Ухвала суду № 137313133, 10.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18227/25

УХВАЛА

10 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , подану за підписом представника Дзісь Андрія Романовича, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №420/18227/25,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просила суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн. на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,0796, 1,115, у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025, з урахуванням виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 було залишено без змін.

26.05.2026 від позивача, за підписом його представника, до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 05 грудня 2025 року у справі №420/18227/25 з поданням відповідачем звіту.

Обґрунтовуючи подану заяву вказує, що відповідач на виконання рішення суду повинен був про індексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки - 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0796 та 1,115. Проіндексований показник середньої заробітної плати 12236,71*1,0796*1,115=14729,99. Згідно до матеріалів пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 3,20927, а коефіцієнт страхового стажу становить 0,39917. Таким чином, основний розмір пенсії за віком на виконання рішення суду повинен був розраховуватись за формулою: (14729,99 *3,20927) * 0,39917 = 18869,76грн. (без урахування доплат). Згідно до відповідного розрахунку вбачається правильне нарахування пенсії, причини щодо застосування обмеження індексації у сумі 446,22 грн, позивач вважає абсурдним, оскільки п.5 Порядку №124 чітко передбачено перерахунок пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати наростаючим підсумком.

Розглянувши подану в порядку ст.382 КАС України заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення та встановлення судового контролю, виходячи з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Згідно ч. 6 ст.382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 р. у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування ст.382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Дослідивши матеріали справи та доводи заявника суд звертає увагу, що предметом спору, який розглядався у даній справі була саме протиправність дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115.

У доводах поданої представником позивача заяви зазначено, що відповідач на виконання рішення суду повинен був про індексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 - 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0796 та 1,115. Проіндексований показник середньої заробітної плати 12236,71*1,0796*1,115 =14729,99. Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 3,20927, а коефіцієнт страхового стажу становить 0,39917.

Таким чином, як вказує представник позивачки у заяві, основний розмір пенсії з віком на виконання рішення суду повинен був розраховуватись за формулою:( 14729,99*3,20927)*0,39917=18869,76грн. (без урахування доплат).

Згідно копії доданого до заяви розрахунку вбачається, що саме в таких розмірах, як зазначає представник позивача, і було проведено індексації пенсії позивачки.

Та сам представника позивача у поданій до суду заяві вказує на те, що відповідач здійснив правильне нарахування пенсії.

Разом з цим, причинами які зумовили звернення представника позивачки до суду із цією заявою стало застосування обмеження індексації у сумі 446,22 грн, що позивач вважає абсурдним, оскільки п.5 Порядку №124 чітко передбачено перерахунок пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати наростаючим підсумком.

Отже, з викладеного слідує, що фактично доводи представника позивача зводяться до незгоди із застосуванням під час здійснення на виконання судового рішення від 05.12.2025 у даній справі №420/18227/25 перерахунку пенсії позивачки з обмеженням в індексації з 01.03.2025 - «-446,22 грн», що в свою чергу не було спірним під час розгляду цієї справи та ухвалення рішення Одеським окружним адміністративним судом від 05.12.2025.

Суд звертає увагу, що обов`язковість судового рішення, передбачена ст. 129-1 Конституції України, поширюється не лише на його резолютивну частину, а й на висновки суду, викладені у мотивувальній частині, яка встановлює обов`язковість судового рішення до виконання.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись ст.241-243, 248, 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану за підписом представника Дзісь Андрія Романовича, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 у справі №420/18227/25 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА