Рішення № 137312371, 10.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Київ справа №320/12401/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ у Київській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ у Харківській області), в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.04.2024 номер справи 104650017580 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії, номер справи 104650017580, із зарахуванням до загального страхового стажу (окрім вже врахованих) періодів роботи у колгоспі за 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1994, 1994 роки відповідно до даних трудової книжки - в роки, коли річний мінімум участі виконаний в повному обсязі /перевиконаний, - до стажу зараховується повний рік роботи; в роки, коли річний мінімум участі не виконаний в повному обсязі, - кількість днів, фактично відпрацьованих згідно даних трудової книжки.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що при визначенні страхового стажу та призначенні пенсії за віком відповідачем протиправно не був зарахований страхового стажу період роботи, а саме, не зараховано період роботи в колгоспі з 1985 по 1994 року згідно архівної довідки від 07.02.2024 №60 до загального страхового стажу, оскільки в довідці по батькові заявника зазначено скорочено.

Позивач зазначає, що відповідно до його трудової книжки № НОМЕР_1 (арк. 18-19), яка є основним документом при визначенні страхового стажу, позивач ( ОСОБА_1 ) з 1981 по 1994 року працював в колгоспі «Комсомолець». Проте згідно архівної довідки Комунальної установи «Об`єднаний трудовий архів» Макарівської селищної ради № 60 від 07.02.2024 зазначено « ОСОБА_1 ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач-1 не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Відповідач-2 у подано відзиві проти позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 від 04.09.1996.

28.03.2024 позивач по досягненні 59-річного віку 04 місяці 223 дні звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію ГУ ПФУ у Харківській області.

Рішенням ГУ ПФУ у Харківській області від 04.04.2024 № 2000-0302-9/57412 позивачу відмовлено у призначенні пенсії (номер справи позивача 104650017580), оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В рішенні зазначено:

- необхідний вік становить 60 років,

- вік позивача 59 років 11 місяців 01 день,

- необхідний страховий стаж становить не менше 31 року в 2024 році,

- страховий стаж позивача 24 роки 04 місяці 23 дні

Рішення обґрунтовано тим, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 1985 по 1994 згідно довідки №60 від 07.02.2024 року, оскільки по батькові заявника зазначено скорочено.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Згідно із пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Приписами частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV визначено умови призначення пенсії за віком, а саме передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, при призначенні пенсії в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно із частиною другої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.01.2022 у справі № 219/4003/17, від 28.12.2021 у справі №539/1398/17, від 12.12.2019 у справі №219/2866/17, від 21.11.2019 у справі №701/1232/16-а, від 08.05.2018 у справі № 559/484/17, від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16.

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Як вбачається матеріалів справи предметом спору у даному випадку є неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивача період його роботи в колгоспі з 1985 по 1994, оскільки згідно довідки №60 від 07.02.2024 по батькові заявника зазначено скорочено.

Судом встановлено, що в архівній довідці Комунальної установи «Об`єднаний трудовий архів» Макарівської селищної ради № 60 від 07.02.2024 зазначено, що згідно книг обліку розрахунків по оплаті праці, що зберігається в документах архівного фонду № 38 -п «Колективне сільськогосподарське підприємство «Борівка», с. Борівка Макарівського району Київської області», «Ковальчук Олександрндр Степ.» (так у документах за 1995-1997 роки) працівник колгоспу «Комсомолець», КСП «Борівка» с. Борівка Макарівського району Київської області за 1981-1994 роки фактично відпрацював таку кількість вихододнів і йому нарахована така заробітна плата (одиниці виміру не зазначені):

1981 рік 278 відпрацьованих вихододнів 1764,94 грошей

1982 рік 108 відпрацьованих вихододнів 672,26 грошей

1983 рік дані відсутні нарахування відсутнє

1984 рік дані відсутні нарахування відсутнє

1985 рік 134 відпрацьованих вихододнів 820,40 грошей

1986 рік 359 відпрацьованих вихододнів 1785,42 грошей

1987 рік 326 відпрацьованих вихододнів 1985,42 грошей

1988 рік 303 відпрацьованих вихододнів 1793,22 грошей

1989 рік 324 відпрацьованих вихододнів 2347,65 грошей

1990 рік 335 відпрацьованих вихододнів 1990,10 грошей

1991 рік 360 відпрацьованих вихододнів 2767,21 грошей

1992 рік 197 відпрацьованих вихододнів 16116,56 грошей

1993 рік 459 відпрацьованих вихододнів 759957 грошей

1994 рік 201 відпрацьованих вихододнів 1945030 грошей

Водночас судом встановлено, що в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 01.06.1982.

Так, у трудовій книжці позивача містяться записи, що ОСОБА_1 у колгоспі Комсомолець працював у 1981, 1982, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994 роках та виробляв таку кількість вихододнів:

1981 рік - 278 вихододні , норма за рік - 260;

1982 рік - 108 вихододнів, норма за рік - 260;

1983 року позивача призвано до лав радянської армії

1985 рік (з червняя 1985 року) - 134 вихододнів, норма за рік - 260;

1986 рік - 359 вихододнів, норма за рік 260;

1987 рік - 326 вихододнів, норма за рік 260;

1988 рік - 303 вихододнів, норма за рік 260;

1989 рік - 324 вихододні, норма за рік 260;

1990 рік - 335 вихододнів, норма за рік 260;

1991 рік - 360 вихододнів, норма за рік 260;

1992 рік - 350 вихододнів, норма за рік 260;

1993 рік - 354 вихододнів, норма за рік 260;

1994 рік - 201 вихододнів, норма за рік 154;

Отже вказані записи у трудовій книжні позивача підтверджують факт його роботи в колгоспі Комсомолець, зокрема в спірний період з 1981 року по 1994 рік.

Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що надана позивачем трудова книжка НОМЕР_3 від 01.06.1982 повністю підтверджує страховий стаж позивача у спірний період з 1981 року по 1994 рік в колгоспі Комсомолець.

Крім того, як вбачається з копії трудової книжки позивача, у ній зазначено прізвище, ім`я та по батькові « ОСОБА_1 ».

Згідно паспорту позивача прізвище ім`я по батькові зазначено « ОСОБА_1 ».

Дата народження позивача на титульному аркуші трудової книжки, а також на аркуші 41 трудової книжки та у паспорті позивача збігаються.

Відтак, на момент прийняття спірного рішення відповідачем-2 були відсутні будь-які суперечності між паспортом та трудовою книжкою позивача.

За вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави застосовувати при визначенні стажу позивача інші документи, зокрема, архівні довідки, з огляду на те, що у позивача наявна трудова книжка, яка в повній мірі підтверджує стаж позивача за спірні періоди, та до якої у відповідача не було жодних зауважень щодо відсутності необхідних записів або наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

В той же час, не зважаючи на наявність відомостей в трудовій книжці колгоспника позивача, в тому числі інформації щодо днів виработки у громадському господарстві, відповідачем стаж за вказаний період праці в колгоспі не враховано.

Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що відповідач-2 мав би провести обрахунок стажу роботи позивача у спірних періодах відповідно до даних трудової книжки. Підстав вимагати та розглядати довідки на підтвердження стажу роботи в колгоспі у відповідача не було, оскільки всі дані за спірні періоди наявні в трудовій книжці.

З урахуванням наявності у трудовій книжці позивача відомостей про мінімум трудової участі в громадському господарстві, наявні підстави для врахування (окрім вже врахованих) періодів роботи у колгоспі за 1981, 1982, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1995 роки відповідно до вимог законодавства - в роки, коли річний мінімум участі виконаний в повному обсязі /перевиконаний - до стажу зараховується повний рік роботи; в роки, коли річний мінімум участі не виконаний в повному обсязі - до страхового стажу зараховується кількість днів, фактично відпрацьованих згідно даних трудової книжки.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує те, що за наявності у відповідача будь-яких сумнівів щодо недоліків заповнення трудової книжки застрахованої особи, відповідачем необхідно враховувати наступне.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні норми містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

На переконання суду, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

Щодо виправлення на титульній сторінці трудової книжки позивача щодо року народження суд зазначає наступне.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та відповідача-2 по 605,60 грн. з кожного (1211,20 / 2).

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.04.2024 номер справи 104650017580 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548) провести повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії, номер справи 104650017580, із зарахуванням до загального страхового стажу (окрім вже врахованих) періодів роботи у колгоспі за 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1994, 1994 роки відповідно до даних трудової книжки - в роки, коли річний мінімум участі виконаний в повному обсязі /перевиконаний, - до стажу зараховується повний рік роботи; в роки, коли річний мінімум участі не виконаний в повному обсязі, - кількість днів, фактично відпрацьованих згідно даних трудової книжки.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344).

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.