Рішення № 137316007, 11.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/3490/26

Провадження №2/932/1125/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

11 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., представника позивача адвоката Ільющенка Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Регіональна товарна біржа «Юго-Восток» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Основні процесуальні рішення та дії.

06.03.2026 позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31.10.2001 на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток», а також визнати за позивачем право власності на таку квартиру.

Ухвалою від 17.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 09.06.2026 постановлено про заочний розгляд справи. У цей же день заслухано вступне слово представника позивача, досліджено письмові докази, після чого суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення на 11.06.2026.

Узагальнені доводи позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 31.10.2001 між сторонами спору укладено договір купівлі-продажу квартири, який було посвідчено на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток». Право власності на квартиру зареєстровано за позивачем у БТІ м. Дитирова. Сторони домовилися про всі істотні обставини та відбулося фактичне виконання договору. Після цього позивач добросовісно та відкрито користується квартирою.

На даний час, через відсутність факту нотаріального посвідчення договору, позивач має перешкоди у здійсненні вільного розпорядження квартирою, що змусило її звернутися до суду.

В судовому засідання представник позивача підтримав вимоги позову, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Узагальнені доводи відповідача.

Відповідач відзиву не подала, в судове засідання не з`явилася.

Узагальнені доводи третьої особи.

Третя особа подання відзиву та участь представника в судовому засіданні не забезпечила.

Обставини, встановлені судом.

31.10.2001 між ОСОБА_2 , як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 (позивачем надано відповідний договір).

Такий договір укладено на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток».

Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 . Димировським БТІ 23.11.2001, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням.

Згідно звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Нерухомість-Гранд», станом на 19.02.2026, вартість вказаної квартири становить 87 839 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій. Крім того, статтею 2 Закону встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Отже, положеннями статті 227 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод було обов`язкове лише у випадках укладення договору купівлі-продажу жилого будинку. В ЦК УРСР не передбачалося обов`язку нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, у тому числі у випадку укладення договору, стороною якого є фізична особа (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 березня 2018 року в справі № 904/4573/16, від 04 вересня 2019 року в справі № 903/729/16, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 183/900/17).

За приписами ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Висновки суду.

Оскільки встановлено, що договір купівлі-продажу квартири укладено на Регіональній товарній біржі «Юго-Восток» 31.10.2001 відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу», то цей договір не підлягав нотаріальному посвідченню.

З урахуванням наведеного та за відсутності рішення суду про визнання недійсним вказаного договору, не має підстав для висновку, що цей договір не відповідає положенням чинного на момент його укладення законодавства або є недійсним.

Викладене унеможливлює задоволення позову про визнання такого договору дійсним.

Право приватної власності позивача на квартиру на підставі вказаного договору купівлі-продажу зареєстровано Димировським БТІ 23.11.2001 на виконання вимог статті 227 ЦК УРСР.

Обставин, які б стверджували про оспорення або не визнання іншою особою права власності позивача на квартиру, а також про втрату нею документа, який засвідчує її право власності, остання не наводить.

Відтак відсутні підстави також для задоволення вимоги про визнання права власності на квартиру за позивачем.

Окремо суд звертає увагу не відсутність конкретних доводів про наявність у позивача перешкод щодо розпорядження нею квартирою, а також відсутність доказів на підтвердження існування таких обставин.

З огляду на наведене позов не підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Враховуючи факт відмови у задоволенні позову судовий збір слід покласти на позивача.

З огляду на наведене суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Регіональна товарна біржа «Юго-Восток» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський