Рішення № 137313339, 11.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32385/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 19 протоколу №347/975 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 20 червня 2025 року, щодо призначення та виплати підполковнику запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300 та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 80000,00 грн; зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 26 лютого 2025 року ІІ-ї групи інвалідності, що настала внаслідок отриманих у квітні 2023 року поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2025 року, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги (80000,00грн).

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 15.01.2026 витребувано у Міністерства оборони України належним чином засвідчені копії рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 19 протоколу №347/975 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 20 червня 2025 року, щодо призначення та виплати підполковнику запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та документів на підставі яких його прийнято.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що підполковник запасу ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України із 2006 по 2025 рік. З 2014 року безпосередньо приймав активну участь у бойових діях із захисту Батьківщини, зокрема і під час повномасштабної війни рф проти України в період з 2022 по 2025 рік, що підтверджується доданою копією послужного списку військовослужбовця. Позивач вказав, що внаслідок захворювань, отриманих під час участі у бойових діях із захисту Батьківщини, у 2017 році йому було встановлено інвалідність III-ї групи, яку після щорічних підтверджень, на початку 2022 року, затверджено безстроково. В подальшому, як вказав позивач, унаслідок інших нових поранень та травм під час бойових дій при захисті Батьківщини у 2023 році, тобто з іншої, не пов`язаної з первинними захворюваннями причини, у 2025 році позивачу було встановлено інвалідність II-ї групи. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства України та практику Верховного Суду зазначив, що оскільки інвалідність II-ї групи вперше встановлено 26.02.2025, як наслідок нових травм, отриманих під час захисту Батьківщини у 2023 році, то для вірного і законного обрахунку належного розміру ОГД підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 року, який застосувало МОУ, та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

16.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначив, що інвалідність позивача настала в період проходження військової служби, а саме 19.12.2017 року, а у 2025 році було змінено групу інвалідності. Як вказав відповідач, позивач є особою з інвалідністю з 2017 року та саме у 2017 році позивачу вперше було встановлено ІІІ групу інвалідності, тому розрахунок одноразової грошової допомоги має здійснюватися, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2017 року, як року первинного встановлення інвалідності. Міністерство оборони України вважає, що подальша зміна групи інвалідності у 2025 році не створює нового самостійного права на отримання допомоги, а лише породжує обов`язок здійснити доплату у межах розміру, визначеного з урахуванням прожиткового мінімуму станом на дату первісного встановлення інвалідності.

21.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказав, що не погоджується із відзивом відповідача та посилаючись на практику Верховного Суду просить суд задовольнити позов позивача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Підполковник запасу ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України із 2006 по 2025 рік.

У 2017 році ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок захворювань, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу №2066 від 17.12.2017 та випискою з акту огляду медико соціальною експертною комісією. №891517 від 19.12.2017.

У 2025 ОСОБА_1 встановлено інвалідність II-ї групи, внаслідок поранень та травм, отриманих під час бойових дій при захисті Батьківщини у 2023 році (29.04.2023), що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.05.2023 №1/8/984, довідкою ВМКЦ Південного регіону від 26.12.2024 №8124.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.06.2025 №347/975 підполковнику в запасі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звільненому 03.03.2025, який є особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності, на підставі довідки МСЕК серія 12 ААА № 891517 від 19.12.2017 та рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10474/25/357/Р від 26.02.2025 - у розмірі різниці між 300 та 250 кратним прожитковим мінімумом, встановленим законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 80000 (Вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 4 та 5 частини 1 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до ч. 6 ст. 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

У відповідності до п.п. "б" пункту 1 статті 16-2 №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

З метою реалізації статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок №975, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до положень п.17 Порядку №975 передбачено, що у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку:

1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Абз. 1, 2 п.19 Порядку №975 (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення ) визначено, що якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності.

При цьому, під час прийняття рішення у справі суд враховує, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому, п.19 Порядку №975 ( в редакції на дату встановлення позивачу 2 групи інвалідності) якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, позивачу у 2017 році встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок захворювань, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу №2066 від 17.12.2017 та випискою з акту огляду медико соціальною експертною комісією.

В подальшому, у 26.02.2025 ОСОБА_1 встановлено інвалідність II-ї групи, внаслідок поранень та травм, отриманих під час бойових дій при захисті Батьківщини у 2023 році ( дата отримання травми 29.04.2023), що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.05.2023 №1/8/984, довідкою ВМКЦ Південного регіону від 26.12.2024 №8124.

Тобто, позивачу було встановлено у 2017 та 2025 році різні групи інвалідності, пов`язані з захистом Батьківщини та за різних підстав її виникнення.

Враховуючи викладене, положення п.п. "б" пункту 1 статті 16-2 №2011-XII та п.17 Порядку №975, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 26 лютого 2025 року ІІ-ї групи інвалідності, що настала внаслідок отриманих у квітні 2023 року поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 19 протоколу №347/975 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 20 червня 2025 року, щодо призначення та виплати підполковнику запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300 та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 80000,00 грн., зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 26 лютого 2025 року ІІ-ї групи інвалідності, що настала внаслідок отриманих у квітні 2023 року поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2025 року, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги (80000,00грн).

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене пунктом 19 протоколу №347/975 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 20 червня 2025 року, щодо призначення та виплати підполковнику запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300 та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), в сумі 80000,00 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітряних Сил 6, м.Київ) призначити та виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 26 лютого 2025 року ІІ-ї групи інвалідності, що настала внаслідок отриманих у квітні 2023 року поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2025 року, з урахуванням вже виплаченої суми допомоги (80000,00грн).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра