Рішення № 137313887, 10.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Рівне№460/9139/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області щодо непризначення з 16 липня 2024 року пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 16 липня 2024 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має пільгу щодо зменшення пенсійного віку на 6 років. Зокрема, не зважаючи на записи у трудовій книжці, відповідачем-1 не зараховано до стажу період роботи позивача на Рокитнівському хлібзаводі з 27.06.1984 до 29.10.2000 (16 років 4 місяці 2 дні), що в сукупності зі стажем, який визнається відповідачем становить 25 років 1 місяць 9 днів.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що звернення позивача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку розглянуто з прийняттям рішення №1726500088366 від 23.07.2024. Зазначеним рішенням відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними, оскільки страховий стаж позивача недостатній для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзиви, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується довідкою Рівненської обласної державної адміністрації серії Б №00217, виданою 12.11.2015, витягом з протоколу №12/2021 засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших осіб (а.с.18).

28.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.87).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.07.2024 №172650008366 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.89).

Згідно із зазначеним рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не зараховано до стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.06.1994 до 29.10.2010 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 30.08.1984, оскільки в трудовій книжці на титульній сторінці печатка, що не відповідає даті заповнення трудової книжки та відсутні відомості, а саме суми заробітку для нарахування пенсії згідно індивідуальних відомостей застрахованих осіб.

Крім того, не зараховано період одержання допомоги по безробіттю з 08.11.2007 до 09.06.2008, оскільки в трудовій книжці відсутня дата та номер наказу про припинення виплати допомоги на безробіття.

Страховий стаж особи становить 7 років 0 місяців 19днів.

16.07.2024 ОСОБА_1 знову звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.а.с.90-91).

Зазначена заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області - прийнято рішення від 23.07.2024 №1726500088366, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років (а.а.с.37-38).

Згідно із зазначеним рішенням від 23.07.2024 №1726500088366, вік заявниці 54 роки 19 днів.

За результатом розгляду документів зараховані всі періоди проживання/роботи в зоні гарантованого добровільного відселення за довідкою про реєстрацію в зоні гарантованого добровільного відселення від 28.06.2024 №10-05/215, яка видана відділом ЦНАП Рокитнівської селищної ради, становить 36 років 11 місяців 16 днів.

Станом на 01.01.1993 період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення становить 5 років 5 місяців 19 днів.

За наданими документами страховий стаж складає 8 років 9 місяців 7 днів.

До страхового стажу не зараховано період роботи на Рокитнівському хлібзаводі з 27.06.1984 до 29.10.2000 за записами трудової книжки від 30.08.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки печатка на титульній сторінці не відповідає даті заповнення трудової книжки (містить код підприємства). Водночас, відсутні відомості про роботу в Реєстрі (потребує уточнення довідкою та перевірки).

Вважаючи рішення відповідача-1 від 23.07.2024 №1726500088366 протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами ст.62 Закону №1788-XII, ст.48 Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі Інструкція №162), Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, періоди роботи після набрання чинності Законом №1058-IV враховуються до страхового стажу відповідно до відомостей персоніфікованого обліку, а до 01.01.2004 - згідно із записами у трудовій книжці особи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-IV.

Зокрема, ч.1 ст.26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.

Водночас, відповідно до абз.1 ст.55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

На виконання ст.62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 30.08.1984 (а.а.с.22-35) містить, зокрема, такі записи щодо роботи на Рокитнівському хлібзаводі:

- №1 від 27.06.1984 - прийнята на роботу хлібопекарською різноробочою - наказ №64 від 27.06.1984;

- №2 від 05.11.1989 - переведена продавцем хлібобулочних і безалкогольних напоїв - наказ №52 від 11.05.1989;

- №3 від 29.10.2000 - звільнена із займаної посади по ст.38 КЗпПУ - наказ №41 від 29.10.2000.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову зазначає, що згідно із записами у трудовій книжці, позивач була прийнята на роботу у віці 14 років, що суперечить чинному законодавству.

Зазначені заперечення суд бере до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ст.188 Кодексу законів про працю Української РСР, введеного в дію з 01.06.1972 Законом Української РСР від 10.12.1971 №322-VІІІ, не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

У виняткових випадках, за погодженням з фабричним, заводським, місцевим, комітетом професійної спілки, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п`ятнадцяти років.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнята на роботу 27.06.1984, тобто у віці 14 років.

При цьому, законодавством, чинним на момент прийому позивача на роботу (27.06.1984) не передбачалося працевлаштування осіб, молодших п`ятнадцяти років.

Для учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів допускається прийняття на роботу для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров`ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час. Вони можуть працювати з 14 років за умови згоди одного з батьків (або особи, що їх замінює).

Крім того, згідно з інформацією Рокитнівського управління Сарненської філії Рівненського обласного центру зайнятості, викладеною в листі №30-687 від 10.07.2024, ОСОБА_1 з 17.08.1999 по 10.08.2000 перебувала на обліку та отримувала допомогу по безробіттю (а.с.92).

Відповідно до даних Реєстру застрахованих осіб, ОСОБА_1 працювала: в липні 1999 року - у Військовому сільськогосподарському підприємстві "Нива" (код підприємства 05407918); у вересні 2000 року - в Рокитнівському відділі статистики (код підприємства 25317933) (а.с.96).

Таким чином, періоди перебування позивача на обліку в Рокитнівському управлінні Сарненської філії Рівненського обласного центру зайнятості з 17.08.1999 по 10.08.2000 та періоди роботи в липні 1999 року у Військовому сільськогосподарському підприємстві "Нива" та у вересні 2000 року в Рокитнівському відділі статистики збігаються з періодом роботи на Рокитнівському хлібзаводі з 27.06.1984 до 29.10.2000.

Зазначені розбіжності викликають сумнів у достовірності заповнення трудової книжки та записів, які містяться в ній, зокрема в частині працевлаштування ОСОБА_1 27.06.1984 до 29.10.2000 на Рокитнівському хлібзаводі.

Інших доказів на підтвердження працевлаштування у цей період позивачем не надано, матеріали справи - не містять.

Отже, матеріалами справи не містять підтверджено кількість страхового стажу позивача, необхідного для виходу на пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході розгляду справи довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, не знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат згідно із ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка, буд.9, м.Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький район, Луганська область, 93404; ідентифікаційний код юридичної особи 21782461).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд.7, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).

Рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар