Рішення № 137314379, 11.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р. № 520/7793/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби , третьої особи - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку

У С Т А Н О В И В :

Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026, опублікований на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 25.03.2026, про результати моніторингу процедури закупівлі «Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" Харківської міської ради за адресою: 61050, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008) за ДК021:2015 код 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи), Ідентифікатор закупівлі № UA-2026-02-11-012016-a в частині виявлених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки органу контролю ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства.

Ухвалою судді від 07.04.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуваний висновок не є перешкодою у реалізації законних прав, свобод, обов`язків та охоронюваних законом інтересів замовника. Зазначив, що висновок є обґрунтованим та вмотивованим, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій наполягає на позовних вимогах, уважає їх законними та обґрунтованими. Зазначає, що заперечення відповідача жодним чином не спростовують викладені у позові обставини.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог, з огляду на обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного висновку.

Представник третьої особи надав до суду пояснення щодо позову та відзиву, в яких підтримав доводи позову та зазначив, що застосовані відповідачем заходи усунення є неконкретизованими та не враховують договірний характер взаємовідносин між позивачем та третьою особою. Вказує, що висновок відповідача є непропорційним втручанням у підприємницьку діяльність, відмова від включення податків та зборів означає втрату економічного сенсу виконання договору, адже інші складові вартості цих податків та зборів не включають. З метою додаткового дослідження правомірності включення єдиного податку та військового збору до ціни пропозиції та договірної ціни третя особа звернулась до експертної установи із заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи, однак на день подання цих пояснень висновок експертизи ще не отриманий, з огляду на що просить поновити (продовжити) строк на подання цього доказу у разі його отримання.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про долучення та врахування висновку експертизи, в якому зазначив, що судовим експертом ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» підтверджено, що включення єдиного податку та військового збору відповідає вимогам п. 5.34 Настанови з визначення вартості будівництва №281, однак правильність їх обрахунку не відноситься до компетенції експерта з будівельно-технічних досліджень. Зазначене, на переконання третьої особи, з однієї сторони, підтверджує неправомірність висновку відповідача про невідповідність ціни пропозиції (договірної ціни) вимогам Настанови з визначення вартості будівництва №281, а з іншої, вказує на перевищення відповідачем своїх повноважень по обрахунку відповідних податків та зборів.

Представник відповідача надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що наданий висновок експерта не спростовує неправомірність зазначеного порушення законодавства у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, адже не підтверджує правомірність дій ФОП ОСОБА_1 щодо можливості включення єдиного податку у розмірі 5% та військового збору у розмірі 1% до договірної ціни.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ №17» Харківської міської ради здійснювалась закупівля №UA-2026-02-11-012016-a за предметом «Капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-6" комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 "Харківської міської ради за адресою: 61050, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, будинок 7 (інвентарний номер будівлі 103100008), очікувана вартість 2 165 354,40 UAH.

За наслідком проведення публічної закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a між позивачем (Замовник) та третьою особою (Підрядник) укладено Договір підряду № 127 на суму 1699970,00 грн (а.с.239-246, т.1).

Договірна ціна, подана третьою особою у складі тендерної пропозиції в рамках публічної закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a (а.с.57-58. т.1), а також Договірна ціна (Додаток № 1) до Договору підряду № 127 від 09.03.2026 включає в себе рядки «Військовий збір 1%» та «Єдиний податок 5%», які включено до підсумку розділу I договірної ціни та рядки «Військовий збір 1%» та «Єдиний податок 5%», які включено до підсумку розділу II договірної ціни (а.с.22-23, т.1).

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №49 від 11.03.2026 вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a.

За висновком Західного офісу Держаудитслужби від 25.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-11-012016-a виявлено порушення: 1) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178; 2) за результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; надання переможцем тендеру документів порушень не встановлено (а.с.247-250, т.1, а.с.1-3, т.2).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Законом України «Про публічні закупівлі» (у редакції від 31.10.2025) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції від 14.06.2025) визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з п. 14 ч. 1 статті 1 Законом України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом установлено, що Західним офісом Держаудитслужби за дорученням Державної аудиторської служби України від 10.03.2026 №003100-18/2962-2026, відповідно до наказу від 11.03.2026 №49, проведено моніторинг закупівлі за ID: UA-2026-02-11-012016-a.

Моніторингом установлено, що за умовами пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації Замовника для підтвердження відповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з підтверджуючими розрахунками за статтями витрат договірної ціни, ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (зі змінами, далі Настанова №281) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі Особливості №1512), включаючи всі види та обсяги робіт, що повинні бути виконані.

Також установлено, що відповідно до пункту 9 Додатку 7 (Перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції) до тендерної документації Замовника учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати договірну ціну з розрахунками, розробленими відповідно до Настанови №281 з урахуванням вимог Особливостей №1512, а саме: договірну ціну (динамічна), об`єктні кошториси та локальні кошториси; прямі витрати та загальновиробничі витрати; кaлeндapний план-графік виконання poбiт.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону.

Відповідно до п. 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості № 1178, у редакції від 17.02.2026).

Відповідно до пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до пункту 17 Особливостей №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно з нормами частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України (у редакції від 01.02.2026) у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Таким чином, суд зазначає, що податкові зобов`язання підрядника можуть ураховуватися ним при формуванні ціни виконання робіт як елемент його господарської діяльності, однак це саме по собі не свідчить про наявність нормативних підстав для виділення єдиного податку та військового збору окремими рядками у структурі договірної ціни.

Відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (далі - Загальні умови №668, у редакції від 13.03.2025) договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Згідно з пунктом 21 Загальних умов №668 договірна ціна визначається на основі кошторису з урахуванням вимог частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано Договірну ціну, яка визначена як динамічна в сумі 1 699 970,00 грн без ПДВ та включає в себе рядки «Військовий збір 1%» на суму 16 810,00 грн та «Єдиний податок 5%» на суму 84 051,00 грн, які включено до підсумку розділу I договірної ціни та рядки «Військовий збір 1%» на суму 190,00 грн та «Єдиний податок 5%» на суму 948,00 грн, які включено до підсумку розділу II договірної ціни (а.с.57-58, т.1).

При цьому, аналогічні суми за відповідними рядками включено до договірної ціни в укладеному договорі підряду від 09.03.2026 №127 (а.с.239-246, т.1).

Як установлено судом з оскаржуваного висновку, ціну тендерної пропозиції учасник розраховує відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (а.с.248-249, т.1).

Відповідно до пункту 5.1 Настанови №281 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних втрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У пункті 5.2 Настанови №281 визначено, що договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Пунктом 5.34 Настанови №281 також передбачено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 з 02.05.2024 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків, що підтверджується довідкою про систему оподаткування (а.с.97, т.1).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені у Главі 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.2. статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 293.1. статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки), а відповідно до статті 292.1. ПКУ доходом платника єдиного податку (фізичної особи підприємця) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

У пункті 297.1 ПКУ визначено перелік податків та зборів, від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо яких звільняються платники єдиного податку, серед яких. зокрема, але не виключно: податок на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених абз. 2, 3 і 4 підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу); податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою; податок на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є, зокрема, платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів), об`єктом оподаткування збором для яких є доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу (за ставкою 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 ПКУ).

За доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач ототожнює обов`язок суб`єкта сплачувати податок, і право включати цей податок окремим рядком до структури договірної ціни у будівництві.

Суд зазначає, що згідно з положеннями Податкового кодексу України єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% обраховуються від загального доходу фізичної особи -підприємця, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування за 3 групою, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві та містобудування не передбачається, з огляду на що до вартості будівництва об`єктів сума єдиного податку та військового збору окремо не включається.

Отже, включення до Договірної ціни, поданої учасником у складі тендерної пропозиції, та до Договірної ціни за укладеним договором підряду №127 окремо єдиного податку та військового збору є порушенням норм пунктів 5.1 та 5.34 Настанови №281.

В оскаржуваному висновку зазначено, що відповідно до п.5.34 Настанови №281 значення має не лише сам факт існування податку, а й база його нарахування (а.с.250, т.1).

Як було установлено судом, для ФОП 3 групи базою нарахування єдиного податку та військового збору є дохід, а не витрати на виконання будівельних робіт, про що також було зазначено в оскаржуваному висновку.

Суд зазначає, що єдиний податок це податок на дохід фізичної особи підприємця та у разі включення суми єдиного податку окремим рядком до договірної ціни у договорі підряду такий податок стане частиною доходу, спрямується на рахунок платника єдиного податку та увійде до складу оподаткованого доходу, з якого платник єдиного податку 3 групи повинен знову сплатити єдиний податок.

Отже, сума договору з виконавцем, який є платником єдиного податку 5%, є загальною вартістю робіт, а свій обов`язок зі сплати 5% єдиного податку та військового збору 1% виконавець покриває за рахунок цієї суми.

Таким чином, включення єдиного податку та військового збору окремими рядками до договірної ціни фактично призводить до перекладення на замовника (Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 Харківської міської ради") податкового обов`язку виконавця (ФОП ОСОБА_1 ), що суперечить положенням Податкового кодексу України.

Окрім того, як установлено з матеріалів справи, в договірну вартість включено прибуток позивача, адміністративні витрати та загальні витрати, отже такий податок та військовий збір повинні бути включені у відповідних розділах.

Настанова не містить такої статті витрат як "єдиний податок" та "військовий збір", отже його відображення в кошторисах окремим рядком є необґрунтованим. Єдиний податок - це податок на дохід (прибуток) самого суб`єкта господарювання, який включається до витрат на прибуток у межах дозволених лімітів Настанови.

Посилання відповідача на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 №1673, з якого вбачається, що єдиний податок у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% не включаються до вартості будівництва об`єктів, суд оцінює як додаткове підтвердження позиції уповноваженого органу щодо застосування положень Настанови №281. Водночас наведений лист не є нормативно-правовим актом та не встановлює правових норм, а тому сам по собі не може бути самостійною підставою для вирішення спору.

Оцінюючи висновок експерта ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №4732 від 19.05.2026, суд зазначає, що наведений висновок підтверджує лише загальну можливість включення податків і зборів до договірної ціни відповідно до пункту 5.34 Настанови №281, однак не спростовує встановленої під час моніторингу обставини щодо відсутності нормативних підстав для включення до вартості будівництва окремо єдиного податку та військового збору, базою нарахування яких є дохід фізичної особи-підприємця. Відповідно до вказаного висновку експерта питання щодо правильності розрахунків Договірної ціни в частині включення до неї єдиного податку та військового збору не входить до компетенції експерта з будівельно-технічних досліджень. Тому зазначений висновок експерта не спростовує висновків органу державного фінансового контролю.

Щодо доводів позивача, що з висновку моніторингу Західного офісу Держаудитслужби орган моніторингу не конкретизував, яких саме заходів необхідно вжити, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку, суд зазначає таке.

З оскаржуваного висновку вбачається, що Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме привести умови договору у відповідність до вимог законодавства (зокрема, Настанови №281) з відповідним укладанням та опублікуванням додаткової угоди до договору про закупівлю, а у разі неможливості внесення змін до договору вжити заходи щодо його припинення з дотриманням норм законодавства. Крім того, вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), направлені на недопущення в подальшому встановлених моніторингом порушень вимог законодавства. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, відповідачем було вказано конкретний спосіб усунення виявлених порушень та передбачено два самостійні варіанти дій (приведення умов договору у відповідність або вжиття заходів щодо його припинення).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем до суду не надано.

Щодо такого заходу як зобов`язання здійснити заходи щодо недопущення порушень в подальшому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №160/18391/22 зазначено таке: « 35.2. Натомість у цій справі, орган Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення у подальшому встановлених порушень. Тобто обмежив замовника у таких діях на майбутнє. Таке рішення має зобов`язальний характер щодо майбутніх правочинів та дій і безпосередньо не впливає на закупівлю, вже проведену позивачем. У п. 37.1. указаної постанови зазначено, що застосований до Департаменту захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.».

Суд також ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.02.2024 у справі №640/18786/22, відповідно до якої визначення органом державного фінансового контролю способу усунення порушення шляхом припинення (розірвання) договору спрямоване на приведення правовідносин сторін у первісний стан та є належним способом реагування на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель (п.68-69).

Верховний Суд зазначив, що у разі визначення у висновку моніторингу необхідності вжиття заходів щодо припинення договору орган державного фінансового контролю конкретизує спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про чіткість та визначеність такого висновку.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №280/8475/20, від 31.01.2023 у справі №260/2993/21 та від 28.09.2023 у справі №140/13717/21.

Суд також ураховує, що під час розгляду даної справи перевірці підлягає не господарська доцільність укладеного договору та не економічна вигідність його умов для сторін, а виключно відповідність оскаржуваного висновку суб`єкта владних повноважень вимогам законодавства, критеріям обґрунтованості, пропорційності та вмотивованості.

Суд виходить з того, що замовник публічної закупівлі зобов`язаний забезпечити дотримання вимог законодавства на всіх стадіях закупівлі, у тому числі під час розгляду тендерних пропозицій та укладення договору про закупівлю. Встановлення органом моніторингу порушень, пов`язаних із формуванням договірної ціни всупереч вимогам нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, свідчить про наявність правових підстав для реагування шляхом прийняття відповідного висновку.

При цьому суд не встановив, що відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень або застосував непропорційний спосіб реагування. Висновок містить опис встановлених порушень, їх правове обґрунтування та визначає можливі способи усунення таких порушень, що відповідає меті моніторингу закупівель та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, оскаржуваний висновок прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а наведені позивачем доводи не спростовують встановлених під час моніторингу порушень та не свідчать про протиправність спірного акта.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд уважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" Харківської міської ради (просп. Героїв Харкова, буд. 195, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61037, ЄДРПОУ 02003787) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 40479801), третьої особи - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН