаці при конкретизуванні заборгованості допущена описка. Так, у рішенні вказана сума 86665,02 грн., а повинно бути 8665,02 грн.

Дана описка у випадку залишення судового рішення у силі може призвести до непорозумінь під час його виконання, тому цю описку слід виправити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 269 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У другому абзаці резолютивної частини рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21 травня 2019 року у цивільній справі № 408/9201/18-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» до ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором після слів «.., яка складається із: - боргу за кредитним договором в розмірі » правильною суму заборгованості слід вважати 8665,02 грн., а не 86665,02 грн., як зазначено у рішенні суду.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Головуючий:

Відновити текст процесуального документу:

- постанови Луганського апеляційного суду від 05.08.2019 у справі №408/9201/18-ц, наступного змісту:

Справа № 408/9201/18-ц

Провадження № 22-ц/810/705/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Стахової Н.В., Єрмакова Ю.В.,

учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі представника Легезіна Олексія Геннадійовича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21 травня 2019 року, ухваленого Біловодським районним судом у складі: судді Соболєва Є.О. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 34463,90 грн, який мотивував тим, що між АБ «УКРГАЗБАНК» (далі Банк, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») та відповідачем ОСОБА_1 (далі Відповідач-1, Позичальник) був укладений кредитний договір № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно умов Кредитного договору сума кредиту 68110,00 грн (п. 1.1.), процентна ставка за користування кредитом 17,5 % річних (п. 1.4.1.), за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 22,5 % річних (п. 1.4.2.), строк повернення кредитних коштів до 17 березня 2016 року (п. 1.3.1.).

В якості забезпечення зобов`язань за Кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) був укладений договір поруки № 30/2011-Р/П від 18 березня 2011 року (далі Договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого Відповідач-2 зобов`язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Банк виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти, проте останній не виконав належним чином зобов`язання за Кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений Кредитним договором строк.

Станом на 14 вересня 2018 року заборгованість за кредитним договором складає 34463,90 грн.., з яких: нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30.04.2015 року 4567,55 грн, заборгованість за кредитом 29896,35 грн, які позивач з посиланням на застосування до виниклих спірних правовідносин вимог ст. 526, 553, 554, 611, 612, 623, 625, 1052, 1054 ЦК України просив стягнути на свою користь з відповідачів солідарно, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 21 травня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року, яка утворилась за період з жовтня 2015 року по 17.03.2016 року у сумі 8665,02 грн, яка складається із: боргу за кредитом в розмірі 8665,02 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року, строк сплати якої настав за період до 11 листопада 2015 року у сумі 25798,88 грн, яка складається із: боргу за кредитом в розмірі 21231,33 грн; відсотків за користування кредитом 4567,55 грн.

В частині позовних вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором строк сплати якої настав до 11 жовтня 2015 року відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» в особі представника Легезіна Олексія Геннадійовича вважає оскаржуване рішення в частині відмови позивачу у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове, яким вимоги Банку задовольнити.

Доводами апеляційної скарги є те, що договір поруки № 30/2011-Р/П від 18 березня 2011 року набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання Позичальника за Договором. Оскільки зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом, зобов`язання поручителя за Договором поруки з урахуванням умов пунктів 5.1. та 5.2. Договору поруки продовжують існувати. Судом не враховано, що відповідно до положень кредитного договору закінчення строку дії договору не тягне припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, та не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34463,90 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 * 100 = 176200 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині відмови Банку у задоволенні його позову до ОСОБА_2 як до поручителя за Кредитним договором в частині позовних вимог Банку про стягнення заборгованості, що утворилася за період до листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам рішення суду в оскаржуваній частині відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що між Банком та відповідачем -1 ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався надати Відповідачу-1 грошові кошти, а Відповідач-1 зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором (а.с. 16-19).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Кредитного договору Позивач надав Відповідачу-1 кредит у сумі 68110,00 грн. Кредит надано на придбання житлової нерухомості квартири АДРЕСА_2 .

Згідно п. 1.3.1. Кредитного договору кредит надано з 18 березня 2011 року по 17 березня 2016 року.

Відповідно до п. 1.4., 1.4.1., 1.4.2. Кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом: за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 17,5 % річних; за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 22,5 % річних.

Пунктом 3.1. кредитного договору № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року встановлено, що погашення кредиту повинно відбуватись щомісячно шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 1729 гривень щомісячно з 1-ого (першого) по 10-е число кожного місяця з останнім строком погашення 17 березня 2016 року.

Відповідно до п. 4.3.1. Кредитного договору Відповідач-1 зобов`язався використати кредит на зазначені у п. 1.2. цього Договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього Договору.

Згідно п. 5.1. Кредитного договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.3. Кредитного договору цей договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиконанням з боку Позичальника своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами станом на 14 вересня 2018 року заборгованість за кредитним договором складає 34463,90 грн, з яких: нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 року по 30.04.2015 року 4567,55 грн, заборгованість за кредитом 29896,35 грн (а.с. 7).

На підтвердження забезпечення виконання вказаного зобов`язання позивачем надано договір поруки, укладений між Банком як Позичальником та Відповідачем-2 ОСОБА_2 як Поручителем та ОСОБА_1 як Позичальником № 30/2011-Р/П від 18 березня 2011 року (далі Договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого Відповідач-2 зобов`язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі Позичальником зобов`язань по Кредитному договору № 30/2011-Р від 18 березня 2011 року укладеному між Кредитором і Позичальником (а.с. 23).

Пунктами 5.1., 5.2. Договору поруки сторонами погоджено припинення поруки припиненням забезпеченого нею зобов`язання позичальника за Кредитним договором, а також якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за Кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідачі порушили взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором та договором поруки щодо вчасного щомісячного повернення кредиту та сплати відсотків, що призвело до виникнення заборгованості, проте, в силу вимог частини 4 статті 559 ЦК України задоволенню підлягають лише вимоги про солідарне стягнення з позичальника та поручителя в межах трирічного строку пред`явлення вимоги, встановленої п. 5.2. договору поруки, а в іншій частині правовідносини поруки за договором є припиненими.

Колегія суддів погоджує такі висновки суду, а доводи апеляційної скарги цих правильних висновків не спростовують.

Статтею 554 ЦК України передбачено що, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Законом не виключена можливість укладення договору поруки за участі трьох суб`єктів - кредитора, поручителя і боржника, що і було зроблено у даному випадку - договір укладено за участю Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» як Кредитора, ОСОБА_2 як Поручителя та ОСОБА_1 як Позичальника.

Пунктами 1.1. та 1.2. Договору поруки передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору та несе солідарну відповідальність за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

За змістом пунктів 5.1. та 5.2. Договору поруки договір набуває юридичної сили з моменту підписання і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.

Також договором передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимог то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору (а.с. 23).

За змістом частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Порука це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом строку, встановленого договором поруки не пред`явить вимоги до поручителя.

У частині четвертій статті 559 ЦК України передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналізуючи положення частини 4 статті 559 ЦК України апеляційний суд приходить до висновку, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, якщо кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Як зазначено вище, пунктами 5.1., 5.2. договору поруки визначено, що порука діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом банк звернувся до суду 25 жовтня 2018 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті.

За таких обставин правильними є висновок суду першої інстанції про те, що з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом, що виникла за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року, позивач звернувся до суду після спливу вказаного у п.5.2. договору строку дії поруки (три роки), а стосовно вимоги про стягнення заборгованості за процентами - за весь період, оскільки останнє нарахування відбулось у березні 2016 року, тому за правилами частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука щодо вказаних щомісячних платежів припинилась, оскільки умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу частинами (щомісячними платежами).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строк сплати якої настав до 11 жовтня 2015 року, відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджується з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Довід апеляційної скарги про те, що оскільки зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом, зобов`язання поручителя за Договором поруки з урахуванням умов пунктів 5.1. та 5.2. Договору поруки, продовжують існувати, є помилковим з огляду на наведений аналіз закону та умов договору поруки у їх сукупності, а умова договору поруки (пункт 5.1.) про його дію до припинення забезпеченого договором поруки зобов`язання позичальника за кредитним договором (повного виконання зобов`язань за кредитним договором) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд України, так само як і Верховний суд, зокрема в Постанові ВС у справі № 490/5224/14-ц.

Судом правильно визначено суму і період, за який слід солідарно стягнути з відповідачів дану суму заборгованості. Оскільки позов надіслано до суду поштою 25.10.2018 року (згідно поштового штемпеля на конверті а.с. 33), то солідарному стягненню з відповідачів підлягає сума заборгованості за кредитним договором за період з жовтня 2015 року по 17.03.2016 року в розмірі 8665,02 грн та складається із боргу за кредитом в розмірі 8665,02 грн.

Щодо стягнення інших сум заборгованості, зокрема за тілом кредиту та відсотками, то вони підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_1 як Позичальника.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо стягнення всієї суми заборгованості в солідарному порядку з обох відповідачів (боржника та поручителя) є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі представника Легезіна Олексія Геннадійовича залишити без задоволення.

Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 21 травня 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 22 жовтня 2019 року.

Головуючий

Судді:

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Максим РУКАС